Голова Волинської обласної ради Володимир Войтович під час сьогоднішньої прес-конференції прокоментував ситуацію стосовно зриву пленарного засідання XVII сесії облради, яка відбувалась 15 лютого. Про це повідомляє інтернет-видання «Під прицілом».
Зокрема за словами голови Волиньради, каменем спотикання стало два питання. Одне із них – проект рішення який стосується виділення коштів з обласного бюджету на спорудження пам’ятника Степану Бандері. Друге питання – проект рішення про продовження контракту з Михайлом Сташенко, ректором інституту післядипломної освіти.
Голова обласної ради пояснив, що зняв з розгляду проект рішення про продовження контракту з Михайлом Олександровичем, на юридичній підставі, але пообіцяв вирішити ситуацію на наступному пленарному засіданні.
«Незважаючи на юридичний висновок, незважаючи на те, що ми не маємо право розглядати проект про продовження контракту, я підкорюся волі більшості. Наступне пленарне засідання має дати відповідь як далі діяти з паном Сташенко», - зауважив Володимир Войтович.
Щодо пам`ятника Степану Бандері, то за словами голови Волиньради – він будується і буде будуватись, але питання в тому - за які кошти. Частина депутатів і фракцій вважають що, будівництво пам’ятника Степану Бандері потрібно робити за кошти меценатів, спонсорів і т. д. Натомість Володимира Войтовича обурює те, що йому, як голові обласної ради ставиться ультиматум - розглядати це питання тільки першим. Тому він вважає що така умова абсолютно невиправдана. Мовляв питання про зміни до бюджету стоїть у порядку денному другим, тож і питання про виділення коштів на спорудження пам’ятника, треба розглядати в контексті змін до бюджету.
Коментарі
Просто методист
20.02.2013 11:28:07
Стиль правління "сьогоднішнього б..ла" - керівництва ВІППО на цих сторінках описано дуже широко і не в одному коментарі. Видно надто "тепленьке" місце, що ось так ректор зубами вчепився в нього і як же йому, з яким безсилим скреготом зубів кортить дізнатись хто ж посмів виступити проти нього. От і уявіть собі як ця людина буде кидатись на людей і далі, коли раптом "займе своє законне місце керівника інституту",і яку примножатиме буде славу для нього, коли вже показав себе ось таким скрізь. Керівник має бути найперше людяним, справедливим і жити заради людей, тим більше педагогів (бо ви маєте бути зразком для них), а не для себе, для своєї свити і для свого карману.