Увечері вікна лучан осяяла свічка пам’яті. Цей акт національної пам’яті запровадив в Україні американець.

Уже впродовж кількох років останню суботу листопада вікна українських осель увечері мерехтять вогниками свічок пам’яті, це відбулося і вчора, 22-го листопада. Пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

Вздовж центральної вулиці Луцька проспекту Волі, можна було помінити, що в кожному будинку було хоча б одне вікно, де мерехтів вогник.

Так, українці вшановують жертв, загиблих під час трьох голодоморів, які пережила наша Батьківщина у 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 роках.

Свічки у вікні потрібні нам самим і нашим дітям – щоб ми, вони, сусіди й перехожі бачили, що існує співчуття й людяність, щоб історію не забували й не дали трагічним сторінкам повторитися.

Зауважимо, що традиційне запалення свічки у пам'ять жертв Голодомору започаткував відомий американський дослідник Джеймс Мейс. Так, у газеті «День» від 18 лютого 2003 року він писав:

«Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: в національний день пам’яті жертв 1933-го року (четвертої суботи листопада) визначити час, коли кожен громадянин цієї землі, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих. Це було б гідною відповіддю на слова о. Олександра Биковця, який став священиком в Америці: «...Всі були готові на жертви, знали, що не сьогодні-завтра їх знищать, але їх турбувало передовсім: чи знатиме світ про це, чи світ щось скаже?.. І друга проблема - ще більш духовна: чи буде кому помолитися за всіх, хто загинув?». Навіть сім десятиліть опісля свічка, що мерехтить у вікні, видається мені гідною відповіддю!».

Нагадаємо, вчора тисячі лучан вийшли з лампадками вшанувати жертв голодоморів. Також ввечері театр тіней показав у центрі Луцька виставу «5 колосків». На неї городяни прийшли з лампадками. Відвідали таку виставу люди різного віку. Присутні були навіть діти!