Це рейдерське захоплення основних засобів, урожаю, всього виробничого комплексу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СГ ТзОВ) «Україна», що в селі Баїв Луцького району, трапилося влітку, саме в жнивну пору. Відбулося все по–нашому, по-волинськи: втихаря прибрали до рук чуже, пайовиків земель задобрили подачками, а потім зробили вигляд, що нічого незаконного не сталося, для людей, мовляв, старалися. Влада району, районні та обласні правоохоронці добре про цю кримінальну оборудку знають, але вичікують, ніхто нічого конкретно для розслідування махінацій не робить. Складається враження, що всі спостерігають, чим закінчиться народний супротив у Києві. Від цього залежатимуть дії правоохоронців і влади: чи дальше продовжуватиметься хаос, невизначеність і бардак, чи доведеться сьогоднішніх злодіїв – реформаторів притягувати до відповідальності. Всі спостерігають за політичною ситуацією, закон залишився поза увагою.
А розпочиналася співпраця трьох засновників СГ ТзОВ «Україна» - Ігоря Панчука, Василя Яреми (колишній голова КСП «Україна») та Ігоря Павловича ще в 2008 році з благородного наміру – підняти збиткове на той час господарство, зробити його рентабельним, забезпечити належну оплату людям , які віддали свою землю в оренду. Ігор Панчук займався тоді прибутковим вирощуванням хмелю, іншим серйозним бізнесом. З Ігорем Павловичем вони були в добрих , приятельських стосунках. Саме Павлович, як розповів Панчук, і вмовив його стати співзасновником СГ ТзОВ «Україна». Панчуку належало 60 % корпоративних прав, Яремі і Павловичу – по 20% кожному. Згодом Панчук передав свою власність Ангеліні Громико, залишивши за собою право розпоряджатися майном і відстоювати її інтереси.
Виходити з складного економічного становища було нелегко. Та вже через два роки виробничі показники пішли вгору. Ігор Павлович, який відповідно до рішення зборів учасників(засновників) з 2009 року керував господарством, особисто заборгував перед СГ ТзОВ «Україна» 675 тисяч гривень. Ігор Панчук для розвитку виробництва в тому ж 2011 році вносить 1 млн. гривень безпроцентної позики. Щоб вести господарську діяльність, виплачувати людям кошти за оренду землі, для оновлення основних засобів, техніки , на придбання добрив і препаратів захисту рослин, пального та ін. довелося брати кредити.
«За даними головних книг, журналів –ордерів по балансових рахунках… банківських виписок в 2011-2012 роках та І півріччя 2013 року СГ ТзОВ «Україна» отримано короткострокових позик на загальну суму 5470000 грн., в тому числі у березні 2011 р. 560000 грн. у травні 2011 р. – 1760000 грн. , у листопаді 2011 р. – 300 000 грн., у грудні 2011 р. – 710 000 грн., у квітні 2012р. – 190 000 грн. та у червні 2013 р. – 1 950 000 грн.», - сказано в довідці Держфінінспекції у Волинській області. І завжди основним поручителем повернення боргу виступав Ігор Панчук, він передавав банкам у заставу свої об’єкти нерухомості, вартість яких перевищувала розмір кредитів.


У цьому матеріалі спробуємо з'ясувати основні питання: чому відбулося рейдерське захоплення СГ ТзОВ «Україна», що спричинило до цього і хто це вчинив. Аналіз висновків Хмельницької аудиторської фірми «Аваль» і головного державного фінансового інспектора Держфінінспекції у Волинській області Світлани Омельчук, яка була долучена на вимогу слідчого управління УМВС області до перевірки фінансово-господарської діяльності, допоможе нам в цьому. Факти і цифри експертів та спеціалістів – річ вперта, вони можуть розповісти більше, ніж емоційні висловлювання людей, які не знають суті того, що трапилося.
- Справи, починаючи з 2011 року почали покращуватися, - розповідає Ігор Панчук, - в той рік ми отримали 400 тисяч прибутків, наступного 2012 – 500 тисяч гривень. Розрахувалися з людьми за земельні паї, погасили кредити. Стабільно отримували добрі врожаї зернових, цукрового буряку, розвивали тваринництво.
Однак, як виявиться пізніше, саме у 2011 році продзвенів перший тривожний дзвінок щодо фінансових операцій. Але його не почули , точніше не вирахували. «Вкінці 2011 р. при складанні річного звіту бухгалтерією підприємства безпідставно (незаконно) , … отриманою позикою від Панчука І.П. покрито видану позику Павловичу І.І. на суму 675 281, 90 грн. , цими незаконними діями службові особи підприємства свідомо допустили викривлення фінансової звітності за 2011 рік та свідомо викривили подальший облік отриманих та виданих позик від фізичних осіб, а саме : заборгованість Павловича І.І. перед СГ ТзОВ «Україна» в сумі 675 281, 90 грн. списана, а заборгованість підприємства перед Панчуком І.П. безпідставно зменшена на цю суму», - такий висновок незалежного аудиту. Юридичним терміном це називається шахрайством.


Ігор Павлович в цей рік вдався ще до одного правопорушення. Разом з Василем Яремою 1 вересня 2011 року вони підробляють рішення загальних зборів учасників (засновників) СГ ТзОВ «Україна», яким продовжують легітимність (законність) повноважень генерального директора Павловича І.І. до 02.09.2014 року. Пізніше цей тандем Павлович – Ярема буде причетний до багатьох інших незаконних оборудок. Підробку цього протоколу виявлять згодом. Господарський суд Волинської області 2 жовтня 2013 року визнав «недійсними рішення загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», які були оформлені протоколом № 26 від 01.09.2011 р.». Рівненський Апеляційний Господарський Суд залишив це рішення в силі.


…2012 рік пам’ятний не тільки тим, що отримали добрі результати господарювання, а й заклали міцний фундамент для врожаю 2013 року, засіяли поля, закупили пальне, добрива, техніку. Правда, довелося взяти невеликий кредит. До середини 2013 року ніщо не віщувало біди. Господарство в червні торік бере великий кредит – 1 950 000 грн. І знову основним гарантом повернення коштів стає Ігор Панчук. Він закладає в ПАТ АКБ «Львів» своє майно: незавершені будівництва складу мінеральних добрив, насосної станції, депо, побутові приміщення , що знаходяться в селі Рованці Луцького району , загальною вартістю більше 3, 2 млн. гривень.
Тут варто звернути увагу не тільки на суму кредиту, а на час , коли це відбувалося – червень минулого року. Дозрівав на полях добрий врожай, успішно розвивалось тваринництво. Були перспективи не тільки успішно погасити кредит, а й розвивати господарство, розрахуватися з людьми. Та, як видно , іншої думки був Ігор Павлович з соратниками. Коли Ангеліна Громико , запідозривши щось недобре, звернулась до генерального директора Павловича прозвітувати про результати діяльності надати відповідні документи, він взагалі не допустив її в офіс підприємства. Ангеліна Матвіївна наполягала провести загальні збори товариства та обговорити важливі питання господарської діяльності , однак і в цьому їй відмовили. Через кілька днів вона і виявила підроблений протокол зборів учасників товариства , яким Павлович продовжив легітимність своїх повноважень до 2014 року, тобто , як генеральний директор , міг робити все, що йому заманеться.
Саме з 11 липня минулого року, коли Ангеліна Матвіївна написала в Луцьку районну прокуратуру заяву провести перевірку зловживань і правопорушень у СГ ТзОВ «Україна» та порушити кримінальне провадження, починається розкол у стосунках між Павловичем та Яремою з Громико та Панчуком. Далі все відбувається швидко і нахабно. 29 липня минулого року сини Ігоря Павловича та Василя Яреми - Станіслав Павлович та Анатолій Ярема, а також Віктор Кухарук реєструють в Луцькому районному управлінні юстиції товариство з обмеженою відповідальністю «Україна–Баїв». Тобто, створюється двійник СГ ТзОВ «Україна». Діяльність новоствореного підприємства така ж, як існуючого. Директором ТзОВ «Україна– Баїв» призначають все того ж Ігоря Павловича. Тепер він уже двічі керівник : генеральний директор у СГ ТзОВ «Україна» і директор у СГ ТзОВ «Україна – Баїв». Ось де неосяжне поле для махінацій та зловживань. Створення нового Сг ТзОВ «Україна – Баїв» і є схемою рейдерського захоплення СГ ТзОВ «Україна». Далі Ігор Павлович всі зусилля спрямовує на те, щоб якнайшвидше перевести всі активи з СГ ТзОВ «Україна» в СГ ТзОВ «Україна–Баїв». Тепер йому уже не треба віддавати майже 2 мільйони кредитів банку, які були взяті трохи більше місяця тому для СГ ТзОВ «Україна». Повернення цього кредиту лягає на Ігоря Панчука, який заклав у банку своє майно. А СГ ТзОВ «Україна–Баїв» жодних зобов’язань перед банком не має. Нікого не хвилювало і те, що СГ ТзОВ «Україна–Баїв» збирало врожай з полів , засіяних за кошти СГ ТзОВ «Україна». Відбувався на очах влади і правоохоронців звичайнісінький грабіж і рейдерське захоплення.


Трапилося диво: господарство, яке не вклало жодних власних коштів, завдяки спритності при оформленні статутних документів, стало передовиком у районі. І чи не найбільше від цього виграв сам Ігор Павлович. Йому замало було оборудки у 2011 року, коли йому при допомозі головного бухгалтера безпідставно списали за рахунок Панчука більше 675 тисяч боргу. В 2012 році виручку 40 тисяч гривень за реалізований цукор в бухгалтерії ...теж «помилково» записали як позику від Павловича.
Створивши нову фірму, у нього з'явилась можливість сповна продемонструвати фінансові оборудки. У грудні 2013 року «шахрайським способом збільшено заборгованість по позиках перед Павловичем І.І. на суму 164 160 гривень шляхом оприбуткування його власного зерна. Зазначена операція не передбачена ніяким договором про надання товарного кредиту і переведення в грошову позику, по-друге, не підтверджено Павловичем, що це його власне зерно». Так цей факт коментують аудитори. А чи не зібраний урожай на полях СГ ТзОВ «Україна» він видав за власний?
У листопаді торік 198 тисяч гривень додаткової заробітної плати Ігорю Павловичу нарахували за обмолот кукурудзи і сої. Однак дуже важко пояснити те, як він міг зробити це самотужки, чи реально обмолотити 360 гектарів поля, будучи у відпустці, однак перебуваючи на роботі і підписуючи щоденно первинні документи. Забрехалися.
Ще одну сумнівну оборудку зробив Павлович , надаючи в суборенду власний зернозбиральний комбайн, за що йому нараховано орендної плати на 600 тисяч гривень, бухгалтерією безпідставно збільшено кредиторську заборгованість перед ним на цю суму. Кумедно виглядає те, навіщо було чотири роки, тобто 48 місяців безперервно, без належного обліку орендувати комбайн, який задіяний на польових роботах не більше місяця – півтора щороку. За час такої оренди відсутні документи на списання палива та запчастин. Не змогли в бухгалтерії пояснити , чому нарахування коштів за оренду здійснили лише в листопаді 2013 року. Можливо, ніякої оренди і не було.
Всього Ігорю Павловичу бухгалтерією безпідставно відображено заборгованість підприємства по позиці на суму 1 763 648 , 60 гривень. Таке швидке збагачення відбулося завдяки нарахуванням саме наприкінці 2013 року, що в черговий раз доводить грабіж СГ ТзОВ «Україна». Доклала свої зусилля до махінацій і бухгалтерія, очолювана Лесею Корольчук . В документах обласної Держфінінспекції і аудиторської перевірки вказано десятки порушень і недоліків в роботі бухгалтерії і головного бухгалтера зокрема. Хочеться вірити, що правоохоронці належно оцінять «старання» Лесі Корольчук.
На перший погляд рейдерське захоплення СГ ТзОВ «Україна» запутане і важке для розслідування. Не треба бути Шерлок Холмсом, капітаном Мегре чи лейтенантом Коломбо, щоб розібратися. Цим відомим детективам працювати, напевне, було легше, адже там відстоювали закони, злочинців називали злочинцями. Все було зрозуміло. В нашому випадку все набагато складніше. Складається враження, що правоохоронці, окремі суди , органи місцевої влади намагаються якнайбільше запутати цю рейдерську історію, вигородити конкретних винуватців, тому розгляд кримінальних проваджень затягнувся більше як на півроку. Як цю справу волокитять в судах, міліції, прокуратурі і в Луцькій районній раді, розповімо в наступному матеріалі.
Ярослав АНДРУСЯК