Поведінка Одерадівського сільського голови Луцького району Анатолія Ковальчука з самого початку видалась мені дивною і, на перший погляд, незрозумілою. Ще на початку року, коли рейдери із СГ ТзОВ «Україна-Баїв» при підтримці «регіоналів» в особі тодішнього голови Луцької районної ради Ігоря Волошенюка почували себе безкарно, він привіз на збори в село Баїв, а це більш як за 20 км, галасливих одерадівських мітингувальників на підтримку рейдерів. Згодом тих же мітингувальників разом з родичами розкрадачів і агресивними, не завжди тверезими молодиками доводилось бачити під стінами обласної міліції і прокуратури. У сквері, що поруч, вміло, як сірий кардинал, їхніми діями керував саме Анатолій Ковальчук. Ці фальшиві мітинги проводились з єдиною метою – вберегти від покарання рейдерів, розкрадачів і злодюг.

Виникало питання: для чого це особисто потрібно Ковальчуку? Закрадалась думка, що робить він це не просто так, не без вигоди для себе. Все підтвердилось, коли ми побували на сесії Одерадівської сільської ради. Анатолій Михайлович довго розповідав, як він дбає про громаду, як справно збирає гроші з орендарів земель селян, як обладнав дитсадок, облаштовує село. Однак, місцеві селяни поза стінами сільради розповідали про інше, що за селом вирубано кілька сотень дерев, що незаконно розорано десятки чи сотні гектарів земель резерву і запасу, що з рейдерами Ковальчука пов'язує земельний бізнес.


Все, що залишилося від гаю тополь

Тоді я запитав Анатолія Михайловича, куди поділась деревина і чи законно розорені землі? Його відповідь була короткою і нервовою:

- У нас все по закону. Вам треба, шукайте ті дерева.

Якщо чоловік так просить, то вирішили виконати його побажання. Ми звернулися у Волинську міжрайонну прокуратуру з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері із заявою перевірити законність вирубки тополь і розорювання земель. Коли ми знову з працівниками прокуратури і Державних екологічної інспекції та інспекції сільського господарства у Волинській області навідалися до Анатолія Михайловича, тон його розмови був зовсім іншим – плутаним, зводився до виправдань. Виявилося, що деревину 442 зрізаних тополь, висотою по 25-30 метрів діаметром від 0,3 до 1,5 м фактично розікрали. Скільки там було деревини, зараз можна підрахувати тільки приблизно. Це, за нашими підрахунками, понад 6 тисяч метрів кубічних. Природоохоронцям, щоб порахувати заподіяні природі збитки, довелося відшукувати і підраховувати пні зрізаних дерев. В траві, що по пояс, перевіряючим так і не сдалося відшукати всі пеньки…

Висновок Державної екологічної інспекції області такий: «…розмір шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням 401 дерева породи тополя, становить 3 342 998, 32 грн…».

 

Ось як «нагрів» рідну громаду Анатолій Ковальчук. В своє оправдання він показав написані ним же розпорядження «Про створення тимчасової комісії по обстеженню зелених насаджень на території Одерадівської сільської ради», акт обстеження цих насаджень і навіть власноручно підписаний ним «ордер №1 на видалення зелених насаджень».


«Липові» папери на вирубку тополь

Цим ордером сільський голова дозволив ТзОВ «Сварог ЛТД Плюс» з Луцька виконувати «лісосічні роботи та трелювання лісу». Не сказав Ковальчук головного, що знищувати насадження він самочинно не мав права. Без будь-якого договору, без оцінки вартості деревини він віддав комерційній структурі тисячі кубів деревини за просто так. А чи за просто так? Знищували насадження не для того, щоб завдати збитки природі, а щоб отримати солідні бариші. Але це вже питання до слідчих.

- «Сварог» закупив для нашого дитсадка необхідне обладнання та інвентар більш як на 60 тисяч гривень, - пояснював Анатолій Михайлович.

Це добре, що комерсанти хоч чимось допомогли селянам. Але чи справедливо і законно без будь-яких договорів і належних документів віддавати деревини на сотні тисяч гривень, щоб отримати мізер. Оборудка ж відбулася за примітивною схемою: я – тобі, ти - мені. Скільки насправді вона коштувала, на це питання можуть відповісти тільки правоохоронці.

Ми зустрілися з керівником ТзОВ «Сварог ЛТД Плюс» Юрієм Пирожком. Це підприємство, до речі, готується до закриття. Він підтвердив, що частину деревини він забрав, частину розікрали, хмиз пішов селянам на дрова. На запитання, чому офіційно не викупили деревину відповісти не зміг чи не захотів. Очевидним є те, що дану комбінацію Анатолій Ковальчук та Юрій Пирожко розіграли на двох.

З усього видно, що схеми розкрадання деревини, започатковані «регіоналами» в Луцькому районі, стали масштабними по всій області, набрали великого розмаху. Цей процес дерибану, точніше звичайнісінька корупція триває уже протягом кількох років. Неподалік в селі Веселе за приблизними підрахунками зникло 250 кубометрів деревини.

На двох ділянках вирубано тополю і в Торчині. Тут дійшли до вершини цинізму в дерибані: за зрубані і вивезені (фактично викрадені) сотні дерев діаметром більше метра селищна рада до того ж зобов’язалася заплатити комерсантам кошти громади. Невідомо куди зникли дерева, зокрема, віковічні дуби в селі Буяни на території колишньої військової частини. Наведені факти є підтвердженням того, що діє добре спланована корупційна схема відмивання мільйонів гривень на волинській деревині. При підтримці прибічників Януковича, що були при владі, зокрема в Нововолинську і Рожищах відкрито підприємства по переробці деревини на тарну дощечку. Подібний цех Юрій Пирожко відкрив і в Голобах, уже як засновник «Волинської тарної компанії». Ця дощечка відправляється не тільки в південні області України, а в основному іде на експорт – в Італію, Іспанію, Грецію, Туреччину та інші країни. Здавалося б, корупційною схемою від заготівлі деревини, її переробки і відправки на експорт мали б зацікавитися в Управлінні по боротьбі з організованою злочинністю, обласній прокуратурі, але всі роблять вигляд, що нічого не трапилося. Обурює той факт, що тою ж деревиною вже кілька років приторговують в службі автомобільних доріг у Волинській області. Замість того, щоб впорядковувати відкоси доріг, придорожні канави, обрізати (а не вирубувати) та білити дерева, це управління знищило більшість придорожніх насаджень в області. Куди зникло сотні тисяч, якщо не мільйони кубометрів деревини? Невже корупційна схема, започаткована підприємливими «регіоналами» влаштовує нинішніх правоохоронців?

Однак повернемось в Одеради, до «подвигів» сільського голови Анатолія Ковальчука. Ще торік, як стверджують селяни, тут з незаконно розораних земель збирали врожаї. За підрахунками спеціалістів з кожного гектара можна отримати від 20 до 50 тисяч гривень прибутків. Тим більше, якщо затрати списувати на власників паїв, тобто селян, врожайність на розпайованих землях занижувати, а на незаконно розораних - завищувати. Тобто, необліковані, засіяні і засаджені землі приносять великі прибутки. Це є ще однією корупційною схемою, започаткованою «регіоналами», зокрема, колишнім головою Луцької районної ради Ігорем Волошенюком.

Очевидним є те, що торік восени кум Волошенюка Анатолій Ковальчук вирішив збільшити розорювання земель запасу і резерву. Боятися йому було нікого, адже при владі були свої. За підтвердженням прокуратури було розорано понад 150 гектарів земель, їх засіяли ріпаком, пшеницею, іншими культурами. Все йшло гладко, поки безславно не закінчився режим Януковича, і не викинули з кабінету самого Волошенюка. Халява, як кажуть, увірвалася. І тут, щоб уникнути відповідальності за неправомірні дії, Анатолій Ковальчук вдається до хитрощів. З головним рейдером, керівником СГ ТзОВ «Україна-Баїв» Ігорем Павловичем, він 8 січня (і це на Різдво) і 28 лютого укладає «короткотермінові договори оренди землі» лише на рік на ті землі, які були розорані і засіяні ще восени 2013 року. До того ж більшість цих договорів чомусь укладаються в Луцьку,.Напевно, в адвокатській конторі. 

За твердженням правоохоронців, ці договори ніякої юридичної сили не мають. До того ж, при їх складанні Ковальчук вдався ще до однієї фальсифікації. Процитуємо початок цих договорів: «Орендодавець (уповноважена ним особа) – Луцька районна державна адміністрація Волинської області в особі голови Одерадівської сільської ради Ковальчука Анатолія Михайловича, який діє на підставі довіреності голови райдержадміністрації від 31 січня 2011року № 128…». Твердження Ковальчука, що він діяв на підставі довіреності Луцької районної адміністрації – повна брехня, а короткотермінові договори – підробка державних документів. Ми відшукали ту довіреність. Ось що в ній написано: «Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам терміном на два роки і дійсна до тридцять першого січня дві тисячі тринадцятого року».

Виявляється, Ковальчук не мав жодного права користуватися в 2014 році довіреністю, яка була дійсна до січня 2013 року. 

Прокурорські працівники разом з Державною інспекцією сільського господарства у Волинській області дійшли до невтішного для Ковальчука висновку: «…укладено договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення з ТзОВ «Україна-Баїв» загальною площею 152,54 га. Вказані договори оренди укладені з порушенням вимог ст.124 Земельного кодексу України, якою передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, а не головою сільської ради, як це було вчинено». Сума збитків заподіяних внаслідок самовільного заняття земельних ділянок становить майже 85 тисяч гривень. Це оцінка збитків тільки з двох ділянок.  Та найважливіше те, що ліквідовано схему,отримання прибутків із незаконно розораних, фактично необлікованих земель. Проданий врожай більш як з 152 гектарів мав піти в чиюсь кишеню, зрозуміло в чию…

То ж даремно клявся Анатолій Ковальчук, що все робить для громади. Цифри і факти говорять самі за себе. Торік громада Одерадівської сільської ради отримала для свого розвитку з різних джерел фінансування більше 600 тисяч гривень, з них трохи менше половини – дотація держави. Тобто, заробили від збору податків і платежів за оренду більше 300 тисяч гривень. Сам голова сільради «спромігся» розтранжирити і нанести збитки державі в десятки разів більше. Не принесе йому збагачення і незаконне розорювання земель та реалізація отриманого врожаю на них. Коли гріхи Ковальчука стали очевидними, а правоохоронці серйозно взялися за нього, його ентузіазм і зухвалість пропали, він зачаївся і принишк. 

І на закінчення декілька слів про перевіряючих - працівників Волинської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, Державних екологічної інспекції та інспекції сільського господарства у Волинській області. Я не жалію, що витратив майже 2 місяці, щоб провести журналістське розслідування зловживань, що кояться в Одерадах. Здивувало ось що. Інспекторів і прокурорських працівників доводилося змушувати виконувати іхні службові обов’язки. Вони і надалі, як за часів Януковича, працюють абияк, закривають очі на очевидні порушення. Те, що працівники Державної інспекції сільського господарства у Волинській області майже рік перевіряли порушення земельного законодавства в Луцькому районі, а результати їхніх перевірок дорівнюють нулю, свідчить про те, наскільки корумпованою і непрофесійною є ця структура. На мою думку, від неї більше шкоди, аніж користі. Перевірки, які проводилися в Одерадах та Баєві, постійно відкладалися, затягувалися, скаржникам і заявникам відсилали формальні відписки. Щоб прикрити своє неробство і не надавати необхідну інформацію прикривалися секретністю кримінального провадження. Забували при цьому, що публічна інформація, навіть коли її витребовують для кримінального провадження, залишається публічною і громадяни мають право знати, як використовуються землі. Ніякої секретності в цьому бути не може. А некомпетентність, непрофесіоналізм і бездіяльність в інспекції – очевидні. Якби спеціалісти Державної інспекції сільського господарства у Волинській області належно працювали, то знайшли б тисячі гектарів незаконно розораних земель, які приносять тіньовому бізнесу мільйони гривень. Видно не зацікавлені знаходити такі факти корупції і зловживань, або зацікавлені їх не знаходити.

Є серйозні претензії і до екологічної інспекції області, працівники якої дозволяють одноосібно нищити дерева без відповідних експертиз і висновків, все відбувається на словах. В Одерадах інспектори забули дати оцінку такому факту: хто винен, що засмічено і захаращено гілляччям цілий став, який перетворюється на болото. Не дали належну оцінку цьому і прокурорські працівники. Ось такі в нас природолюби і природоохоронці.  

Історія в Одерадах, як на мою думку, чітко показала дві схеми корупції, що процвітають в Луцькому районі і в області. Перша - відмивання мільйонних коштів через незаконне розорювання земель, тобто, корупціонери отримують чистий навар від реалізації врожаю з необлікованих угідь. Друга – дерибан деревини, яка безслідно зникає з сільських населених пунктів, іде на переробку, відправляється за кордон, а кошти осідають в кишенях колишніх «регіоналів». Чомусь належної оцінки цим фактам не дають ні в прокуратурі області, ні в управлінні по боротьбі з організованою злочинністю. А може самі в долі?

Ярослав АНДРУСЯК