Відбулася зустріч за круглим столом представників студентського самоврядування з ректоратом університету. Пише Волинська правда.

Від адміністрації участь у дискусії взяли ректор Ігор Коцан, перший проректор Анатолій Цьось, проректор із навчальної роботи Світлана Гаврилюк, начальники відділів: навчального – Любов Заєць, юридичного – Анна Маїло та молодіжної політики та соціальної роботи – Володимир Захожий. Повідомили у прес-службі СНУ.

Предметом діалогу було звернення студентського активу до ректорату щодо навчального процесу за Болонською системою та результати анонімного опитування спудеїв, аби отримати достовірні відомості про рівень корупції в навчальному закладі.

Про європейську систему освіти, її відмінності від вітчизняної говорив ректор ВНЗ Ігор Коцан. По-перше, форма навчання в європейських університетах – це самонавчання (консультаційно-індивідуальна форма роботи). Українські студенти не готові до такої роботи психологічно, а виші – до збільшення годин самопідготовки фінансово та матеріально. Нам потрібно замінити процедуру викладання та структуру лекцій. У Європі практикують використання великої кількості допоміжної, науково-методичної літератури, особливо електронно-інформаційних носіїв. В українських університетах лекції носять інформаційно-оглядовий характер і залишаються для студентів єдиним інформаційним джерелом. У результаті студенти отримують теоретичні знання, а не практичні навички науково-дослідної діяльності.

По-друге, відповідно до європейських стандартів освіти основне завдання університету полягає в науково-дослідницькій роботі, а не в розробці теоретичних лекцій. Фактично європейські виші готують науковців, а українські – теоретиків. У європейських університетах кожен студент з І курсу може займатися науковою роботою, викладач має можливість готувати та розробляти проекти, які фінансуються за рахунок держави через систему грантів. Навантаження українських науковців в 2–3 рази перевищує навантаження європейських колег, а науково-дослідна робота практично не фінансується.

По-третє, академічна, професійна мобільність студентів: магістри європейських університетів мають змогу пройти навчальну програму в будь-якому вищому навчальному закладі.

Звичайно, Болонська система України відрізняється від Болонської системи європейських університетів, але питання оцінювання та самостійного вибору навчальних – лише елемент цієї системи, який можна удосконалювати та змінювати.

Ми повноцінно не перейдемо на Болонську систему доти, доки не перетворимо наші університети в науково-дослідні установи.

Начальник навчального відділу Любов Заєць презентувала досвід упровадження Болонської системи у Лесиному університеті. Зокрема, йшлося про основні критерії освіти і шляхи їх реалізації в нашому виші. Нагадала, що мета Болонського процесу – створення європейського наукового й освітнього простору задля підвищення спроможності випускників ВНЗ до працевлаштування, поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи.

Любов Олексіївна кваліфіковано відповіла на запитання, які цікавили студентів, і обговорила пропозиції, зазначені у зверненні. Насамкінець подякувала молоді за їхню активність та закликала до співпраці.

На важливості небайдужого ставлення студентів, їх бажанні вдосконалюватись і вдосконалювати університет закцентувала проректор із навчальної роботи Світлана Гаврилюк: «Підтримую ініціативу продовжувати співпрацю ректорату зі студентським самоврядуванням». Також Світлана Віталіївна запропонувала безпосередньо звертатися до неї з пропозиціями та питаннями, які виникатимуть у спудеїв.

Нещодавно в Лесиному університеті проводилось анонімне опитування студентів щодо хабарництва, результати якого обговорювали на засіданні вченої ради вишу. Опісля керівництво прийняло розпорядження щодо запобігання проявів корупції у СНУ імені Лесі Українки. Ректор зачитав присутнім текст цього документа.

Ректорат, викладачі, студенти роблять спільну справу, яка спрямована на покращення якості освіти, посиленні конкурентоспроможності молоді на ринку праці, підвищенні іміджу свого навчального закладу тощо. А для цього потрібно обговорювати та вирішувати питання, йти на діалог. Ця зустріч – підтвердження співпраці ректорату зі студентством СНУ імені Лесі Українки.