Волинським ліквідаторам аварії на ЧАЕС квартир не дають, натомість їх отримують постраждалі від аварії на Чорнобильській АЕС. Ті, хто були на передовій, боролися із Чорнобильською Мадонною, говорять про корупцію, - пише Інформаційного агентства Волинські Новини.

Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, волинянин Анатолій Лучко, який нещодавно відзначив свій ювілей, розповідає про ситуацію, що склалася із видачею квартир. З його слів, чиновники дають помешкання лише «угодним» і, переважно, постраждалим від аварії на ЧАЕС, а не самим ліквідаторам.

«У нас на Волині більше 140 тисяч чорнобильців, із низ було 3.5 тисячі учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а інші – постраждалі. На цьому ґрунті виникає чимало проблем, зокрема, щодо забезпечення житлом. Склалася така аморальна ситуація, що його дають, у переважній більшості, «угодним» чорнобильцям. Не тим, хто був на передовій – самим ліквідаторам, які на сьогодні мають безліч хвороб і багато з яких уже пішли з життя, а лише постраждалим від наслідків аварії.

До прикладу - ліквідатор Федір Рузак. Він проживає у двокімнатній квартирі і має семеро дітей. Але в силу незрозумілих причин, держава чомусь не може забезпечити його квартирою. Проте існує інша сторона медалі. Постраждалі, нарікаючи на наслідки аварії на ЧАЕС і пов’язуючи свої хвороби саме із нею, спокійно стають на чергу, отримують житло. Але, навіть, не вселяючись, перепродають. Чому так? А ми не можемо пояснити ліквідаторам як так виходить, що їм не дають помешкання, а постраждалим - дають.

Ось ще один приклад. У Луцьку в районі Риббази є дев’ятиповерховий будинок призначений для чорнобильців, де живе Федір Володимирович. Але тут така «нестиковочка»: переважна більшість жителів цього будинку – квартиранти, а решта мешканців – просто викупили квартири. Ось так і виходить. Що, теоретично, має бути одне, а на практиці зовсім інше», - розповідає Анатолій Лучко.

Зауважимо, Анатолій Лучко нагороджений за вагомий внесок у вирішення питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та активну участь у діяльності Української Асоціації «Чорнобиль» органів та військ МВС.

Його слова, щодо того, що квартири дають не самим ліквідаторам, а в більшості постраждалим – підтверджують самі ж чиновники, зокрема, начальник відділу департаменту соціальної політики Луцької міської ради Людмила Нікітюк.

Додамо, що раніше повідомлялось про те, скільки виплатили чорнобильцям за 2014 рік.

«У 2013-му році соціальна допомога була такою: одна квартира ліквідатору, три квартири дітям-інвалідам, у яких хвороба пов’язана із наслідками Чорнобильської катастрофи й чотирьом особам відшкодували гроші за самостійно придбане житло, які переселилися із радіоактивно забрудненої території. Щодо відшкодування коштів, то у законах України йдеться про те, що гроші мають отримувати ті люди, які переселяються із радіоактивно забруднених територій», - коментує для ІА Волинські Новини Людмила Нікітюк.

Втім, вона додає, що у 2014-му році нічого не давали, адже коштів, виділених на цю справу, не було, тобто не були передбачені бюджетом. У 2015-му ж році поки грошей теж немає. Хоча ймовірність все таки є, пояснює чиновниця, якщо в лютому внесуть зміни до бюджету.

Зі слів ліквідатора Анатолія Лучка, насьогодні ситуація щодо соціального захисту чорнобильців йде до погіршення. Він розповідає, що, проаналізувавши закони, які регламентують пільги, то до них нардепи уже внесли стільки поправок, що, практично, нічого не залишилося.

Герої-ліквідатори чорнобильського лиха розуміють усю складність свого подвигу і його наслідків. Тому їм зараз як ніколи необхідний бодай якийсь соціальний захист. Але, водночас, вони розуміють і те, що влада зараз не в силах цьому зарадити, тому не вимагають від держави соціальної допомоги.

«Якщо ж проаналізувати те, в якому стані наша держава, що країні доводиться мобілізувати сили у боротьбі із зовнішнім ворогом, окупантами, то ми просто не маємо морального права щось вимагати від неї», - підсумовує Анатолій.

Та додає, що ліквідатори аварії на ЧАЕС хочуть лише справедливості, а не «деребану» державного майна, на якому наживаються «угодні».