Після бурхливих подій кривавої зими прерогативу управління лісовими ресурсами в Україні у Партії Регіонів практично безперешкодно перехопили представники ВО «Свобода».
Новий головний лісничий України Валерій Черняков розставив нових фахівців на місцях, переважно відданих по духу і політичних поглядах. У ЗМІ Чернякову закидали, що він призначає людей за квотним принципом, багато з яких навіть не орієнтуються в галузі.

Головний лісничий України Валерій Черняков


Зокрема, 15 червня цього року позаштатним радником голови Держлісагентства став однопартієць Чернякова депутат Львівської міськради Адріян Гутник. В кулуарах подейкували, що посаду на громадських засадах Гутник обійняв тимчасово, цілячись потрапити у крісло заступника міністра екології чи на інший високий пост у головних владних ешелонах.

Львівський бізнесмен Адріян Гутник - радник голови Укрлісу


Офіційний сайт Львівради вказує, що новопризначений високопосадовець лісової галузі має лише одну «непрофільну» вищу освіту - Луцький інститут розвитку людини Університету «Україна» (факультет документознавства та інформаційної діяльності). У розмові з журналістами Гутник розповів, що він тільки здобуває освіту в Львівському лісотехнічному університеті.
Журналісти таки відшукали у біографії Андріяна Гутника «лісовий слід». У 2000 році він заснував голландсько-українське підприємство «ГолУкрінвест». Як свідчать львівські видання, вдалося відшукати навіть саме підприємство, щоправда, на ділі пошук видався значно важчим, аніж в реєстрі.
Голландсько-українським спільним підприємством виявилися напівзруйновані приміщення колишнього колгоспу у Тернопільській області із заткнутими ганчір'ям дірками. Як з'ясували у місцевих, півдесятиліття тому там займалися виготовленням паркетної дошки, однак звідки брали деревину та куди реалізовували паркет, люди не знають.
На момент написання статті підприємство перереєстроване у місто Львів за адресою, що співпадає з місцезнаходженням будинку побуту «Ювілейний»


Однак Адріяна Гутника називають одним з головних спонсорів ВО «Свобода». Вочевидь, тепле крісло радника і дісталося йому у віддяку за попередню відданість партії, яку він доводив, принаймні, власним гаманцем.
До речі, свободівцем був і попередній керівник Державного агентства лісових ресурсів Віктор Сівець. Він оскандалився масштабними дерибанами і корупційними схемами, йому ж закидають лобіювання питань на користь однопартійців зі «Свободи». 

Керівник Державного агенства лісових ресурсів України часів Януковича. «свободівець» Віктор Сівець

Як повідомляли обізнані депутати з фракціїї «УДАР», його ім'я пов'язують із гучними скандалами з передачею лісодеревини підприємствам чоловіка Ірини Сех, повному контролюванню за діяльністю єдиного підприємства в Україні, яке займається завантаженням сировини з дерева ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», викритих Держфініспекцією корупційних схемах на сотні мільйонів гривень.
Після скандального і викривального звільнення з посади екс-керівника Волиньлісу Богдана Колісника Управління лісового та мисливського господарства області очолив теж «свободівець» Василь Мазурик.

Василь Мазурик - новий начальник Управління лісового та мисливського господарства Волині


Від фахового знавця лісової галузі, який усе життя трудився на профільних посадах, здавалося, очікували негайних змін та прозорості, тим більше після узурпації цієї сфери попередником Колісником та екс-головою облдержадміністарції Клімчуком.
Однак за майже 4 місяці роботи нового управлінця бажаних змін, вочевидь, так і не відбулося. Нового керівника Волиньлісу не помітили серед тих, хто б намагався влинути на депутатів під час голосування про відміну скандального рішення дерибану лісових та мисливських угідь, які перейшли в приватні фірми. І, попри те, що обранців переконував депутат Сергій Слабенко, у депутатського корпусу навіть після пережитих Україною кривавих подій Майдану так і не вистачило чи то голосів чи політичної волі повернути угіддя УТМРам і після цього розподілити їх знову, але вже без колишнього тиску і за власним переконанням.
Втім, деякі факти змушують по-іншому подивитися на ситуацію у царині місцевих лісових угідь.
Зокрема, нині прокуратура намагається через суди повернути у державну власність майже 50 тисяч гектарів лісу, яке знаходиться у користуванні СЛАТ«Тур».
Лісові площі на території Ковельського району у 1994 році були передані у користування тоді комунальному підприємству. Формально земля продовжує залишатися у власності держави, однак право на довічне користування, ще за радянських часів надане Ковельському міжколгоспно-радгоспному лісгоспу ніби узаконюють за приватним підприємством «Тур».
У Господарському суді Волинської області заступник прокурора області намагається довести, що підприємство з самого початку отримало землі лісового фонду незаконно, а тому вимагає скасувати державні акти на право користування.
Як йдеться у матеріалах судової справи, спершу товариству «Тур» було надано 30,6 тисяч гектарів лісу, пізніше площі розширилися ніби за рахунок заліснення територій.
При цьому прокуратура вказує, що перебіг строку позовної давності по даному спору розпочався у травні 2014 року, тобто з моменту надходження листа Державної інспекції сільського господарства у Волинській області про виявлені порушення земельного законодавства.
Сторони продовжують доводити в суді кожен свою правоту, однак звідки раптом таке прозріння перед законом у Волинської інспекції сільського господарства? Як йдеться на офіційному сайті відомства, саме у травні 2014 року відомство очолила дотоді перша заступниця структури Світлана Соколовська. Зважаючи, що міністром аграрної політики став нардеп від «Свободи» Ігор Швайка, версій залишається небагато. Вочевидь, нагорі впевнені, що чиновниця, яка успішно отримувала нагороди та відзнаки від попередніх вождів області, не підведе і нову владу.

Поки що угіддями заправляє депутат Ковельради та колишній соратник Клімчука Петро Смаль. Вочевидь, сторони пішли на принцип, і в чию користь вирішиться це питання, залишається здогадуватися. 
Зовсім недавно у царині волинської лісової галузі таки сталася ще одна варта уваги подія. Господарський суд Волинської області відмовив у задоволенні позову ТОВ «Волинь Транс Ліс» про стягнення майже мільйона гривень з ДП «Цуманське лісове господарство» за надані ним транспортні послуги.
У суді представнику ДП «Цуманське лісове господарство» вдалося довести, що позивач, надаючи державному підприємству послуги, користувався транспортом самого Цуманського лісгоспу! Більше того, колегія суддів цим же рішенням стягує з фірми майже ще мільйон, який лісгосп вже перерахував приватній фірмі за ці послуги раніше.

Послуги, про які йдеться, були надані в період з червня 2010 по березень 2011 року. Тобто, за 9 місяців на вивезенні лісгосппродукції тільки одному лісовому господарству, його ж транспортом, заробили майже 1 800 тисяч гривень. І підприємство слухняно сплачувало величезні гроші, вочевидь, не маючи іншого виходу з ситуації.
Картина помінялася разом зі зміною «лісової» влади Волині. Очевидно, у цьому питанні не останню роль зіграла і політична складова.
Засновником ТзОВ «Волинь Транс Ліс» є нинішній юрист ДКП «Луцьктепло», людина «Континіуму» Єремеєва та Івахіва - Вячеслав Наумчук та ТОВ «Інтегра Капітал» зареєстроване за тією ж адресою, що й «Волинь Транс Ліс».


А от уже засновником ТОВ «Інтегра Капітал» є депутат Волинської обласної ради по Любомльському мажоритарному округу Олег Чикида. Молодий депутат, у минулому топ-менеджер деяких компаній «Континіуму», під видимою опікою губернатора Бориса Клімчука та керівника ПР Волині Олександра Башкаленка має пріоритетний доступ до бюджетних коштів і через бізнесові схеми успішно їх освоює.

Фото з офіційного сайту Волинської обласної ради
Зокрема, у 2012 році молодий депутат потрапляє у корупційний скандал, в якому прокуратура звинувачує його у привласненні 6-ти мільйонів гривень державної цільової субвенції, яку ще одна фірма Чикиди ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» освоїла ніби на виконання Програми з працевлаштування шахтарів. Нагадаємо, цю оборудку кришували тодішні перші особи області.
Після пред'явлених звинувачень та повідомлень у пресі депутат свою вину публічно заперечував, посилався на тиск з боку правоохоронців та інтриги недругів. Обранець домігся через суд визнання протиправними дій Державної фінінспекції, однак Вищий адміністративний суд України  задовольнив   касаційну скаргу прокуратури.
Свого часу до фірми «Волинь Ліс Сервіс» мала претензії і кременчуцька Холдингова компанія «Авто Краз». Компанія згідно договору залишила на відповідальне зберігання 6 транспортних засобів лісової техніки, а коли захотіла забрати, виявила, що машини на повну експлуатувалися. Власнику автотранспорту вдалося через суд стягнути більше як 1 мільйон 300 тисяч гривень завданих збитків.
А директор «Волинь Ліс Сервіс» ославився кермуванням авто у нетверезому стані. За це його двічі притягали до відповідальності. Спершу оштрафували, а потім на 2 роки позбавили права керування.


Не виключено, що подібних до описаних історій уже скоро буде значно більше. Тільки на що саме це все вказує - на присікання попередніх схем чи простий перерозподіл влади та впливу в галузі - поки до кінця не ясно.
На Волині ліси займають третину території області. Приблизна площа заліснення - 700 000 га. Якби усі прибутки з цієї сфери вивести з тіні, область мала б можливість навіть без державних дотацій успішно розвиватись на благо народу, а не на догоду окремої групи впливових осіб. На нинішній час - представників ВО «Свобода».
Не виключено, що ключовими учасниками лісового бізнесу залишаться колишні гравці і працюватимуть вони за тими ж схемами, просто під «дахом» іншої політичної сили. Тож, напевно, мало хто здивується, якщо у лісових районах знову заговорять про повальні вирубування та «королівські полювання». Принаймні, уже впевнено стверджують про продовження колишніх схем екпорту та «відкатів».
І представники лісгоспів, і підприємці лісопереробної галузі усе більше питають чи помітні нам, журналістам, зміни. І нарікають, що їхні очікування не справджуються, бо попри зміну прізвищ - система залишилася старою.
Хотілося б вірити у протилежне.
Проте поки що ситуація, як не дивись, не схожа на націоналізацію народного майна. Скоріше вона нагадує рейдерське захоплення підприємства, чи, як сказав хтось із сучасників, акціонерне товариство закритого типу, у якому головне завдання - наслати туману в очі громаді та отримати якомога більше прибутків. Надто вже велика була раніше довіра людей до «Свободи», надто вже велика у «Свободи» спокуса.