Міліціонери «воюють» з міліціонерами уже сімнадцятий рік. Точніше, колишні міліціонери-пенсіонери судяться за надбавку до пенсії з очільниками УМВС у Волинській області і чиновниками рідного міністерства. Держава вкотре демонструє байдуже і зневажливе ставлення до тих, хто служив їй вірою і правдою, для забезпечення правопорядку нерідко жертвував собою. Колишні волинські правоохоронці добиваються того, щоб їм нараховували пенсію за тим же принципом, як наприклад, сусідам з Рівного. А то вийшло, що живуть сусіди ніби за різними законами пенсійного забезпечення.

Розпочиналося все далекого 1993 року, коли відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, Міністерство Внутрішніх Справ затвердило новий «порядок встановлення доплат особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України», які мали здійснюватись з 1995 року. Тоді виконуючий обов’язки начальника УМВС області Леонід Зубанов видав наказ про встановлення таких доплат з першого листопада. Додатково нарахування в залежності від стажу вислуги в органах стали отримувати 2855 правоохоронців. Та радість була недовгою, тривала вона трохи більше двох років. 27 жовтня 1997року з'являється сумнозвісний для багатьох ветеранів «протокол проведення розширеного засідання колегії УМВС України у Волинській області в якому сказано «з 1 серпня 1997 року відмінити всьому особовому складу органів внутрішніх справ встановлені раніше надбавки і доплати».

Саме цей протокол і досі залишається каменем спотикання для всіх перевіряючих, починаючи з обласної прокуратури і закінчуючи Міністерством Внутрішніх Справ України, його десятки разів аналізували і оцінювали в судах різних інстанцій. Саме засідання колегії, як і протокол, виявилися настільки запутаними, що остаточну оцінку їм не дано і досі. З висновків усіх перевіряючих органів зрозуміло одне – колегія управління УМВС є дорадчим органом, рішення, яке вона приймає, є рекомендаційним, а отже не може мати правових наслідків. «Рішення колегії проводяться в життя наказами начальника управління», - так прокоментував в офіційній відповіді виконуючий обов’язки начальника юридичного забезпечення МВС України Г.І.Приндюк. «Відповідний наказ на виконання рішення колегії в архіві УМВС відсутній», - стверджують перевіряючі з прокуратури області. Висновок напрошується простий – протокол засідання колегії без відповідного наказу начальника управління жодної юридичної сили не має, він просто залишається папірцем без юридичних наслідків.

Далі з'ясувалось ще дивніше. Процитуємо листа з прокуратури: «Опитані колишні керівники відділів органів внутрішніх справ в області Лакодей В.П. ( в 1997 році обіймав посаду начальника Луцького РВ ), Музичук А.А. (начальник Маневицького РВ), Гаврук С.В. ( нач. Господарського відділу УМВС), Боднар І.Я.(нач. відділу громадського порядку УМВС) зазначили, що пригадати, чи проводилась 27.10. 97р. розширена колегія УМВМ України в області не можуть.

В той же час, Шпарага А.В. (нач. Інформаційного бюро УМВС), Горбач С.Г.(заступник начальника УМВС по кадрах, член колегії), Велемчениця І.І. (нач. Іваничівського РВ) вказують, що на розширеному засіданні колегії … присутні не були і вона не проводилась взагалі. Заступники начальника УМВС України у Волинській області Бондарєвський О.В. та Недоріз В.С., які також були членами вказаної колегії, пояснюють, що вищевказане рішення не підписували, що викликає в них сумнів щодо її проведення.

Встановити, хто був секретарем даного засідання колегії та хто вів протокол і його друкував, не виявилось можливим…».

Згодом в судах різних інстанцій дійшли до висновку, що засідання колегії не проводилося. Якщо засідання колегії не було, протокол не є юридичним документом, то виходить, що доплату пенсіонерам відмінили незаконно. Однак, цього чітко в офіційних документах досі не хочуть визнати ні в прокуратурі області, ні в обласному управлінні міліції, ні в самому Міністерстві Внутрішніх Справ. Так само ніхто не намагається виправити очевидну помилку. Те, що вона є, не заперечують, але кому і як її виправляти, не кажуть. А коштує ця помилка для ветеранів і пенсіонерів дорого. Справа в тому, що 15 червня 2004 року Верховна Рада України прийняла закон « Про внесення змін до Закону України « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», яким передбачено проведення перерахунку всіх раніше призначених пенсій». Якби при цьому перерахунку врахували скасовану раніше доплату, то пенсія міліцейських ветеранів та пенсіонерів збільшилася б від 500 до 1000 гривень. Така доплата в рівненських колег була, як і в інших областях, і вона врахована при перерахунку пенсій. Чому ж тоді держава має економити саме на волинських ветеранах?

В рідному міністерстві до проблем відставних офіцерів Волині взагалі поставилися зневажливо. Правда, з Києва приїжджала спеціальна відомча комісія. Головний ревізор КРУ МВС Губін та головний спеціаліст департаменту фінансів міністерства спілкувалися з скаржниками, витребували з архіву обласного управління необхідну документацію. Детально розповів їм про суть проблеми полковник міліції у відставці Сергій Горбач, інші колишні високопосадовці обласної міліції. Київські ревізори згодом написали довідку ,яка обурила всіх. Ось її висновки , які стали відомі через півтора роки : «Таким чином, підтверджено факт колегії УМВС та винесення нею рішення про скасування для всього особового складу з 1.08.1997 року доплати від належної суми пенсії». Таким чином міністерські чиновники заперечують самі собі. Одночасно називаючи документ підробленим, згодом самі посилаються на цю підробку.

Куди тільки не звертались колишні правоохоронці за ці роки за допомогою – в обласну та Генеральну прокуратури, ГоловКРУ, у Верховну Раду і Секретаріат Президента, до Прем'єр Міністра, омбудсмана, діючих міністрів Внутрішніх справ. Жалілися, що їх обікрали двічі – коли ті ще служили і їх позбавили доплат, та коли стали пенсіонерами і не було здійснено перерахунку пенсій з врахуванням тих доплат. У відписках всі посилаються на брак коштів, а про те що порушено законодавство , замовчують. Суди перших інстанцій здебільшого підтримували ветеранів.

Так Луцький міськрайонний суд розглянувши позов Андрія Шпараги, встановив , що рішення колегії УМВС України у Волинській області не може мати будь- яких правових наслідків і зобов’язав обласне управління міліції провести перерахунок пенсії з 1 січня 2005 року з урахуванням місячної доплати. На захист обкрадених міліціонерів стали Горохівський районний і Ковельський міськрайонний суди, які задовольнили позови Павла Ващука і Володимира Літвінчука. В рішенні ковельського суду чітко сказано: «зобов’язати УМВС у Волинській області провести перерахунок пенсій із урахуванням доплати». Однак у минулі роки ветеранам необхідно було пройти ще й Львівський Апеляційний Суд. Той самий суд, названий згодом іменем засівальника-хабарника Зварича. При апеляції сповна проявився потужний вплив як керівництва обласної міліції, так і Міністерства Внутрішніх Справ. У декого з пенсіонерів–правоохоронців відверто вимагали круглі суми хабарів, але на це ніхто не пішов. Які рішення прийняті в апеляції – зрозуміло кожному.

Звертались до судів десятки ветеранів, зокрема, крім згаданих, лучани Анатолій Борисенко, Сергій Горбач, Віктор Пічко, Сергій Ярмонов, Анатолій Подлевський з Володимира–Волинського, нововолинці Адам Куш, Степан Стасюк, Микола Бобик, Віктор Левков, Микола Сидорук, Сергій Калюжний та десятки інших. Зараз суди здебільшого відмовляють їм у задоволенні позовів у зв’язку з тим, що минули терміни звертань, знаходять інші формальні причини. Але ветерани не здаються. В багатьох, як кажуть, є ще порох в порохівницях. Нещодавно Степан Стасюк з Нововолинська та Сергій Ярмонов з Луцька, пройшовши всі пекельні кола нашої судової системи, звернулися за допомогою в Європейський Суд з прав людини, що в Страстбурзі. Якщо хоч комусь одному з них вдасться довести свою правоту, це допоможе іншим ветеранам і пенсіонерам здолати систему несправедливості.

Сергій Ярмонов добивається справедливості в Європейському суді з прав людини

Дивує те, що всі контролюючі органи добре знають, що по відношенню до колишніх правоохоронців допущено порушення їх прав. Знають, що трапилось це через помилковість при оформленні паперів і обійшлось це для ветеранів надто дорого. Та виправляти допущені прорахунки ніхто не хоче, посилаючись на важке економічне становище в державі. Виходить, що знову керуються політичною доцільністю, а не виконанням діючого законодавства. Від беззаконня, як не парадоксально, постраждали ті, хто ще донедавна стояв на варті закону.

Мені пригадалася давня розмова з колишнім віце-премєром України Віктором Пензеником на тему пенсійного забезпечення в нашій державі. Він в цьому питанні категоричний і принциповий. Віктор Михайлович переконаний, що пенсія людини не повинна залежати від пільг, доплат, премій чи статусу держслужбовця. Нинішня пенсійна симтема несправедлива і корумпована, бо одному пенсіонеру нараховують 60 відсотків від зарплати, іншому – 75, третім – 90, високопосадовцям і держслужбовцям найвищого рангу – стовідсотково, ще й доплати здійснюють за кількість зірочок на пагонах, чини і посади. Хоч Конституцією України передбачено рівне право на працю, а відповідно і на пенсійне забезпечення. Однак, в нашій державі це конституційне право не діє. Підстав для нарахування державної пенсії, на думку Віктора Пензеника має бути дві – розмір зарплати і стаж, як це є в Європі і, здебільшого, у всьому цивілізованому світі. Тоді не буде такої соціальної нерівності, пенсія не залежатиме від розчерку пера чиновника, різних доплат і премій. Важко не погодитись з думкою професіонала, відомого економіста. Тільки коли це стане реальним в нашій державі, сказати важко.

Ярослав АНДРУСЯК