У волинській медицині назріває неабиякий скандал. В окремих районах області місцеві медики катаються на дороговартісних каретах швидкої не гірше як на таксі – в будь-який час та ще й безкоштовно.

Мова йде не лише про термінове доправлення лікаря до важкого пацієнта, для порятунку якого дорога кожна хвилина, а про звичайний огляд, обхід, консультацію або медичну процедуру, – ескулапа спершу забирають і везуть до шпиталю, а після закінчення роботи відвозять назад додому, або, як переконують самі водії спецавтомобілів, туди, куди їм накаже пасажир.

Реформа у медицині: йдемо в Європу

Масове постачання новеньких імпортних швидких розпочалося у 2013 році, про реформування служби  швидкої і невідкладної медичної допомоги, яке стартувало в Україні з першого січня, коли набув чинності Закон «Про екстрену медичну допомогу». 

Головною декларацією такої реформи, яку невтомно повторювали з засобів ЗМІ чиновники від медицини, була оперативність доїзду медиків до хворого: у місті час доїзду повинен становити 10 хвилин, у сільській місцевості - 20.

Усе як у Європі, тільки... по-українськи

Що ж, чиновник сказав - працівник мусить виконати. Одним з ключових моментів такої реформи стала централізація служби і створення у кожній області центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф — окремої структури, яку повинні фінансувати із обласного бюджету. З подачі нині уже покійного екс-губернатора Бориса Клімчука Волинська область потрапила до числа пілотних, тож на початку минулого року в області створюють окремий Центр головним завданням якого стало надання екстреної медичної допомоги пацієнтам і постраждалим та доставку хворого до медичного закладу.

Автомобілі, які до того перебували на балансі медичних закладів області, передали новоствореній установі. Крім того, область кілька разів отримувала партії новеньких карет швидкої, закуплених Мінохорони здоров'я та бувших у користуванні спецавтомобілів з-за кордону, отримані завдяки старанням благодійників. Частина автопарку швидких перейшла у спадок ще з 80-х років минулого століття, решта автомобілів - сучасні, обладнані за європейськими стандартами, у яких можна здійснювати інтенсивну або лінійну терапію в дорозі.

Загалом нині в області працюють 70 бригад фахівців невідкладної меддопомоги, ще половина автівок стоять у резерві. Кожну з машин обладнали GPS-навігаторами, що мало б істотно зекономити на доїзді та дозволити прибувати на виклики оперативніше. В обласному центрі відкрили центральну диспетчерську Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та заходилися готувати диспетчерів, які повинні відповідати на виклики 103.

Тож відтоді питання перевезення пацієнтів переклали винятково на новостворений Центр, який набув статусу окремої юрособи з власним фінансуванням, рахунками в банках і казначействі. 

Усе ніби й гарно, і по-сучасному. Згідно декларацій, дві окремі структури - новостворений Центр та лікарні повинні були співпрацювати як налагоджений механізм, - кожен виконувати свою роботу. Окрім доправки хворих до лікарні на працівників швидкої допомоги поклали і термінову доставку ургентних лікарів до пацієнтів, щоб ті могли отримати медичну допомогу, особливо тоді, коли питання життя чи здоров'я вирішується за хвилини.

Як мед, то й ложкою

Та все ж увесь цей час питання перевезення ургентних спеціалістів залишалося офіційно не врегульованим. Згадали про нього уже 11-го липня 2014 року, коли на черговому засіданні сесії було прийнято рішення «Про перевезення ургентних спеціалістів районних, міських лікарень та територіальних медичних об’єднань».

Спершу робочий проект передбачав лише доставку ургентних спеціалістів до медичних закладів, щоб ті могли надати невідкладну медичну допомогу пацієнтам. Однак невдовзі у рішення облради внесли зміни – слово «доставка» переписали на «перевезення», формулювання «до цих медичних закладів для забезпечення надання ургентної медичної допомоги» взагалі прибрали з рішення. Іншими словами, депутати облради зобов’язали перевозити лікарів каретами швидкої не лише до лікарні чи до хворого, а й відвозити додому.

Не своє - не шкода!

Після цього у роботі медиків Центру почався справжній хаос. Ургентні лікарі взялися використовувати «швидкі» замість персональних таксі, а працівників служби мало не у якості особистих водіїв. Адже кожна карета швидкої допомоги обладнана GPS-навігатором, тож простежити куди та з якою потребою виїжджав транспортний засіб - дуже просто.

Працівники швидкої допомоги нарікають, що після прийнятого в облраді рішення в окремих районах лікарі у прямому розумінні знахабніли. Дороговартісний спецавтомобіль викликають, навіть у тому разі, якщо до лікарні треба пройтися кількасот метрів у погожий літній день. Питання не раз піднімали під час проведення обласних комісій з питань охорони здоров'я, проте, стверджують, що комісіянти-медики навіть слухати їх не хочуть. Суперечити депутатам у Центрі не мають права, позаяк «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» - комунальний заклад, а його засновником є та ж сама Волинська обласна рада.

Отож, замість того, аби мчати на виклик до хворого, швидкими нерідко розвозять працівників лікарень, бо є рішення обласної ради. Лише з початку 2014 року кількість викликів ургентних спеціалістів вже становить більше 12-ти тсяч.

Як порахували в Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, на перевезення лікарів в області було використано майже 11 тисяч літрів солярки на 175 тисяч гривень.

Це - не кажучи про амортизацію дорогих імпортних спеавтомобілів, які аж ніяк не пристосовані раз-по-раз гасати по «фронтових» дорогах волинського полісся. Хоч гарантійний термін нових іномарок ще не закінчився, проте ремонтують таку техніку тільки у столиці.

І це при тому, що кожна районна лікарня має на балансі по кілька власних транспортних засобів, в тому числі і легкових автомобілів та утримує штатних водіїв.

Однак керівництво районних лікарень навіть не приховує того, що, користуючись послугами машин Центру, добряче економить кошти власних медзакладів.

«Так він (головний лікар, - ред.) може зекономити районні гроші - назбирати на нове обладнання чи зробити ремонт в лікарні», – зауважив на комісії депутат облради, акушер-гінеколог Володимир-Волинської ЦРЛ Сергій Іванюк.

Я - депутат, а ти виконуй!

Як можна побачити в журналі обліку викликів 103, швидкими для особистих перевезень користуються лікарі не всіх медзакладів області. Зокрема, у Луцьку, Любешівському, Луцькому, Ківерцівському, Ковельському та Локачинському районах при медичних закладах самостійно налагодили перевезення ургентних лікарів.

Однак з таблиці видно і 5 районів-лідерів, у яких лікарі не соромляться роз'їжджати на каретах швидкої. Такими є: Горохівський, Камінь-Каширський, Любомльський, Ратнівський та Старовижівський райони.

І тут прослідковується проста закономірність - у Волинській обласній раді знаходиться представник з кожного із цих районів, з яких і сформовано постійну комісію з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства:

- голова постійної комісії Волинської обласної ради з питань охорони здоров’я, заступник головного лікаря з медобстеження населення Горохівської центральної районної лікарні Галина Майко;

- завідувач хірургічного відділення Старовижівської ЦРЛ, депутат облради – Василь Пецентій;

- хірург Камінь-Каширської ЦРЛ, член депутатської комісії – Михайло Корінчук;

- головний лікар Ратнівської ЦРЛ, заступник голови постійної комісії Михайло Бегаль;

- головний лікар Любомльської ЦРЛ, депутат Волиньради – Володимир Дибель;

- лікар-хірург Колківської райлікарні №2, член депутатської комісії – Яків Смокович.

Тому й не дивно, чому депутати і чути не хочуть про зміни до проекту рішень, або альтернативні варіанти, які щораз пропонують працівник  Центру екстреної медицини.

Ба більше, депутати від медицини іще й погрожують – то звільнити керівника Ценрту з посади, то взагалі скасувати проект рішення про утворення Центру екстреної медичної допомоги, якщо його працівники відмовляться виконувати функції таксистів для перевезення лікарів з дому до лікарень і з лікарень додому.

Олег Куц стверджує, що організувати перевезення силами самої лікарні набагато дешевше обійдеться як з фінансової сторони, так і з міркувань економії часу.

Нічне черугвання лікарів у медзакладі також має багато прогалин.

Згідно Наказу, ургентних лікарів, яким може надаватися чергування вдома в медзакладі повинно бути до п'яти посад з основних лікарських спеціальностей та чотирьох посад фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою. Втім, як бачимо, в окремих районах Волині мало кого цікавить Наказ Міністерства. Там на дому чергують чи не усі фахівці поголовно.

Найголовніша і найгостріша проблема, на яку вказує головний лікар Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Олег Куц – це те, що в Україні немає жодного нормативного документа, який передбачав би перевезення ургентних спеціалістів силами Центру екстреної медичної допомоги. Іншими словами такі перевезення, якщо й мають місце в Україні, то вони уже завідомо є незаконними.

«У лікарів своє вирішення цієї проблеми, контролюючі органи ставлять свої вимоги, а органи державної влади дають роз’яснення. В такій ситуації працівникам Центру необхідний документ, який би не просто вказував на можливість перевезення, але й регламентував би роботу цієї організації. І така деталізація необхідна для того, щоб уникнути конфліктів з контролюючими органами», – запевняє Олег Куц.

Олег Куц розповідає, що свого часу сам розробив такий порядок і навіть носив його у профільні управління та департаменти для затвердження. Однак і в фінансовому, так і в управлінні охорони здоров'я проект відхилили та ще й рекомендували голові обласної ради Валентину Вітру скасувати рішення облради від 11-го липня 2014 року як такого, що немає законного обґрунтування.

 

 

 

На підтвердження своїх слів медик демонструє висновки перевірки Держфініспекції у Чернівецьквй області, де подібні перевезення визнали як «нецільове використання автомобілів у робочий час», а у суді розглядалася справа про стягнення штрафу за розтринькане пальне зі швидкої.

Однак члени комісії облради з питань охорони здоров'я так вважати не хочуть.

«В нас не може бути реформування, якщо ми впираємося в те законодавство, яке в нас є, ми не даємо пропозицій законодавчо. Законодавець, який сидить в Києві, він не знає що робиться в Шацьку. Мене ще зі школи вчили, що рішення сесії – це закон на території області, а закон порушувати не можна. Сесія прийняла рішення, і все, а має право тільки прокурор виступати, і то в суді. Рішення сесії є. Я наголошував особисто, Михайло Степанович наголошував на перевезенні. І ми говорили про перевезення!», – наголошує акушер-гінеколог Володимир-Волинської ЦРЛ, депутат облради Сергій Іванюк.

Між тим Волинь лідирує серед областей Україні за кількістю перевезень спеціалістів на автомобілях швидкої допомоги.

Тож скільки ще прослужать волинянам сучасні карети швидкої при такому «хазяйському» підході до їх використання, вочевидь, задумуватися не доводиться. Вочевидь, за те куди подіти купу імпортного металобрухту, голова болітиме уже в депутатів наступної каденції.