Безробіття у Нововолинську штовхає багатьох мешканців нашого міста до пошуку альтернативних видів заробітку. Одним із найпопулярніших є поїздки за товарами в Польщу - пише Нововолинськ Діловий.

На щастя, ми проживаємо у 30-кілометровій зоні малого прикордонного руху. Отримавши відповідний документ, нововолинці дістають змогу без додаткового оформлення візи здійснювати перетин європейського кордону. Про особливості «човникарського» життя нам охоче розповіла молода мама Олена Туряк.

— Олено, що стало причиною ваших поїздок до Польщі?
— Насамперед, це можливість економити гроші при закупівлі товарів для сім’ї. Адже багато категорій товарів у наших польських сусідів коштують значно дешевше, ніж у нас в магазинах чи навіть на ринку. Також поїздки в Польщу дають мені змогу заробляти більш-менш пристойні гроші, якщо купувати там речі на перепродаж в Україні.

— Наскільки вигідно купувати товари у Польщі?
— Судіть самі: кіло м’яса у поляків я купую за 25 гривень, а в наших магазинах воно коштує 50. Подібна ситуація і з ковбасними виробами. Великою популярністю користуються памперси, які можна придбати за 60 гривень, а продати щонайдешевше за 90. Також багато якісної та недорогої побутової хімії: пральні порошки, миючі засоби тощо. Якщо аналізувати загалом, то чимало польських товарів дешевші від наших або на чверть, або й наполовину.
Все, що потрібно, аби отримати можливість купувати такі товари закордоном – це виробити картку учасника малого прикордонного руху. Тоді ми оминаємо часто корумпований і затяжний процес отримання візи.

— До речі, чого вартує виробити картку малого прикордонного руху?
— Ну, насамперед в Луцьку треба одержати довідку, що ти проживаєш у прикордонній зоні не менше трьох років. Разом із квитками на автобус ця вся процедура коштуватиме гривень 500 і займе півтора місяці часу. Вперше такий документ видається терміном на 2 роки, а при повторному виготовленні його збільшують до 5.

— Як часто відбуваються поїздки закордон?
— Поїздки відбуваються тричі на тиждень. В середньому один переїзд в обидві сторони триває добу. Часом може бути й довше. Усе залежить від черги автомобілів на митниці, а вони, повірте, чималі. Це зумовлене тим, що багато волинян ведуть такий спосіб «човникарського» життя як я. Серед нас багато молодих. Хтось вивчився, а роботи за спеціальністю немає. Когось скоротили, хоча пенсіонерів на посадах залишають. Хтось просто не витримує гнути спину за мінімальну тисячу гривень. Не скажу, що поїздки за товаром на Польщу – це робота нашої мрії. Ні. Ми займаємося цим від безвиході.
З одного вдалого візиту можна заробити від 200 гривень і більше. В місяць набігає сума 2000-3000 гривень. Власник автомобіля може заробляти такі гроші навіть з однієї-двох поїздок, якщо має замовлення на доставку шин чи ще якогось реманенту. До речі, попит на польські товари у Нововолинську стійкий. Клієнти роблять постійні замовлення, тому проблем зі збутом немає. Лишень аби здоров’я вистачало …

— А виникають якісь труднощі?
— Ну, провести добу сидячи в авто – це явно не найкраща перспектива для здорового способу життя. Тим паче, зараз в салоні холодно, а влітку – задуха. Та й нетривкий сон дається взнаки. Словом, є тут свій букет проблем.
Проте з часом звикаєш і пристосовуєшся. Адже діти в сім’ї таки хочуть їсти. І бажано приносити додому, як то кажуть, не тільки на хліб, але й до хліба.