Девальвація рубля спричинила резонанс як в російському, так і в українському суспільстві. Наші сусіди намагаються за будь-яку ціну купити валюту, а ми проектуємо наслідки російської економічної кризи для України.

Стрімке падіння рубля за лічені дні зробило Росію найдешевшим ринком. Курс росте інтенсивно і щохвилинно (процес можна медитативно спостерігати на сайті zenrus.ru).

Перевести рублі  в іноземну валюту вже немає можливості (не працюють обмінники). Хіба що – чорному ринку, де станом на 18 грудня євро продають більш ніж за 150 рублів. Аби не втратити свої заощадження в банках, росіяни істерично знімають гроші з карток і намагаються їх позбутися, поки рубль не впав до чергової критичної позначки.

Де-не-де (наприклад, у Криму) обмінники ще діють. Проте долар і євро там – дефіцитна валюта, як і на території Росії. Тож люди панічно купують, що є – навіть ненависну їм гривню.

Рублі ж намагаються вкласти у товар. Вишиковуються у магазинні черги: масово скуповують техніку, продукти. Оскільки ціни не можуть підскочити так миттєво, як рубль – впасти, люди ловлять момент.

Російський блогер Ілля Варламов назвав цю історичну мить «Чорний вівторок». Вночі, посеред тижня, росіяни налетіли на мегамаркети: «Поки одні біжать у обмінні пункти скуповувати валюту, інші штурмують магазини. Беруть все, що не встигло подорожчати. В основному, звісно, техніку, продукти та одяг. Люди спішать позбутися рублів. У цілодобових магазинах саме зараз – величезні черги. Люди шокують фотографіями у соцмережах.

Через різке зниження вартості рубля по відношенню до інших валют Росія перетворилася у центр світового шопінгу. Процесінгові компанії фіксують ріст транзакцій по банківських картках нерезидентів у рос.магазинах, та й самі ретейлери говорять про появу великої кількості покупців-іноземців».

Так, двоє громадян США скупили всі наявні в аеропорту Пулково у Санкт-Петербурзі всі iPhone 6. Про це пише у своєму FB журналіст Ігор Павловський. Здійснювати такі покупки в Росії виявилося набагато вигідніше, ніж в Америці, зважаючи на нестабільність рубля і махінації з продажем валюти на чорному ринку.

 Експерти не сходяться у поглядах, що стало причиною такого різкого падіння знаної «економічної стабільності» дерев’яної валюти.

Існує думка, що це цілком логічний наслідок виснаження економіки держави. Подейкують, що не останню роль відіграли західні санкції та падіння цін на нафту.

Ще з сотні теорій і абсурдних припущень з’явилося у соцмережах. Блогери і журналісти не ігнорували «тему дня» і висували свої, часом зовсім космічні, гіпотези та прогнози.

Українська медіа-спільнота теж не оминула питання російського валютного ринку. Тільки лінивий не написав кількох глузливих коментарів та жартів. Люди спостерігали за щосекундною зміною показників вартості рубля і тішилися. Всі чекали стрімкого послаблення російської економіки і сподівалися, що відсутність грошей стане на заваді фінансування війни. І цей день економічної кризи настав. Що далі – падіння режиму?

Зрештою, «рубль» став чи не першою темою, яка вийшла у російському суспільстві на рівень розмов про українську хунту, державні перевороти і карателів.

У Росії нарешті з’явилися свої проблеми, на які вже не можна заплющувати очі.

Скажімо, Олександр Лісовський прокоментував ситацію у своєму FB так: 

"Чим гірше становище економіки РФ (курс до долара та вартість нафти), тим менша сума, яку витрачають (частково) на війну з Україною, тим скоріше закінчаться гроші на озброєння терористів, тим скоріше закінчиться війна, тим більше наших воїнів залишаться живими та здоровими та повернуться до своїх сімей».

Проте оптимістичні сценарії не надто поширені у експертних колах.

Так, Вадим Кончин, доцент і кандидат економічних наук прогнозує, що, зважаючи на різке падіння російської валюти, Україна буде об’єктом розширення Євразійського економічного співтовариства. Крім того, стане «життєвим простором для виживання Кремля».

Очевидно, що наслідки будуть відчутні для української економіки: скорочення імпорту в Росії тощо. Проте найбільш актуальним питанням лишається війна на Сході – як розготатимуться події та яким чином російська криза вплине на перебіг воєнних дій.

Віталій Портніков, політичний оглядач, зауважує, що Путін прискорює процес краху власного режиму. Додає, що у російського керівництва немає стратегічного плану дій. Проте справа не у цьому. Суттєвим є те, що Путін звик реагувати, а не проектувати ситацію. Путін уже не здатен правильно оцінювати ситуацію. Він припускається помилок, які є фатальними для оточення, але ніколи не призводять до успіху.

Михайло Мінаков, директор Центру політичних досліджень, схиляється до думки, що падіння рубля - результат прорахунків російського уряду, тобто управлінскі помилки стоять в основі падіння рубля більше, ніж реальна ситуація в економіці.

Експерт стверджує, що рішення щодо підтримки рубля – неефективні, а Кремль припускатиметься дедалі більших помилок:

«Скоріше за все, в Кремлі будуть перебільшувати впливовість Америки на події в Україні і перебільшувати загрози для Росії. Це викликатиме агресивну підготовку і до війни, і до ядерного превентивного удару. В свою чергу, американці –  знаючи про модель, яку я описав – самі будуть посилювати готовність до ядерного удару. Неготовність Вашінгтону до серйозної підтримки Києва звичайними озброєннями (промова Обами про зменшення участі США у закордонних конфлікатх) означатиме також ставку на ядерну зброю.

Чи можлива нова хвиля військової агресії? Так, ця можливість більша, ніж можливість продовження миру. Я вважаю, що Кремль зараз щирий у намаганні підтримувати перемир’я. Однак я також упевнений, що будь-яке помітне порушення перемир’я з нашого боку чи якась непередбачувана чутка з Донбасу можуть привести до неадекватного рішення авторитарного керівника до нового рівня агресії».

Припинення фінансування бойовиків на Сході – занадто висока ціна для Путіна.

Важливо пам’ятати, що крах банківської російської системи – не лише питання економіки. Суттєвішими є наслідки, які може викликати девальвація рубля в Кремлі. Очевидно, що прагнення втримати режим буде «завданням №1» для Путіна. А методи «боротьби» з кризою побачимо вже найближчим часом.

 

Альона Вишницька