У Камінь-Каширську, що на Волині, буквально протягом кількох годин з’явилося ряд самовільно викопаних ставків, - пишуть Вісті Каменя.

«Земельні ділянки під забудову по вул. Хмельницького викликали ряд запитань ще з моменту їх виділення громадянам. Причиною неоднозначності думок стало те, що забудови виникли на резервних територіях міської ради, доцільність їх виділення саме тут, порядок та особи які їх мали отримати. Але це вже в минулому. По факту - люди почали зводити свої помешкання у вигідному і зручному місці. Практично - центр Каменя-Каширського, поряд усі необхідні комунікації, доїзд і т.п. Нехай. Однак, деякі, скажемо так, «ненаситні» забудовники, вирішили, що вже, якщо «золоте місце», то й облаштовувати треба його з розмахом» - пише журналіст видання Богдан Пташник.

«Минулого тижня, буквально протягом кількох годин, тут з'явився ряд самовільно викопаних ставків. Не беруся судити - на території своїх «соток» викопали громадяни водойми чи, все ж таки, зайняли землі міської ради. Без різниці. Адже і в першому і в другому випадку це незаконно (документація настільки вартісна, що навряд чи хто її робив).Та це залишимо для правоохоронних органів і інших відповідних служб» - додає він.

«Проблема в іншому. Поруч, буквально за метр-півтора від крайнього ставка, знаходиться стежка, якою щодня ходять до школи діти. Багато дітей! Навчання в дві зміни - значить 10-12 річні школярі повертаються затемна. Я думаю, всі розуміють, яку небезпеку створили забудовники, коли облаштували тут водойми. Тепер батьки скаржаться, що страшно дітей в школу відпускати. Адже малеча має відкритий доступ до потенційно загрозливого для життя місця. І вже заглядає туди, як бачимо на фото, відразу після того як викопали ставки» - акцентує Пташник.

«Невже через примху кількох людей тепер доведеться зустрічати школярів на стежці? В принципі, на місце проблеми виїжджали працівники міськради. Що вони встановили і як вирішили боротися (чи не боротися) з цим - поки що невідомо. Але дуже не хотілося б щоб реагування почалося вже після того, як трапиться, не дай бог, нещастя...» - резюмував він.