Іваничі – селище хоч і невелике, але дуже охайне й доглянуте. Для того, щоб селище було таким, доводиться докладати чимало зусиль і місцевим жителям, і органам влади. У кожного свої думки щодо цього, але всі погодяться, що робота в органах місцевої влади не з простих та розмірених, адже кожного дня доводиться вирішувати безліч питань, щоб забезпечити розмірене і комфортне життя в селищі. Про те, чим живуть Іваничі, та з якими проблемами тут стикаються, розповів кореспонденту інтернет-видання «БУГ» селищний голова Іваничів Федір Войтюк.

- Федоре Васильовичу, які найнагальніші проблеми має селище та ваш регіон?

– Проблеми всюди різні, в нас найгостріші – у комунальній галузі. Це, звісно, водопровід, каналізаційні мережі, дороги, а ще підтоплення. У Нововолинську закриваються шахти, і це проблема не лише міста, а й сіл навколо. Іваничі розміщені в долині річки, в нас дуже високий рівень грунтових вод, а коли падає дощ, то люди просто тонуть. Також є проблеми з каналізацією. Двадцять років стоки потрапляють у природу.

- Як Ви плануєте вирішувати ці проблеми?

– Ми над цим працюємо – робимо проекти. Деякі з них вже готові, як-от «Будівництво дренажної мережі водовідведення дощових, грунтових, талих вод від помешкань», розроблений для конкретних вулиць. Цей проект запланований на 2014-2015 рік. Зараз проект проходить експертизу в Луцьку, потім шукатимемо виконавця. Кошторисна вартість – 588 781 гривень, для селищної ради це підйомна сума. Стараємося робити своїми силами.

Проект «Будівництво підземних полів фільтрації для силосно-цукрового заводу» з очистки побутових стоків теж готовий, він уже на експертизі. В мікрорайоні цукрового заводу не передбачалося каналізації, і після приватизації гостро постало це питання. Електролінії перебудували і передали Іваничівському відділу обленерго, водопровід віддали в підпорядкування водоканалу, а каналізацію поки відкачує цукровий завод, це дорого. Але на будівництво потрібна непідйомна сума для селищної ради – приблизно 1,5 мільйона гривень. Реалізувати проект побудови каналізації нам би дуже допомогла державна підтримка. Ми подавали пропозицію до районної влади, адміністрація включала це питання в програму державного фінансування, але тоді актуальнішим було інше питання – недобудована лікарня. Ми прекрасно розуміємо, що лікарня на першому місці. Тому мусимо зачекати.

– Як давно ви почали розробку проектів, реалізація яких дозволить селищу позбутися багатьох нагальних проблем?

– Відколи став головою селищної ради. На цій посаді я перше скликання, але мені трохи легше з розробкою різних проектів, бо за освітою я інженер-будівельник.

- Як вирішуєте питання соціального забезпечення верств населення, які цього найбільше потребують, наприклад, багатодітних сімей?

- Багатодітні сім’ї я б навіть не хотів обговорювати, бо це питання в нас на контролі, як і матері-одиначки, сім’ї, які потрапили в скрутне становище, сім’ї, де батьки не повністю виконують свої обов’язки. Ми спілкуємося, співпрацюємо з відділом сім’ї, молоді та спорту при райдержадміністрації, центром соціальної підтримки громадян, тому з цим питанням обстановка в нас задовільна – немає ніяких кричущих випадків, бо ми працюємо на випередження.

– Чи бере участь селищна рада у вирішенні проблем об’єктів освітньої сфери – шкіл та садочків?

– Школи не на балансі селищної ради, це об’єкти районної комунальної власності, тому ми опікуємося ними в меншій мірі. Але намагаємося допомагати, якщо там, наприклад, потрібно поміняти вікна, то, звісно, допомагаємо фінансово. А от садочок на нашому балансі, ми повністю займаємося його забезпеченням, починаючи від меблів і закінчуючи харчуванням. Потужність садочка – 205 дітей, а фактично перебуває 267. Тому не завадив би ще один садочок, будемо над цим працювати.

- Чи допомагають вам меценати?

– Буває. От поряд, біля ресторанно-розважального комплексу «Старий замок» місцевий підприємець, власник, сам зробив спортивний майданчик. Ми поспілкувалися, і запропонували йому зробити майданчик за свій кошт. Він погодився. Тепер мами і діти мають де гуляти, і в місті стало приємніше. Хотілося б більше таких місць. Хочеться все зробити, але є нюанси – державі треба дати більше права ініціативності на місця, мало дати гроші – головне ініціатива.

Також минулого року ми збудували 12 дитячих внутрішньодворових дитмайданчиків, вклали 49 тисяч гривень, бо все робили місцеві майстри. Ми підрахували, що якби купували гойдалки і лавочки і у фірм, які займаються благоустроєм дитячих майданчиків, то ми змогли б облаштувати лише 5.

– Скільки із запланованого ви вже зреалізували?

– Є вже багато закінчених проектів. Наприклад, люди, що живуть недалеко від цвинтаря, мали проблеми з інфільтрацією води, вона в криницях стала непитною ще 5 років тому. Тому туди провели минулого року централізований водопровід.

Також виконані проекти – водопровід на вулицях Банквіська-Валова, пішохідна доріжка на вулиці Заводській. На проект з ремонту водогінної мережі вулиці незалежності необхідно 1,5 мільйона гривень, ми освоїли 600 тисяч.

Працюємо над проектом з капітального ремонту під’їзної дороги та пішохідної доріжки, облаштування майданчика для стоянки біля Свято-Казанської церкви. Цей проект -263 тисячі гривень фінансує держава, у вівторок приступлять до роботи.

Зараз з ініціативи селищної ради і мене як голови плануємо капітальний ремонт прибудинкових територій на вулиці Грушевського.

Але хочеться зробити набагато більше. Селищний голова – першою чергою, господарник. Я тут для того, щоб дбати про людей.

Хоч в селищі вже зроблено багато, селищний голова Іваничів визнає, що в планах мав значно більше, і поки виконав лише десяту частину запланованого. Основна місія селищного голови – дбати про те, щоб мешканцям селища добре жилося, і Федір Войтюк обіцяє працювати ще з більшою наснагою, щоб виконати це завдання, та робити усе, щоб покращити благоустрій Іваничів та забезпечити жителів всім необхідним.