Прикрим інцидентом закінчився візит красунь Волині до земляків, які лікуються у Луцькому гарнізонному військовому госпіталі. Попри те, що візит був погоджений з керівництвом установи, дівчат та журналістів грубо виставили за двері, - пише Інформаційне агенство Волинські новини.

Одним з координаторів акції стала активістка Галина Падалко. Дівчина стверджує, що на це її надихнули слова пораненого в зоні АТО Євгена Степаненка, який у 21-річному віці залишився без рук: «Проживіть одне літо не для себе, лише одне літо у своєму житті».

Для цього дівчина зібрала перших красунь Волині.

«Озброївшись» морозивом та музичним супроводом, активістки рушили до Луцькоого гарнізонного військового госпіталю.

 

Охорона пропустила їх, оскільки візит попередньо погодили з керівництвом установи.

Чоловіки, які доволі тривалий час лікуються після повернення зі Сходу України сприйняли візит позитивно і тепло, подякували за гостинці та заходились спілкуватись з дівчатами.Дехто з чоловіків лікується тут уже декілька місяців, когось найближчим часом планують виписувати додому. Кажуть, що почуваються добре, залікують рани - і знову на передову.

Символічним подарунком для військових, які боронять Україну від ворога, стала пісня «Океану Ельзи» «Я не здамся без бою» у виконанні перших красунь Волині. Проте, дослухати її до кінця чоловікам не судилось – в палату увійшла медсестра, яка заборонила співати. Почувши у відповідь що візит був попередньо погодженим, вона вийшла. Проте, через деякий час повернулась з підкріпленням – кремезна жінка заходилась виставляти всіх за двері, декого просто виштовхувала силоміць.

Побачивши фотоапарат, жінка вхопила його за об’єктив, намагаючись відібрати. А на зауваження акуратніше поводитись з технікою відповіла: «Я знаю, як поводитись!».

 

 

 

Згодом жінка повторила спробу на вулиці – спробувала зірвати камеру з шиї, а після погроз журналіста викликати міліцію швидко пішла з двору.

Як виявилось, «каменем спотикання» став той момент, що дівчатам, буцімто, дозволили співати лише на вулиці. Проте Галина Падалко стверджує, що керівництво установи цей момент не обумовлювало.

Поранені чоловіки щиро дякували за візит та вибачились за прикрий інцидент.

«Хотіли як краще, а вийшло як завжди», - філософськи пожартував Володимир Сидорук, якого саме в цей день виписували додому.

P.S: редакція наголошує на тому, що матеріал про візит дівчат мав бути виключно позитивного характеру, оскільки цим самим дівчата хотіли показати, що будь-хто може прийти, подякувати чоловікам за їх подвиг. Зі слів Галини Падалко, їм потрібна потрібна проста людська вдячність і розуміння того, що їх жертви – не марні. Проте, прикрий інцидент став тією самою «ложкою дьогтю», зіпсувавши благородний вчинок.