ПАТ «Укртранснафта» через суд намагається скасувати незрозумілі підстави, якими керується таке собі ТзОВ «Тірас-Арс», виставляючи власні претензії на 40 000 кубометрів державної нафти.

«Укртранснафта» просить Господарський суд Волинської області скасувати через суд неправомнірний правочин компаній «Континіума» стосовно вилучення нафти з магістралей
Нагадаємо, у пресі останнім часом на поверхню впиплила справа, суть якої полягає в тому, що таке собі ТзОВ «Тірас-Арс» ніби то ще у 2011 році купило у МПП «Виробничо-комерційна фірма «Інвест-VEZ» 40 тисяч метрів кубічних сировини, яка знаходиться у нафтопроводі «Кременчук-Херсон» ділянки «Снігурівка-Херсон».
Не так давно Ігор Єремєєв заявляв про те, що має намір відновити роботу Херсонського нафтопереробного заводу, а вищезгадані 40 000 тисяч куб.м. нафти колись належали Херсонському нафтопереробному заводу, а тепер їх треба «повернути».


За словами позивача, представника ПАТ «Укртранснафта» Олени Лилик про те, що державну нафту продано товариству з обмеженою відповідальністю стало відомо лише два місяці тому.
Представник ПАТ «Укртранснафта» розповіла, що ділянку магістрального нафтопроводу ще у 2013 році мали законсервувати, і тому почали проводити відкачку нафти. Саме тоді і з'явилися «нові власники» нафти, і почали заповзято доводити, що тепер ця нафта належить ТзОВ «Тірас-Арс».


Проти «Укртранснафти» відкривають кримінальне провадження за статтею крадіжка, хоча на даний момент статус «Укртранснафти» не визначений. Також ухвалою Комсомольського районного суду Херсонської області було надано дозвіл на проведення обшуку задля того аби знайти документи, які підтверджують право власності «Укртранснафти» на нафту.


Також додамо, що з моменту відкриття кримінального провадження нафтопровід «Кременчук-Херсон», а саме ділянка «Снігурівка-Херсон» (км. 289-365) є арештованою, а нафта зберігається на вищезгаданому Херсонському нафтопереробному заводі.
«Заангажованими й упередженими виглядають дії працівників УМВС України у Херсонській області, оскільки ніякі доводи представників Товариства щодо рейдерського захоплення майна ними не сприймаються, розслідування проводиться однобоко. При цьому проявляється нечувана оперативність, на обшуки відправляється одразу 15 працівників керівного складу, в тому числі і в Миколаївську область», - заявляв голова правління ПАТ «Укртранснафта» Олександр Лазорко.


На судовому засіданні представник позивача Олена Лилик повідомила:
«Вказана нафта ніби то знаходиться в нашій трубі і в зв'язку з тим, що між сторонами не було підписано акт приймання-передачі – «Тірас-Арс» звернулося до Рівненського Господарського суду про визнання прав власності і рішенням суду від 17.01.2012 за «Тірас-Арс» визнано право власності. Разом з тим ми вважаємо, що коли укладався договір – 13.12.2011 року, саме продавцем ПП «Інвест-VEZ» не було дотримано вимог цивільного кодексу, зокрема покупець в свою чергу не вимагав від продавця документів, які б підтверджували його право власності на товар, який був предметом договору».
Окрім того, представник «Укртранснафти» вважає, що укладати цей правочин між собою фірми «Континіума» не мали жодного права.
«Документи свідчать про те, що ПАТ «Укртранснафта» є власником нафти, яка знаходиться в цьому нафтопроводі і тому ми вважаємо, що на момент укладення спірного договору ні продавець, ні покупець не мали права укладати цей договір, оскільки нафта належить іншій юридичній особі. За цих підстав і керуючись цивільним кодексом ми звернулися із позовом, і просимо визнати договір купівлі-продажу від 13 грудня 2011 року укладений між ТзОВ «Тірас-Арс» та ПП «Інвест-VEZ» недійсним», - пояснила позовну вимогу позивач.
Договір купівлі-продажу державної нафти компанії швидко узаконюють через суд. Проте представник фірми «Континіума» так і не змогла пояснити ні суду, ні позивачеві, звідки ця нафта взялася у власності продавця, іншого підприємства - МПП «Інвест-VEZ».
«Ну мабуть представники обох сторін було вповноважені та зобов’язані перевірити правовстановлюючі документи на дану нафту. На сьогоднішній день я не можу сказати, які саме це були документи», - відповіла Тетяна Батюс.
Представник ПАТ «Укртранснафта» Олена Лилик пояснила, що нафта була закачана ще у 70 роках, а в 2005-му нафтомагістралі було передано на баланс товариства.
«У нас є документи, які свідчать, що з року в рік проводилась інвентаризація, і з року в рік підтверджується та кількість нафти, яка була туди залита. Остання інвентаризація проводилася в грудні 2013 року, а як виявилося так, що відповідачу хтось продав нафту, яка належить нам. Крім того хочу звернути увагу, що свою діяльність ми здійснюємо на підставі планів, які затверджуються розпорядженням Кабінету міністрів. В цьому плані не має зазначеного, що ми комусь продали 40 тис куб.м. нафти і отримали за це гроші. З 2005 року ніякого транспортування нафти по цій гілці нафтопроводу не проводилося, тому в мене питання, яким чином мале підприємство «Інвест-VEZ» могло в нашу трубу закачати свою нафту? Тому ознайомившись з копією договорів я не бачу, якими документами підтверджувалося право власності продавця на нафту», - заперечила представник ПАТ «Укратранснафта», - мотивувала свої доводи представник позивача.


Окрім того, з пояснень представника позивача стало відомо, що технічна нафта забезпечує рух нафти по нафтопроводу і за складом є сірчаною, тоді як у спірному договорі купівлі-продажу вказано, що нафта постачалась високосірчана за складом.
Як повідомила позивач, нещодавно було проведено експертизу вмісту сірки в нафті і згідно з її висновками нафта не є високосірчаною, що ще раз доводить факт незаконного продажу державної технічної (!) нафти.
Поки що Господарський суд Волинської області відклав розгляд цієї справи для вивчення нових документів. Окрім того, суд вимагатиме з Міндоходів звіт МПП «Інвест-VEZ» за весь період його діяльності. Зокрема, декларації надходження всієї нафти, яка надходить для замовників цієї фірми, аби прослідкувати закачувала свою нафту у магістралі «Укртранснафти» на спірній ділянці.
Зауважимо, що МПП «ВКФ «Інвест-VEZ» на момент підписання договору була у стані банкрутства та перебувала у процесі ліквідації. А також те, що ця ж фірма на той час боргувала покупцеві, тобто ТзОВ «Тірас-Арс» понад 50 мільйонів гривень. Тому виходить, що ТзОВ «Тірас-Арс» купує нафту у банкрута і водночас свого боржника. Згідно договору, ціна нафти склала 171 мільйон гривень.
Ми вже писали про те, що ці нікому не відомі підприємства, які в своєму штаті мають - одного працівника в ТзОВ «Тірас-Арс» та трьох у «Інвест-VEZ», примудрилися у 2008 році заробити 6,1 мільярди гривень чистого прибутку. Окрім того про них говорять як про дві з п'яти крихітних компаній Івахіва-Єремеєва, що свого часу вивели десятки і сотні мільйонів із злощасного «Надра-Банку».