Уже не один раз батьки волинських вояків привозять передачі на передову. Цими вихідними чоловіки знову поїхали в зону проведення антитерористичної операції, щоб захисникам передати продукти. Натомість, назад, на Волинь привезли фотографії та відео. Як це їхати за тисячі кілометрів із їжею замінованими дорогами Донеччини? Інформує ТРК «Аверс».
 
Із Луцька і аж до села Григорівка, що на Донеччині. Майже півтори тисячі кілометрів дороги заради того, щоб довезти волинським солдатам із 51 окремої механізованої бригади харчі. Нині хлопці знаходяться в складі сімдесят другої бригади.

Батько військовослужбовця Микола розповів: «Поїхали того, що забезпечення немає ніякого. Дзвонять діти, я їх всіх знаю і кажуть, що за 3 тижні на передовій жодного разу не привезли їсти… Просять - тато, хоть хліба привезіть. А все решту добре».

Чоловік розповідає: за один день назбирали повний мікроавтобус передач. На передову крім їжі завезли воду, цигарки, радіостанції, акумулятори, прибори нічного бачення, біноклі та вогнегасники. Харчі, розповідають, замотували в фольгу та обкладали пляшками із замороженою водою, щоб не зіпсувалися.

Батько військовослужбовця Микола: «Ми батьки зібрали, назвозили зо 3 тони, потім заїхали на Автомайдан. Ще там догрузилися, бус вже їхати не міг… Вже зараз бронежилетами хлопці наші забезпечені. Касками кевларовими ще ні, бо не можна ніде їх дістати. Склади порожні. Як тільки там щось появиться - вони будуть в мене… Ті, що нас зупиняли на блок-постах казали: «Да куда ти єдєш, отєц, ти туди не доєдєш. Кажу - я зобов’язаний туди доїхати».

Зі слів чоловіка, проблеми з постачанням харчів лише в тих, хто стоїть на передовій. До прикладу, прикордонники навіть відмовилися від запропонованих волонтерами цигарок.

Батько військовослужбовця Микола: «Я кажу: «Хлопці, давайте я вам щось їсти скину, курити. А вони кажуть - в нас все є, в нас нормально. Тобто, прикордонникам возять. Їду далі. Стоїть блокпост гвардійців - хлопці, що вам - води, сігарєт: «В нас все є нам возять… Прикордонники і гвардійці можуть довезти. а мій стоїть на передовій за кілька кіметрів… Ото за 3 кілометри там вже кацапляндія. І ото шо дим, то наших бачте, там є. Оце вони з рускої території бляха, луплять по наших хлопцях гади непотрібні! Там наші хлопці прикордонники стоять на тій висоти… П’ять годин їх тими градами з рускої території довбали».

Дорогою волиняни минули перехід Успєнка, Донецької області, що на кордоні між Україною та Росією. Цей контрольно-пропускний пункт не так давно обстріляли сепаратисти. Російські ЗМІ повідомляли, що тут, на КПП черги втікачів.

Чоловік каже: знає в обличчя майже всіх волинських вояків. Усі вони йому як діти.

Микола просить волинян допомогти батькам військовослужбовців зібрати їжу та гроші на засоби захисту. Бо наступного разу хочуть військовим закупити та завезти каски.

Батько військовослужбовця Микола: «В нас в батьків ні в гаманцях, ні в холодильниках і в наших родичів, всіх тих, кого знають нема нічого. Ми вивезли місяць, чи два місяці назад… Оці папірці чесно зароблені вами постарайтеся, щоб вони працювали на нашу перемогу. Потім ви ще їх заробите».