На Волині будь-якої миті можуть «полетіти голови» високопосадовців. І не якихось, а керівників Головного управління юстиції. Подейкують, що на високих чиновників є компромат, який знаходиться під сукном у міліцейського керівництва області, тож будь-якої миті матеріали звідти можуть дістати.

Ми вже писали у першій та другій частині нашого розслідування про порядки, заведені у ГУ юстиції Волині її нинішнім в.о. керівника Сергієм Карасюком. 

Як стало відомо виданню «Під прицілом» з власних джерел, «бомба» закладена у конфлікті, який точиться довкола автозаправного комплексу, який знаходиться на території села Старовойтове Любомльського району. Величезний об'єкт площею більш як у 600 квадратних метрів ще у 2012 році оцінювався майже у 5 мільйонів гривень.

За цю нерухомість уже третій рік точиться війна між двома підприємствами - столичним і місцевим. А в обізнаних колах поговорюють, що довкола любомльської заправки були замішані неабиякі інтереси, як-то одіозного екс-міністра палива та енергетики Едуарда Ставицького. Саме йому приписують контроль над бізнесом мережі АЗС «БРСМ», а з давніх «заслуг» - допомогу у відчуженні в держави Межигір'я та дерибан Надр України.

Отож, варто оприлюднити декілька відомих нам фактів з цієї історії.

Нерухомістю - так званим малим комплексом з обслуговування автомобілів, площа якого понад 600 квадратних метрів, володіло ТОВ «Техно-Сервіс Плюс».

Улітку 2012 року майно заарештовують через те, що фірма-власник не розрахувалася зі своїм постачальником пального - луцькою компанією ТОВ «Ютрейд». На виконання наказу Господарського суду Волинської області працівниками відділу Державної виконавчої служби Любомльського управління юстиції 30 жовтня 2012 року було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження, та одночасно накладено арешт на все нерухоме майно боржника.

У вересні 2012 року зі складу учасників товариства вирішує вийти столичний співзасновник «Вірго-Україна ЛТД». І у дивний спосіб переоформляє увесь комплекс в селі Старовойтове на себе. А ще через кілька місяців комплекс успішно продали офшорній фірмі «Портман Тим Україна».

Як можна було продати майно, що перебуває під арештом, здоровим глуздом збагнути важко. Втім, виявляється, таки можна.

Правоохоронці відреагували на заяву директора ТОВ «Техно-Сервіс Плюс». Коли вони заходилися розбиратися у справі, то встановили наступне:

14 вересня 2012 року на підприємстві відбулися загальні збори учасників. Під час цього засідання київська компанія ТОВ «Вірго Україна ЛТД» виявила бажання вийти зі складу учасників. Далі, якщо вірити здобутим правоохоронцями даним, директор фірми «Вірго-Україна ЛТД» проник в адмінприміщення автозаправки та поцупив оригінали документів.

Далі, як кажуть, справа техніки. Об'єкт швиденько переоформили в БТІ, провели питання власності через сесію і звернулися до фахівців обласного управління юстиції, аби ті підсобили їм провести оборудку.

Справу курує не хто-небудь, а посадовець з ГУ юстиції Волинської області - заступник керівника управління Державної виконавчої служби Анатолій Клехо. Судячи з документів, які вдалося отримати нашому виданню, він особисто проводить перевірку законності виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ТОВ «Техно-Сервіс Плюс», і, нібито, знаходить там порушення. Тож постанову про арешт наказують визнати незаконною і скасовують.

Варто наголосити, що постанова про звільнення майна з-під арешту підписана знов-таки заступником начальника ДВС Любомльського РУЮ. Тобто, у разі виявлення злочину відповідати мав би саме він, а не хтось із вищих посадовців

Обтяження з нерухомості знято, отож спритники скористалися зручним моментом і продали майно за 5 757 тисяч гривень. Гроші було перераховано через російський «Банк Петрокоммерц-Україна», який, за даними журналу «Форбс», обслуговував активи компанії «Лукойл».

Тож, на сайті БРСМ АЗС у с. Старовойтове й до сьогодні вказана як представництво цього бренду пального. 

У вересні 2013 року слідчі УМВС України звернулися до суду за дозволом перевірити рух коштів цього банку. Своє клопотання правоохоронці мотивували так:

«27.05.2013 року службові особи відділу Державної виконавчої служби Любомльського управління юстиції, зловживаючи службовим становищем, незаконно звільнили з-під арешту майно, а саме-малий комплекс обслуговування автомобілів, який належав на праві приватної власності ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс», та в подальшому був незаконно відчужений, чим було даному товариству завдано матеріальних збитків, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян та становлять тяжкі наслідки».

1 травня 2014 року саме вихідного дня представники «Портман Тим» приїхали забирати заправку - виганяти усіх і опечатувати приміщення, а відступились лише через кілька місяців коли отримали протилежне рішення суду.

Дужі чоловіки приїхали на джипах з російською реєстрацією і не приховували, а навіть хизувались тим фактом, що вони громадяни Росії і фактично у військовий час приїхали відбирати майно в западенців.

Варто зауважити, що після цього проти «Техно Сервіс Плюс» порушили справу про банкрутство, не виключено, що саме ці події довели волинську компанію до такого плачевного стану, вочевидь, тому, що втративши такий об'єкт, волинське підприємство стало неспроможним розрахуватися зі своїми кредиторами.

Дані відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 264 (Зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Такий злочин карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот до семисот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Чи то після втручання правоохоронців, чи то з інших певних причин, однак згодом майно було повернуто законному власнику ТОВ «Техно-Сервіс Плюс».

Однак справа ще не завершена. Подробиць розслідування правоохоронці розголошувати поки не хочуть. Як йдеться у відповіді Слідчого відділу УМВС України у Волинській області, на даний час у вказаному кримінальному провадженні проводяться необхідні слідчі дії, після завершення яких у кримінальному провадженні буде прийняте кінцеве процесуальне рішення.

Як представники громадськості журналісти інтернет-видання «Під прицілом» сподіваються, що справа не загубиться у довгих шухлядах і насправді винні понесуть належне їм покарання за свої злочинні дії.

І тут мова йде не про рядових виконавців - працівників Державної виконавчої служби районного управління, а про вищих посадовців Головного управління юстиції, які, вочевидь, мали власний інтерес у цій справі. Тобто заступника начальника ДВС області Анатолія Клехо та його безпосереднього керівника - в.о. начальника ГУЮ області Сергія Карасюка. Навряд чи така масштабна оборудка вартістю в кілька мільйонів гривень могла б відбутися без відома очільника волинської юстиції.

Нагадаємо, це не перша резонансна справа, причетність до якої приписують пану Карасюку - начальнику волинської юстиції. Скоро вже мине рік відтоді, як згоріло авто начальника Реєстраційної служби Шацького району Віктора Цвида. За однією з версій міліції, авто підпалили. За нашою інформацією, правоохоронці і досі шукають винних в цій пригоді.

У тому, що це був підпал, з першого дня не сумнівався сам потерпілий Віктор Цвид. Чоловік пов'язував цей інцидент з власною професійною діяльністю. Як пояснював сам Віктор Цвид, перед цим він не погоджувався вносити зміни в реєстрі юросіб одного з підприємств на території району, позаяк не мав для цього законних підстав. А зробити це, зі слів потерпілого, вимагали його керівники з обласного управління юстиції.

Зокрема, як розповідав Віктор Цвид, на нього чинився тиск з боку начальника реєстраційного відділу Головного управління юстиції області Сергія Передона. Підлеглий всіляко опирався, тож однієї ночі просто на подвір'ї його хати зайнялося його авто. Обізнані люди подейкують, що і тут не обійшлося без головного чиновника волинської юстиції Сергія Карасюка.

Проте найбільшої слави на Волині Серій Карасюк зажив завдяки викривальним розповідям мешканця села Згорани Любомльського району Івана Клока, який запевняє, що саме Карасюк його катував ще у 90-х роках, тоді, коли працював слідчим карного розшуку тамтешнього райвідділу міліції та не гребував засобами, вибиваючи зізнання з кожного, хто підходив на роль підозрюваного.

Як підтвердили інтернет-виданню «Під прицілом» в обласному управлінні МВС України, «оперуповноважений відділення карного розшуку Любомльського РВ УМВС Карасюк Сергій Вікторович був звільнений з органів внутрішніх справ 13 листопада 1998 року за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу ОВС».

Що саме стало причиною такого ганебного звільнення з органів міліції, публікували в місцевій районці. У матеріалі йшлося про те, як молодий офіцер Сергій Карасюк, безпричинно відкрив стрілянину по новозбудованому приміщенні електрозв'язку. Згідно повідомлення, у цей час там перебували відряджені люди, які налагоджували нове обладнання. На місці стрілянини залишилися відстріляні гільзи, пошкоджені двері і вікна. Зв'язківців від травм врятувало диво. Вони самі скрутили дебошира і передали його підоспілому міліцейському наряду.

Здавалося б, після такого скандалу наш «герой» мав би затаїтися і знайти собі роботу в тихенькому усамітненому місці, подалі від людських очей. Так ні, через трохи часу той самий Сергій Карасюк обіймає далеко не маленьку посаду начальника Любомльського районного управління юстиції. Таке призначення викликає неабиякий подив серед тамтешнього люду. Втім, ні публікації у пресі, ні скарги від потерпілого Івана Клока не втамували ні самолюбства, ні кар'єрних амбіцій пана Карасюка.

Подейкують, що завдяки родинним зв'язкам (батько чиновника - полковник міліції у відставці, сестра - підполковник, нині покійний тесть очолював Любомльський районний суд) пан Карасюк і почав так стрімко просуватися по службовій лінії.

Нині ж, як розповідають обізнані люди, на своїй посаді Сергій Карасюк тримається завдяки вмілому підходу до столичного керівництва у Міністерстві юстиції України. І крадькома перешіптуються про колосальні побори, які стали системною нормою в Головному управлінні юстиції області та супутніх органах, зокрема, нотаріальних, і, мовляв, частина зібраних коштів регулярно відвозяться до столиці. Втім, цю інформацію належало б перевірити як правоохоронцям так і керівництву Сергія Карасюка з Мін'юсту. Адже скарг з цього приводу там зібралося уже більше ніж достатньо, так що підстави для перевірки є.

Журналісти ж своєю чергою зобов'язуються оприлюднити її результати та вивести на чисту воду тих, хто зловживає довірою народу України.