Ці більш як півроку пекла не зламали його духу, понад те - загартували віру хлопця у свій народ і любов до України. Нещодавно 19-річний Ігор Тричук, десантник 80-ї окремої аеромобільної бригади, приїхав у відпустку із зони АТО у рідне Височне Ратнівського району й розповів «Волині-новій» про пережите. Про це пише газета Волинь-нова.

У зоні АТО Ігор з першого дня. Події на Донбасі згадує з сумом. І не розуміє, як жителі Донбасу можуть відсиджуватися в підвалах, поки ворог руйнує їхні домівки, чому не боронять своєї землі.

Чоловіки зі східних областей просто пережидають бойові дії, - не перестає дивуватися хлопець. Кажуть, що не підуть воювати, бо не вміють.
Та журналісти просять розповісти Ігоря про те, як його бригада тримала оборону селища Хрящуватого, що на Луганщині.
«Місце поблизу села, де ми дислокувалися, було не дуже вдалим. Наші позиції бачили вороги. Щоразу поливали «Градами». Палили танки і БТРи, - згадує військовий.Щойно окупанти почали атаку, командир вирішив відступати. Ми пробиралися у бік Луганського аеропорту, де тиждень просиділи в бункері. Кілька разів просили підкріплення і допомоги, проте нас ніби не чули… І коли ворожі позиції побачили вже на відстані 500 метрів, то групами по 30 чоловік почали вибиратися звідти» - додавє він.
На запитання, що найважче на війні, Ігор, не вагаючись, відповідає: «Бачити смерть друзів».
Не страшно, коли стріляють. Тоді піднімається адреналін, грають емоції. А от коли вранці розмовляєш із товаришем, а в обід його немає… - з цього полону болю хлопця вириває тільки наше наступне запитання про перемир’я. Упевнено каже, що це не вихід, бо воно вигідне Росії, а не нам. І додає: - Скільки хлопців гине, а Київ щодня дає псевдозведення. Потрібно йти до переможного кінця.
Щойно сім'я дізналася, що Ігор поїде на Схід, були сльози. Усі переживали.

«Траплялося, не телефонував по два тижні», - розповідає молодший брат 11-річний Сергій. Я дуже хотів, щоб він швидше повернувся додому. Ігор хороший, завжди всім допомагає.
Це підтверджує і секретар Височненської сільської ради Оксана Олексюк. Тому коли боєць нарешті приїхав у відпустку, всі щиро раділи його поверненню. 
Минулих вихідних Ігор повернувся до військової частини. У нього контракт на три роки, але він і далі думає служити Україні.