Чоловіка під тиском примусили зізнатися, що він нібито проник в хату до селянки, умисно вбив її, обікрав та підпалив хату. Про це інформує інтернет-видання «Під прицілом».
Локачинський районний суд завершив слухання справи, у якій повністю виправдав волинянина, що два роки сидів за гратами за ґратами, будучи невинним. Органи досудового слідства чоловіка звинуватили у тому, що він скоїв навмисне вбивство з метою наживи. Зокрема, у протоколі допитів йдеться про те, що підозрюваний осередночі прийшов до будинку жінки та, розбивши шибку, заліз у кімнату і завдав смертельного удару дерев'яним макогоном по голові.
Як пояснював підозрюваний, він цього не міг зробити, бо від самого вечора був удома.

Вранці до його помешкання прийшли правоохоронці. В то час, коли в хаті були тільки малі діти, забрали взуття, яке пізніше прикладали до відбитку, що залишився на стіні будинку. Зі слів чоловіка, у райвідділі міліції його постійно мордували - били по голові, погрожували та залякували, не дозволивши скористатися допомогою захисника. Лише на третій день після катувань чоловік таки написав явку з повинною.
Вже в залі суду з'ясувалося, що перед проведенням відтворення обстановки йому показували план будинку і пояснювали що саме розповідати на відтворенні. 
Однак суд, дослідивши обставини, побачив серйозні розбіжності у протоколі допиту. Зокрема, в акті медичного обстеження було вказано, що чоловік на момент трагедії був зовсім тверезий, хоча працівники райвідділу міліції доводили протилежне. Крім того під час відтворення злочину він показав зовсім інше вікно. «Правильне» вікно він «уточнив» вже у протоколі додаткового допиту, та й віконна шиба була невелика за розіром, скло вибите не всередину, а назовні, та й вікно було невелике, хоча досудовим слідством не було перевірено можливість проникнення до помешкання таким способом.
З тим, що він має право на захист, підозрюваного було ознайомлено лише на дев'ятий день після його затримання. А сам протокол затримання було складено лише о 20 годині, при тому, що чоловіка «пов'язали» ще на світанку. Міліціонери пояснили арештанту, що підставою для його затримання стали сліди злочину, які ніби то вгледіли на його одязі. В протоколі особистого обшуку про це ніде вказано не було. Вилучені речі були визнані речовими доказами лише наприкінці року. На кросівках не знайшли слідів ґрунту, крім того чоловік не був поранений, а кров, яку нібито виявили на стіні оселі вбитої, у нього пізніше брали, не вказуючи цього у процесуальних документах.

Більше того, коли вогнеборці погасили пожежу, виявилося, що гроші не зникли. 
Майже через рік підозрюваний зустрівся з прокурором. Тоді й пожалівся йому на тиск і насильство з боку правоохоронців. Того ж дня прокурор виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
Таким чином через два роки після затримання суд вирішив визнати підозрюваного у пред'явленому обвинуваченні невинним та виправдати у зв'язку з недоведеністю його участі у їх вбивстві та підпалі.