Вже 24 лютого Микола Романюк має намір виступити перед громадою міста Луцька і прозвітувати про свою роботу на посаді міського голови та діяльність виконавчих органів міської ради за 2014-й рік. Тож на сайті місцевого органу влади було оприлюднено текст звіту, аби громадськість мала змогу почитати про всі напрацювання та здобутки міської влади. Попри це, з огляду на складну політичну та фінансову ситуацію в країні, з прочитаного у звіті складається враження, що Луцьк оминули усілякі проблеми.

Адже у міського голови Миколи Романюка «на папері» - лише позитивні тенденції та самі плюси. Більше того, він вихваляється новими методами господарювання та злагодженістю у роботі усіх виконавчих органів міської ради. Разом з тим, Микола Романюк у найменших деталях розповідає як в минулому році розвивалось місто, впроваджувались нові інвестиційні проекти, будувались дороги, впорядковувались двори, ремонтувалися школи. Та як було насправді… читачі інтернет-видання «Під прицілом» мали змогу починати на сторінках ресурсу, який постійно слідкує за діяльністю міського голови, депутатів і владних структур. Більше того, журналісти видання за час каденції Миколи Романюка намагались постійно зазирнути за ширму мерського крісла і тримали на контролі низку питань, які щоразу підтверджували, що не все так гладко, як намагається переконати в цьому міський голова. Тож спробуймо проаналізувати усі «напрацювання» Миколи Романюка на посаді мера у 2014 році і пригадати окремі моменти, про які він волів би змовчати. 

У вступній частині Луцький міський голова Микола Романюк розповідає про Революцію гідності і те, яку роль кожен лучанин відіграв у становленні нової влади. Більше того, він пригадує як тяжко було вдаватись до нових управлінських методів і рішень та які позитивні наслідки воно дало в результаті таких змін.

За словами міського голови, минулого року влада працювала над реалізацією 40 міських цільових та комплексних програм. І тут Микола Романюк одразу у своєму звіті, як справжній банкір, переходить до цифр…

Тож першочергово міський голова хизується тим, що минулоріч йому вдалось добитися перевиконання бюджету. Мовляв перевиконали на 11,4 млн. грн., що становило 101,1% плану. Ба більше, наголошує на тому, що таких показників йому вдавалось вже досягати – у 2012 році, щоправда, всього лишень на 0,7%. А потому Микола Романюк береться співати хвалебні оди власникам та керівникам найбільших бюджетоутворюючих платників податків – підприємств АТ «СКФ Україна», Луцький ремонтний завод «Мотор», ПАТ «Волиньобленерго», та ПАТ «Укртелеком». І дивним чином, у переліку таких підприємств, без яких, так би мовити, міському бюджету був би гаплик, опиняється ДКП «Луцьктепло» на чолі з в.о. директора Артуром Василевським та ДП «Автоскладальний завод № 1» ПАТ «АК «Богдан Моторс». Якщо ж з автозаводом усе зрозуміло (як не крути, а власник – сам президент і воно апріорі вже є зразковим), то як до числа показових потрапило «Луцьктепло» - комунальне підприємство, що погрузло в борговій ямі… лишається незрозумілим.

В той же час, на початку лютого у матеріалі «Таємниця за сімома замками: правда про реальні борги ДКП «Луцьктепло», журналісти інтернет-видання наводили реальні факти того, що державне комунальне підприємство погрузло у боргах. Ба більше, було опубліковано інформацію, яку замовчувало міське керівництво: це і динаміка нарощення боргів і фактичні суми боргів і мільйонні розміри штрафних санкцій, якими додатково обтяжили «Луцьктепло» і яких могло б і не бути. Попри те, що трудовий колектив повстає проти керівництва, міський голова не вважає за потрібне дослухатись до їхньої думки. Більше того, інформацію про те, що на ДКП сидять люди з «Континіума», які фактично доводять підприємство до банкрутства, аби невдовзі прибрати до рук, Микола Романюк всіляко заперечує. Попри те, що наприкінці минулого року на підприємстві «Луцьктепло» змінилось керівництво і навіть погасили основну суму боргу перед НАК «Нафтогаз України», борги продовжують рости. Так, станом на 18 лютого ДКП «Луцьктепло» боргує нафтогазовій компанії майже 54 мільйони гривень, що вчергове наводить на думку про доведення до банкрутства та невдалі управлінські рішення міського керівництва. Однак про це міський голова у своєму звіті навіть не згадує, аби перед виборами вчергове не дескридетуватись в очах громади. 

Далі міський голови робить спробу прибіднитись і розповідає про заборгованість по зарплатні на рівні 2,6 млн.грн. та недобір плати за землю в порівнянні з його очікуваннями (всього 97,8%). Однак тут же Микола Романюк проводить паралель: мовляв в той час як луцька скарбниця отримала 165,2 млн.грн. дотації на вирівнювання з державного бюджету – досі не дійшло майже 20 млн.грн. субвенцій.

Окрім цього, Микола Романюк у своєму звіті запевняє, що, попри фінансові та економічні труднощі, у минулому році заробітну плату працівникам бюджетної сфери було профінансовано в повному обсязі та відповідно до встановлених чинним законодавством умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати без порушення термінів цих виплат. А в кінці року педагогічним працівникам було виплачено додаткову винагороду. 

Натомість наприкінці минулого року освітяни почали отримувати зарплатню з затримкою в 2-3 тижні, а вже на початку 2015-го – взагалі було відмінено авансові платежі через те, що Міністерство фінансів не перерахувало кошти. Тож говорити про високий рівень та належне забезпечення зарплатами луцьких вчителів – насправді не доводиться. Більше того, наприкінці квітня в ЗМІ була інформація про значне скорочення видатків на освітян, і здебільшого влада збиралась «общипати» й так куці вчительські зарплати. Тож поряд з такою інформацією – нинішні слова Миколи Романюка про належне забезпечення виглядають сумнівно.

Також він наголосив, що минулоріч з міського бюджету було виділено  828,8 тис. грн. на підтримку сімей військовослужбовців, які залучені до виконання АТО. Не оминув увагою Микола Романюк і бюджет розвитку міста, який, з огляду на звіт, мер вважає своєю заслугою. Зокрема, попри те, що міський голова має відзвітувати про свою роботу за 2014 рік – він одразу похизувався тим, що у період 2010-2014 років (в часи його каденції) видатки бюджету розвитку щорічно тільки зростали. Так, за звітний період на капітальний ремонт, реконструкцію об’єктів соціально-культурної сфери, житлово-комунального господарства з бюджету розвитку міста було спрямовано 48,6 млн грн, що на 13,3 млн грн. більше, ніж у 2013 році. Разом з тим, Микола Романюк не упустив нагоди пригадати не злим-тихим словом попередню владу, мовляв з 2010 року міській владі довелося виплатити аж 50 млн. грн. боргу на погашення облігацій внутрішньої місцевої позики, отриманої Луцькою міською радою у 2008-2009 роках, а також 27 млн. грн.. відсотків за обслуговування кредиту.

«Однак, спільними зусиллями бюджетна політика минулого 2014 року була проведена правильно та ефективно. Це дає підстави з оптимізмом складати плани на цей рік», - йдеться у звіті Миколи Романюка.

Що ж до економіки, розвитку підприємництва і торгівлі, то, з огляду на усе викладене у звіті, складається враження, що бізнес стоїть на місці, а Микола Романюк усе тягне на своїх плечах, мов бурлака. Зокрема, він наголошує на тому, що у 2014 році, порівняно з попередніми роками забезпечувалась позитивна динаміка приросту обсягів реалізованої промислової продукції. Тай ріст зарплат ( аж 2 781 грн.), вочевидь, теж результат наполегливої праці міського голови та його команди. Окрім цього Микола Романюк також не оминув увагою і зниження рівня безробіття в Луцьку – за рік аж на 132 безробітних стало менше.

Разом з тим, статистика державної служби зайнятості міста Луцька свідчить про те, що загалом на обліку в 2014 році перебувало аж 8,6 тисяч громадян. Однак через те, що попит на вакансії вдев’ятеро перевищував пропозиції роботодавців – вдалось працевлаштувати лише 32 % безробітних. І це, за даними управління статистики, далеко не позитивна тенденція.

Однак серед найбільших фінансових досягнень, викладених у звіті Миколи Романюка – колосальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку міста за всю історію древнього Луцька. Так, за сприяння міського голові вдалось залучених минулоріч – понад 128 млн дол. США (це понад 603  дол. США в розрахунку на одного жителя міста). Зокрема, найбільше надійшло з Вірґінських Островів (Брит.), Кіпру, Німеччини, Великої Британії та Словаччини.

Серед таких іноземних інвесторів, питання яких радо лобіює у міській раді сам Микола Романюк, виявилась низка фірм з сумнівним авторитетом і які неодноразово фігурували в гучних скандалах. Такою фірмою до прикладу є «Good Team Invest LTD», яка зареєстрована в Лондоні 2012 року. Саме ця фірма викупила приміщення кінотеатру «Промінь», де нині ведеться реконструкція з добудовою. Однак найцікавіше те, що співзасновником цієї фірми є луцький бізнесмен і товариш міського голови Миколи Романюка – Андрій Покровський, який веде бізнес спільно з Романом Пшонкою – сином скандально відомого банкіра Василя Гаврилишина, який обдурив вкладників «Західнінкомбанку».

Ще більшого розголосу набула справа забудови дитячого майданчика біля міської дитячої поліклініки, що на проспекті Волі 3,а, де чергові «іноземні інвестори» планували звести дитяче кафе. Як не лобіював Микола Романюк інтереси компанії «ЕМПІРО Україна» у міській раді, та спротив громадськості, депутатів та прокуратури був настільки великий, що йому не вдалось виділити земельну ділянку так званим іноземним інвесторам. Вони ж, в свою чергу, планували отримати землю в самісінькому центрі міста під будівництво свого бізнес проекту, маючи у статутному фонді всього лишень 1000 гривень. Тоді як Микола Романюк розповідав про інвестиції в розмірі сотень тисяч гривень. Насправді засновниками цього підприємства луцькі бізнесмени, які через фірму з іноземною реєстрацією намагались замилити очі громаді. Ще тоді різні політичні сили в один голос кричали, що «позиція Луцького мера та промерських депутатів у цьому питанні свідчить про наявність корупційного інтересу у посадовців і це характеризується непрозорими схемами наділення землею у місті та позбавляє міську казну коштів».

Та й навіть той самий «Континент Нафто Трейд», підконтрольний Ігорю Єремеєву і Степану Івахіву через групу компаній «Континіум». Саме ця фірма набудовувала де тільки не глянь по всьому місту автозаправки WOG, що радо вітав міський голова. Проте, як виявилось, «Континент Нафто Трейд» є підприємством, яке заснували виключно кіпріоти…

І попри усе, за даними в держреєстрі «Континіум» по паперах тут навіть ні до чого. Насправді ж саме ця фірма є постійним фігурантом у справах про банкрутства різноманітних луцьких та волинських фірм. Більше того, очевидним є і взаємопідтримка та прихильність між Миколою Романюком та нардепами Івахівим та Єремеєвим. Тож вочевидь і в цьому плані діяльності іноземних інвесторів в Луцьку міський голова всіляко сприяв.

Також серед найбільших заслуг Миколи Романюка – вклад у розвиток об’єктів роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, надходження з яких минулоріч перевищили 520 млн. грн..

А розвиток рекламного бізнесу і збільшення засобів зовнішньої реклами поповнило бюджет на 3,8 млн. грн.. що, як переконує міський голова, склало найбільшу за останні 4 роки суму.

Також Микола Романюк розповів про те, як він працював над енергозбереженням та енергоефективністю. Зокрема, він розповів як минулоріч у бюджетній сфері, житловому секторі, промисловості та житлово-комунальному господарстві міста було впроваджено 86 енергозберігаючих заходів на загальну суму понад 12 млн грн.. з них 9,6 млн грн. інвестовано в бюджетні установи Луцька. Мовляв, завдяки активному впровадженню енергозберігаючих заходів та системної організаційної роботи вже вдалось зекономити близько 12  млн грн бюджетних коштів. І тут понесло…

Отож міський голова до своїх заслуг також відніс і проект «Муніципальна енергетична реформа в Україні», в якому Луцьк став одним з переможців. Згідно програми (МЕР) - 7 ОСББ обласного центру отримали кредити майже на 4 млн. грн.. для впровадження енергозберігаючих заходів. Також він розповів про те, що Північно-Екологічна Фінансова Корпорація виділили близько 4 млн грн. кредиту а в рамках проекту «Енергія для мерів Сходу» було отримано 23,6 тис. євро для реалізації енергозберігаючих заходів. Однак ні про один ні про другий, ні про інші подібні інвестиційні та кредитні проекти особливо міський голова не повідомляв… найбільше він піарив проект з кредитування ДКП «Луцьктепло» Європейським банком реконструкції та розвитку.

Довгі 2 роки Микола Романюк поволі просував ідею з отриманням 10 мільйонів євро кредиту та 4 млн. євро гранту від ЄБРР. До Луцька возили експертів європейського банку та компанії, яка займалась комплексним  моніторингом матеріально-технічної бази та фінансового стану ДКП «Луцьктепло» і врешті… довозились. Міський голова наприкінці 2014 року отримав від ЄБРР 14 мільйонів євро. 

Та для багатьох, така активність мера в питанні отримання кредиту для фактичного підприємства-банкрута виглядала підозріло. Більше того, депутати міської ради та експерти наголошували Миколі Романюку, що цей договір зажене підприємство в довічну боргову кабалу. Про це журналісти інтернет-видання «Під прицілом» детально писали у матеріалі «Благо для мера чи кабала для лучан - як луцькі депутати голосували за кредит для «Луцьктепло». Однак він ні до кого не дослухався. Тож віднині до тих численних мільйонних кредитів, які вже за своєї каденції понабирав Луцький міський голова Микола Романюк ще додасться добрий десяток мільйонів євро, які Європейському банку реконструкції і розвитку віддаватимуть лучани наступних поколінь. 

Також не оминув увагою Микола Романюк і свої напрацювання по розбудові в Луцьку міської інфраструктури та капітального будівництва об’єктів соціальної сфери. Зокрема, у 2014 році він подбав, аби в капітальний та поточний ремонт вулично-дорожньої мережі було виділено понад 42 мільйони гривень. Мовляв ось – капітально відремонтовано 21, а поточний ремонт здійснено на 45 вулицях міста. А за 4 роки каденції аж 904 вулично-дворових об’єкти міста. Також Микола Романюк наголошує на тому, що за 2011-2014 роки у Луцьку зроблено ремонт 43 дворів та дворових територій, однак не вважає за потрібне зауважити, що здебільшого облаштовували дитячі майданчики біля будинків за кошти благодійників. Що ж до капітального будівництва, то за словами мера, протягом 2014 року освоєно 26,8 млн. грн.., що на 133,5% більше, ніж у 2013 р. і це без підтримки з боку державного бюджету… Разом з тим, він розповідає, що за час його каденції в Луцьку введено в експлуатацію 8 житлових будинків на 430 квартир, які було зведено за кошти інвесторів-вкладників.

І тут він не втримується похвалити найбільших друзів-забудовників – «Житлобуд-2» (директор Леонід Стефанович), ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» (генеральний директор Ігор Чорнуха) та ПАТ «Луцький ДБК» (директор Руслан Вайман), які зводили багатоповерхівки на вулицях Набережній,  Арцеулова, Дмитра Іващенка, Чернишевського, Липинського, Конякіна, Ковельській.

Однак, на фоні будівельної тематики Микола Романюк чомусь не вбачає за потрібне пригадати «заслуги» фірм, підконтрольних його сину Володимиру Романюку та його бізнес-товаришам – Андрію Козюрі і Сергію Булі. За ними вже лишилась у бізнес-сфері слава як про забудовників, які не бачать перепон. Так зокрема варто нагадати скандальне будівництво ТЦ «Буратіно», через яке страждали мешканці сусіднього будинку.

Також досить цікавою є позиція міського голови щодо будівництва житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями у парку поблизу гімназії №21 за Луцьким РАЦСом. Ще наприкінці 2012 року, міський голова розповідав, що нічого не чув про якесь будівництво  районі парку і про якісь вириті траншеї. Більше того, він навіть не здогадувався, що до цього причетні фірми бізнес-компаньйонів його сина, про що відкрито говорив у відповідях на питання журналістів

Попри це, апетити у мерського сина тільки росли і вже у 2014 році біля Луцького РАЦСу його фірми ніби-то відновили приватне будівництво – зведення житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями. Натомість за місяць-другий тут виросла чергова забігайлівка, або так званий «заклад громадського харчування» під назвою «Пивний сад». В той же час за земельною ділянкою не було прийнято ніякого рішення про зміну цільового призначення. Об’єкт для посиденьок за гальбою пива відкрила фірма «Буратіно», і це стало таким собі «літнім майданчиком» пабу «Карабас Барабас», який діє у торговому центрі на Винниченка. Тож це неабияк вказує на те, що міський голова Микола Романюк закриває очі на такі хитромудрі методи ведення бізнесу свого сина та його дружків. Більше того, з огляду на масштаби розвитку їхнього бізнесу стає зрозуміло, що мер навіть сприяє цьому. Таким чином, поряд з інформацією про розвиток у місті будівельної галузі – міський голова Микола Романюк у звіті жодним словом навіть не згадав про бізнес свого сина та його компаньйонів, які вже прославилися в Луцьку як забудовники.

Також до своїх заслуг міський голова відносить і створення ОСББ, мовляв це є одним із головних напрямків реформування житлово-комунального господарства в місті Луцьку. І мовчить про те, що лучанам набридло платити шалені гроші за неіснуюче обслуговування і формальні послуги ЖЕК-ам і вони всіляко намагаються відібрати у міської влади віжки управління своїм житлом і своїми будинками. Не меншим здобутком Микола Романюк вважає й передачу в комунальну власність гуртожитків на бульварі Дружби Народів, 2, 4а, 6 а також передачу на безоплатну приватизацію гуртожитків на вул. Ніла Хасевича, 4, вул. Польова, 3 та проспекті Відродження, 12. Стосовно цього, то й тут Микола Романюк не втримався від дошкулянь, мовляв, усе робилось з його доброї волі та ще й «на фоні великої заборгованості мешканців за надані житлово-комунальні послуги». Що ж до заборгованості, то він повідомляє, що  станом на 31 грудня 2014 року вона становила майже 47 млн грн.

А от на темі благоустрою Микола Романюк вирішив особливо не акцентувати у своєму звіті. Мовляв міська влада працювала над облаштуванням зупинок громадського транспорту та озелененням міста. Щоправда, не забув міський голова і про очищення річки Сапалаївка, на що з міського бюджету виділено понад 1,4 млн. грн. І на цій темі, Микола Романюк не втримався підвести риску – мовляв за час своєї каденції на охорону навколишнього середовища міська влада під його керівництвом витратила понад 54 мільйони гривень.

Натомість разом з таким розчищенням річки Сапалаївка до діла взялись спритники, які почали забудовувати ледь не всю зелену зону навколо цієї канави. І міський голова, вочевидь, був не проти, адже раз-по-раз на сесіях та засіданнях виконкому виринали нізвідки рішення про передачу землі або про надання дозволу на будівництво тієї чи іншої багатоповерхівки. Вже з 2013 року в районі парку 900 річчя Луцька аж до вулиці Карпенка-Карого активно ведуться будівельні роботи.

Ось вам і екологія та озеленення на мерський манір. Тут міський голова звітується скільки саджанців дерев та квітів щороку закупляють для міста – а тут на противагу всьому вирізають дорослі зелені насадження, поміж якими гуляли мами з візочками та бігали спортсмени. Натомість мер продовжує звітувати лише про здобутки та позитивні напрацювання…

Разом з тим варто зауважити, що міський голова вирішив не поглиблюватись у тему розвитку транспортної інфраструктури. Адже останнім часом це радше вже відноситься до прямих бізнес-інтересів і вже потім влада думає про доступність громадського транспорту. Тож наразі працює 28 автобусних маршрутів, які обслуговує 233 автобуси і всього лишень 37 тролейбусів «Луцького підприємства електротранспорту».

Щодо ЛПЕ, то міський голова у своєму звіті вирішив не розповідати про те, що підприємство не виплачує працівникам зарплату, а також про те, що компанія від заводу Петра Порошенка «Богдан-Лізинг» відбирає у підприємства електротранспорту більше 40 автобусів.

Вочевидь, це не та статистика, яка може прикрасити звіт міського голови Миколи Романюка.

Попри це, не побоявся Микола Романюк зачепити і земельні питання та містобудівну діяльність, які останнім часом є предметом найбільших обговорень. Тож найбільшим досягненням міської влади в цьому плані мер вважає затвердження меж міста Луцька та Плану зонування міста Луцька. Також він розповідає у своєму звіті про те, що, відповідно до «Програми створення містобудівного кадастру на території міста Луцька на 2014 – 2015 роки» забезпечується  проведення «єдиної політики у сфері містобудування та архітектури».

І, вочевидь, на практиці міського голови ця єдина політика зводиться до банального земельного дерибану. Адже як інакше можна назвати те, що в самісінькому центрі міста сину колишнього посадовця Волинської ОДА Сергія Ющака виділили понад 3 гектари землі, або  передачу у привтану власність земельної ділянки на вул. Кафедральній, 21, яка знаходиться в Державному історико-культурному заповіднику у місті Луцьку, чи навіть територію парку імені Лесі Українки, де спритна подруга Миколи Романюка згодом звела розважальний комплекс «Діснейленд». Також пригадується те, як депутати під керівництвом Миколи Романюка по кілька разів протягували на сесію питання передачі в оренду земельної ділянки на вулиці Карбишева, 2д. Разом з тим, серед останніх скандалів навколо дерибану комунальних земель - передача приватній структурі "КРИСТАЛ ЖИТЛО ІНВЕСТ", власником якої виявився відомий в Луцьку бізнесмен Сергій Голіков, більше 3 гектарів землі на вул. Рівненська, 25, що раніше належала автотранспортному підприємству - 10727. 

Що ж до комунального майна, то міський голова не приховує, що минулоріч з його легкої руки було продано 10 об’єктів міської комунальної власності на суму – всього 2,5 млн. грн..  Що ж до комунального господарства, то Микола Романюк лиш зауважив, що попри зменшення кількості працівників (на 349 осіб), заробітна плата штатних працівників за чотири останні роки зросла більш як на 35%.

У рамках же міжнародного співробітництва, то міський голова зауважив у своєму звіті, що за два останні роки міською владою було отримано та освоєно грантових коштів на суму 722, 5 тис. євро. Ці кошти, за його словами, пішли на придбання реанімобіля, сучасних лікарняних ліжок, обладнання для палати інтенсивної терапії в Луцькій міській клінічній лікарні. Не забув він і про Луцький зоопарк, та реконструкцію якого європейці виділили 1,3 млн. євро.

А от щодо сфери охорони здоров’я, то Микола Романюк запевняє, що, виділивши понад 147 млн. грн. – було зміцнено матеріально-технічну базу закладів охорони здоров'я, їх оснащено медичною апаратурою, запроваджено нові форми роботи а також новітні методики діагностики та лікування. Також він зауважив, що минулоріч заклади охорони здоров’я отримали понад 20 мільйонів власних надходжень. Однак найбільш каламбурно виглядає інформація Миколи Романюка щодо демографічної ситуації в місті. Зокрема, у своєму звіті він розповідає, що на фоні негативних тенденцій щодо демографічних показників в Україні ситуація в Луцьку протягом останніх років має лише позитивну динаміку. Тож автоматично виникає питання, у чому тут заслуга Луцького міського голови, і чому Микола Романюк відніс це питання до звіту власних напрацювань та здобутків за минулий рік?

І тут він плавно доходить до освіти, де розповідає про те, що минулоріч видатки на цю галузь потягли з бюджету понад 312 мільйонів гривень. 

Тож Микола Романюк розповідає у звіті про усе разом – і про 383 розгорнутих групи, і про приміщення ДНЗ №25, яке відібрали у Пенсійного фонду, і про новий ДНЗ на 200 місць… який відкрили ще наприкінці 2012 року. І усе міський голова… про вкладення громади та спонсорів, Микола Романюк лише зауважив, що «органами міської влади за участю батьків та спонсорів проведена велика робота, спрямована на зміцнення матеріально-технічної бази дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів». Зокрема у своєму звіті він розповідає, що придбано технологічне обладнання для харчоблоків та пралень ДНЗ -  в той час, як з батьків у всіх дитсадках щороку збирають гроші на придбання ледь не всього технічного обладнання від  бойлерів до каструль і гайок для кранів. Разом з тим, у своєму звіті Микола Романюк переконливо розповідає, що владі вдалось у минулому році оздоровити та відправити на відпочинок майже 45% учнів - більш як 9 тис. дітей. Однак міський голова лише зауважив, що за бюджетні кошти було оздоровлено лише 3 тисячі школярів… і жодним словом про тих, хто насправді займався організацією відпочинку малечі в різноманітних закладах. Ба більше – ані слова, що окрім тих, якими забезпечували дітей благодійники, за більшість путівок батькам доводилось платити з власної кишені.

Також міський голова похизувався активною соціальною політикою міської влади, яка за комплексною програмою «спрямована на забезпечення комфортного соціального клімату та досягнення позитивних зрушень щодо рівня та якості життя незахищених верств населення». Однак про яке забезпечення – так і не зрозуміло, адже серед десятка приблизних цифр окрім виплат учасникам бойових дій, видатним громадянам, довгожителям та ветеранам ОУН-УПА – ніякої конкретики. Обмовився лише, що міська влада виділила 180 тисяч гривень на підтримку діяльності громадських об’єднань соціального спрямування, і виплатили 225 тис. грн. допомоги. Також у рамках своєї активної діяльності на посаді мера Микола Романюк згадав як активно підтримував людей в той час, коли приходили сумні новини з Євромайдану та Сходу України. Зокрема, він повідомляє у звіті про хід виконання Комплексної міської програми підтримки учасників АТО та членів їх сімей-мешканців м.Луцька, яку приймали аж ніяк не з ініціативи міського голови. Також Микола Романюк наголошує, що він активно зі своїми підлеглими підтримує сім’ї загиблих військовослужбовців-мешканців Луцька. Мовляв їм виділили по 100 000 гривень, виділено 12 земельних ділянок.

Разом з тим, міський голова пригадує, як минулого року під час першої та другої хвиль мобілізації було виділено 132 тис. грн.. на придбання шоломів та придбано 50 бронежилетів. Більше того, Микола Романюк розповідає у своєму звіті як міська влада надає повне сприяння  в організації та проведенні  заходів з вшанування Героїв Небесної сотні та Героїв АТО. Ба більше - на Театральному майдані міста за його підтримки встановлено фотостенди «Герої Небесної сотні» та «Загинули за єдність України». 

Що ж до дітей-сиріт, то у 2014 році Миколі Романюку вдалось забезпечити житлом за кошти міського та обласного бюджету лише двоє осіб.

Про культурний потенціал, туристичну галузь та фізичну культуру міський голова говорить не багато. Вочевидь через те, що тут не такий великий бізнесовий інтерес – дані галузі не є пріоритетними в діяльності луцького керівництва.

Обійшовся міський голова лише цифрами по видатках на утримання культурної галузі – 24,5 млн. грн.., і жодного слова про витрати на розвиток туризму та спорту. Також він ненароком зачепив міську цільову Програму “Інвентаризація об’єктів культурної спадщини” в рамках якої за останні роки виготовлено паспорти 16-ти об’єктів нововиявлених пам’яток культури (зокрема, «Єпископський будинок», «Оборонна башта з муром» та «Будинок Косачів»)…  

І жодним словом про ресторан у будинку Косачів чи розкопки на місці скандального будівництва на вулиці Драгоманова,13. Зокрема, варто нагадати чиї тоді інтереси лобіював міський голова Микола Романюк, адже скандал пов’язаний з будівництвом офісно-житлового центру в історичній частині міста Луцька кілька років тому просто на археологічних цінностях свідчив про пряму зацікавленість Миколи Романюка в реалізації цього бізнес-проекту. Нагадаємо, що тоді розпочалось зведення масштабної споруди, яка просто знищила б історичні нашарування. Справа про «ласий шматок» поблизу Замку Любарта мала причетність до Сергія Мартиняка. Зокрема, саме його матір-пенсіонерка Марія Поцілуй виявилась за документами власницею будівництва.

Літня пані, яка мешкає не в Луцьку і сама не знала що взяла в оренду такий шмат землі в історичній частині обласного центру і що на ній «Луцькмістобуд» зводить офісний центр. Для багатьох було очевидним, що до цієї скандальної справи доклав руку її син, - Сергій Мартиняк. Наразі ж будівництво заборонили. Однак цей перелік можна продовжувати й продовжувати. Адже вартість землі в центрі міста, попри кризу, тільки росте і апетити у бізнесменів не спадають. У цьому їм радо згіден підспівувати міський голова Микола Романюк, який постійно намагається пролобіювати бізнес-інтереси своїх друзів та просто впливових людей.

Що ж до спорту, то Микола Романюк лиш обмовився, що «з метою підтримки молодих та перспективних спортсменів міста щороку виплачуються стипендії міського голови», однак скільком їх виплатили і в якому розмірі – навіть не спромігся порахувати, аби люди окрім приблизних цифр могли побачити наочно як міський голова не на словах підтримує спортивні досягнення лучан. Що ж до зміцнення матеріально-технічної бази галузі, то Микола Романюк лише зауважив, що за бюджетні кошти проведено лише капітальний ремонт системи обеззараження води в міському басейні на суму 75 тис. грн, а також закуплено обладнання та спортінвентар для міського центру  «Спорт для всіх» на загальну суму майже 45 тис. грн.

Разом з тим, не оминув увагою міський голова підтримку молодіжних громадських організацій, на які минулоріч міська влада «вкраяла» з бюджету аж 75 тис. грн.

Та чи не найбільш пафосно у своєму звіті описав Микола Романюк співпрацю з громадою – покращення рівня надання адміністративних послуг, розгляд звернень та робота з депутатами, виконкомом і виконавчими органами міськради.

Мовляв усе робив для підвищення комфорту жителів міста та забезпечення прозорості процесу. Це і відкриття ЦНАПу, і про групу оперативного реагування «15-80», і про результативність електронної комунікації з лучанами через сайт міської ради.

Що ж до депутатів та виконкому, то Микола Романюк задля гарної картинки про плідну роботу владців чітко прозвітував: провели 17 сесій, (розглянули більше 1500 питань, оголосили 240 депутатських запитів), 33 засідання виконавчого комітету (опрацьовано 1320 проектів рішень) та заслухано звіти про роботу 13 комунальних підприємств. Що ж до безпосередньої роботи Миколи Романюка в кріслі мера, то минулоріч він спромігся видати аж 507 розпоряджень.

Лиш на закінчення Микола Романюк пригадав про внесок, здійснений Благодійним фондом Ігоря Палиці «Новий Луцьк», який у 2014 році інвестував у розвиток і розбудову соціальної сфери міста більше 34 мільйонів гривень. Більше того, у своєму звіті міський голова висловив подяку керівникам усіх релігійних організацій за благодійні ініціативи. Невеликий натяк на те, що окрім Миколи Романюка є десятки і сотні інших людей, які зробили власні внески в розвиток та розбудову Луцька.

На завершення Микола Романюк озвучив ряд важливих завдань на 2015 рік, які з огляду на все вже можна розцінити як передвиборчі обіцянки, а сам звіт – ніщо інше – як передвиборча програма кандидата на чергових виборах до міської ради. Тож з огляду на усе стає зрозуміло, що звіт міського голови цього року виглядає як феноменальна праця-трилогія про здобутки і успіхи Миколи Романюка на посаді міського голови. Фактично у звіті міський голова усе розповідає в аспекті своєї діяльності на посаді мера і менше про діяльність виконавчих органів. Ні чітких цифр, ні конкретики – а от про свої «здобутки», то про все з найменшими деталями… Як же ж було насправді, про що він замовчує і який був у цьому інтерес самого міського голови – лучани матимуть змогу дізнатись вже 24 лютого і Палаці культури поставивши меру власні питання.