Літак підбили у червні 1941 року, а місцеві селяни розібрали його на брухт... Більш як три роки Олег Торчинюк (на фото), відомий на Горохівщині пошуковець, член Всеукраїнської громадської організації «Закінчимо війну», збирає знахідки, що допомагають повніше розкривати маловідомі сторінки минулої війни. Вона нагадує не лише залишками боєприпасів, які вдалося відкопати і здати для знешкодження, а й оживає у розповідях сотень старожилів, котрі вижили у пекельні роки. Про це на сторінках інтернет-газети Волинь-нова пише журналіст Леся Влашинець. 

Багато цікавих фактів про Першу і Другу світові війни пошуковець знає ще з уроків історії улюбленої вчительки Марії Павлівни Герасименко, котра навчала його в ЗОШ І–ІІІ ступенів №1 міста Горохова імені Івана Франка. Нині шкільні знання доповнює новою інформацією з книг та інтернет–сторінок. Найбільший арсенал горохівський краєзнавець відкопав торік неподалік села Полюхно: 12 ящиків німецьких протипіхотних мін часів Другої світової війни, 2 ящики детонаторів до них та інші боєприпаси. Не так давно, добре орієнтуючись на місцях боїв 124–ї стрілецької дивізії, йому вдалося знайти особисту печатку її командира генерал–майора Пилипа Сущого. А історія пошуків збитого над Горохівщиною німецького літака бере початок приблизно півтора року тому. Тоді до Горохова приїхав Карлос Бломберг, син одного з льотчиків «Юнкерса». Спомин про батька, який загинув в Україні, бажання пройти його короткою фронтовою стежиною переслідували німця протягом десятків літ. По приїзді на Волинь не знав, до кого звернутись у зовсім незнайомому місті, тому пішов у райвідділ міліції. Біля входу в приміщення зустрів заступника начальника райвідділу міліції Івана Загоровського, який перейнявся клопотами чужинця і повідомив про це Торчинюку. Про почуті від колишнього колеги факти Олег почав розпитувати жителів сіл Печихвости та Полюхно. Згодов дійшов висновку, що саме в цій місцині 26 червня 1941-го був збитий німецький літак. Деталі допомогли чіткіше відтворити події того дня, коли після обстрілу він приземлився поблизу полюхненського лісу. — Очевидно, що ним керували досвідчені льотчики, бо майданчик для посадки вибрали дуже вдалий, – віддає належне професіоналізму німецьких авіаторів мій співрозмовник. Краєзнавець з’ясував, що у юнкерса було пошкоджене шасі. Пілоти не мали іншого виходу, як залишити літак. Згідно з інструкцією взяли з собою найнеобхідніше і пішли в бік своїх. Один, швидше за все, батько Карлоса Бломберга, був важко поранений. Чи вдалося йому вижити, а якщо ні, то де його могила, цього наразі не може сказати ніхто. Бойова повітряна машина відразу стала здобиччю місцевих жителів. Це підтверджує перший знайдений Торчинюком алюмінієвий фрагмент, який був увесь дірявий від ударів ломами. Олег каже, що, ймовірно, навіть не від злості до ворога люди громили штурмовика всім, що потрапляло під руку. Метал, з якого був зроблений, дорогий. От з нього хтось із хуторян ще й зробив двері до льоху. Краєзнавець знайшов багато фрагментів від літака — декілька десятків. На окремих деталях від приладів є навіть номерні знаки. Міркує, якщо у Німеччині зберігся військовий архів, то про збитий над Горохівщиною «Юнкерс» можна дізнатися ще багато цікавого. Тепер Олег розшукує сина загиблого німецького льотчика. Карлос просив повідомляти йому все, що дізнається про батька, який, вочевидь, загинув на українській землі. Наш пошуковець не втрачає надію, що вдасться передати йому цю довгоочікувану звістку.