Крупи — другий після хліба соціально значимий продукт. Тому їхнє подорожчання боляче б’є по незахищених верствах населення. Прогнозувати, якою буде ціна на них після збору нового врожаю, ніхто не ризикує. Пише газета Волинь-нова.

—Ще недавно рис був по 13 гривень, а вже по 15, — зітхає жінка біля прилавка каси. — Доведеться або без голубців обійтися, або купувати пшоно, але й воно подорожчало. І справді крупи підвищилися в ціні. — Горох коштував 5,50, а став 7, пшоно подорожчало з 8 до 9,50 гривні, — перераховувала продавець на Центральному ринку. — Пшенична крупа замість 5 вартує 7,50 гривні. Піднялося в ціні все, навіть кришки для консервування і сіль. До речі, на прилавках луцьких ринків і торгових мереж нині залишилася лише йодована. Налякані чутками про припинення роботи підприємства в Артемівську, покупці розібрали звичайно, кам’яну. І це є одна з ознак економічної нестабільності.

У неспокійні часи люди завжди запасалися сіллю. Хоча незрозуміло, чому, бо однією сіллю ситий не будеш. Щодо круп, то суттєво зросла вартість лише на фасовані. Вагові подорожчали менше. Фахівці кажуть, що цьогоріч в Україні недоотримають половину валового виробництва круп’яних культур, бо ж скоротилися під ними площі. Скажімо, лише гречки засіяли на 42 відсот ки менше, ніж планувалося, проса — на 38. І якщо це суттєво не позначиться на ціні гречки, якої на складах є чималі запаси, то рис, очевидно, подорожчає. Ним цьогоріч, за даними Української асоціації аграрного бізнесу, зайняли лише третину площ, на які спершу розраховували. Основним рисосіючим регіоном був Крим. Нині він окупований Росією, тож про кримський рис потрібно забути. Очевидно, аби компенсувати його нестачу, доведеться імпортувати. Транспортні витрати оптовики закладуть у ціну. Але, як кажуть на Волині, сім років мак не родив і голоду не було. Рис — не головний продукт харчування на нашому столі, бо віддаємо перевагу гречці й картоплі. Остання в липні подешевшала до 4 гривень, а разом із нею й огірки, кабачки, морква, інша городина. Менша ціна на яйця й молоко. А от сир та сметана навіть влітку не всім по кишені. Жахають і м’ясні ціни. За кілограм свинини просять 55— 60 гривень, яловичини — 65—75. Продавці кажуть, що високі ціни протримаються до осені. Незначне зниження можливе у вересні, коли селяни зберуть новий врожай городини і зернових, впадуть ціни на корми. Сезон консервації, що розпочався у липні, позначився на вартості цукру. На ринках він подорожчав до 10 гривень за кілограм. В окремих супермаркетах — ще більше. Щоправда, акційний можна купити за 9,50 — 9,80 гривні. Загалом, повідомили у відділі економічного розвитку, споживчого ринку, торгівлі і цінової політики облдержадміністрації, середня ціна його в області не перевищує 9,66 — 9,70 гривні за кілограм. Але торгові мережі, в які привезли солодкий товар з інших регіонів, можуть відпускати й дорожче, бо у вартість закладають витрати на пальне. Певну роль у її формуванні відіграє й оптово–відпускна ціна. Дорожче взяли — дорожче й продають. Влада тішить себе сповільненням інфляції, але попри це ціни на споживчі товари і послуги зростають. На Волині, наприклад, за січень — червень вони підвищилися в середньому на 11,3 відсотка. Найбільше, за даними обласного управління статистики, подорожчали фрукти — загалом в 1,5 раза. На 14 відсотків — м’ясо, масло, кисломолочна продукція, хліб, макаронні вироби, олія. Зросла вартість проїзду в маршрутних таксі, приміських і міжміських автобусах, комунальних послуг. Словом, життя дорожчає, а зарплати, пенсії цін не доганяють.