Юристи Волинського управління СБУ подали позов до суду, в якому просять виселити з помешкання жінку з дитиною-інвалідом. Спірне житло свого часу було відомчим для працівників СБУ.

Отже, у травні 2014 року виконавчий комітет Луцької міської ради прийняв рішення про виключення однокімнатної комунальної квартири з числа службових приміщень та надання їй статусу гуртожитка.

Разом з тим виконком видав ордер на одну кімнату цієї квартири площею 17 кв.м. лучанці Руслані Приймі.

Мати 4 дітей Руслана Прийма, окрім того, що виховує сина-інваліда, також допомагає іншим діткам з особливими потребами та важкими захворюваннями. До слова, Руслана Прийма також інвалід ІІІ групи.

Жінка розповіла, що 10 років оббивала пороги усіх відомств, допоки міська рада не підшукала їй кімнату у гуртожитку. А згодом на цю кімнату зазіхнув її сусід, працівник УСБУ у Волинській області.

Руслана Прийма пояснила, що її сусід був категорично проти того, що вона з дітками проживає у сусідній кімнаті, мовляв це відомчі квартири і їй варто забиратися.

«Він мені і дітей не пускав до квартири, поки я була на роботі, і замки міняв. Я постійно дзвонила в міліцію і тільки з міліціонерами я могла зайти до своєї кімнати», - розповіла жінка.

Згодом юристи СБУ підготували позов до суду, в якому попросили скасувати рішення виконавчого комітету Луцькради в частині про виключення однокімнатної комунальної квартири з числа службових приміщень та надання їй статусу гуртожитка. Розгляд справи затягнувся на місяці, аж допоки сторони не погодилися укласти мирову угоду.

Під час судового засідання у Луцькому міськрайонному суді представник СБУ подав клопотання про закриття провадження та затвердження мирової угоди. Сторони погодили між собою, що Руслана Прийма має право проживати в квартирі допоки міськрада не підшукає для неї нове помешкання. А після того, як жінка з’їде з квартири, їй знову нададуть статус відомчої.