Міський голова Луцька дуже відома людина в краї не лише як чиновник та політик, а ще й як успішний бізнесмен та банкір. Ба навіть більшість з опублікованих біографій розпочинаються словами: «Романюк Микола Ярославович – заслужений економіст України». За плечима в Луцького мера дві здобуті вищі освіти за спеціальностями «інженер-технолог» (Львівський лісотехнічний інститут, 1982р.) та «економіст» (Луцький індустріальний інститут, 1995р.). Що ж до кар’єри, то як усім відомо, окрім посади губернатора області та крісла Луцького міського голови, Миколу Романюка знають краще як поважного банкіра. Він обіймав посаду голови Волинського головного регіонального управління ЗАТ КБ «Приватбанк» з початку 1993 аж до листопада 2007 року.
Як переконує сам мер, свої статки він нажив саме в ті часи, тож коли пішов на державну службу, ніяких бізнесових надприбутків не має і живе лиш на одну зарплату. Разом з тим, Микола Романюк розповідав, що має певні заощадження, чим і живе. Попри це, міський голова і словом ніколи не обмовився, що має причетність до якогось бізнесу і лишень постійно запевняє журналістів, що ніколи не використовує службове становище для вирішення тих чи інших питань комерційного характеру.
Та ще більше вражає те, з якою завзятістю він усіх переконує, що не лізе у справи своїх дітей, бізнес яких за останні роки «царювання» Миколи Романюка значно розширився. Про звитяги місцевих «буратін», в числі яких і син мера Володимир Романюк, інтернет-видання «Під прицілом» вже неодноразово писало. Та як свідчить практика, силові структури не полюбляють копирсатися в цьому і перевіряти легальність ведення бізнесу цих спритників. Тим паче, що і «татусь» у міській раді завжди стоїть на сторожі бізнес-інтересів сім’ї. Тож так склалось, що політика і бізнес у цьому випадку – речі нероздільні. Тому спробуємо пригадати на чому Микола Романюк заробив свої статки, та що на сьогодні підпадає під його вплив і покровительство.
Народився Микола Романюк у селі Золочівка Демидівського району. Та вже у 1975 році працював робітником на Луцькому меблевому комбінаті, а здобувши вищу освіту – одразу став майстром.
Згодом з 1983 по 1993 роки Микола Романюк віддано трудився на благо комсомолу і навіть очолював спочатку Луцький міський, а згодом і Волинський обком ЛКСМ України. Паралельно він також «підпрацьовував» в управлінні у справах молоді і спорту на посадах голови комітету і заступника начальника. Та усе це навряд чи принесло молодому держслужбовцю таких статків, яким він користується на сьогодні. У 1993 році Миколу Романюка неочікувано призначають головою Волинського головного регіонального управління ЗАТ КБ «Приватбанк», так-так, не начальником якогось відділу і аж ніяк не касиром – а одразу на посаду самого головного банкіра. За здобутки на ринку банківської діяльності отримав ордени «За заслуги» ІІ і ІІІ ступеня, Грамоти Верховної Ради та Нацбанку, а також звання «Заслужений економіст України». Тож керівна посада в «Приватбанку» і попередній досвід роботи в комсомолі дали Миколі Романюку неабиякі можливості та привілеї для формування власної сімейної бізнес-імперії. Хорошою підмогою в цьому стала і дружина з підростаючими синами. Це зараз Марія Василівна позиціонує себе як домогосподарка, а свого часу вона також відіграла неабияку роль у заснуванні сімейної справи. Що ж до синів Миколи Романюка – Володимира та Валентина, то з дитинства хлопців привчали працювати з грошима.
Що ж до бізнес-партнерів міського голови, то серед них свого часу був і одіозний волинський лісничий Богдан Колісник, і Олег Іванюк, і Сергій Ющак.
 

 

 

Однак за адресою Романюка Володимира Луцьк, вул. Будівельників 5/1 зареєстровано сімейство Іванюків, зокрема за даними сайту «Вся Україна» тут проживали Роман Іванюк і його відомий татусь-банкір Олег Іванюк. А сам Романюк Володимир Ярославович 1970 р.н., вочевидь, є братом нинішнього мера і зареєстрований за даними того ж сайту, за адресою Київський майдан 5/8. З цією адресою у бізнес-імперії Романюка пов’язано багато.

До сімейного кошика входять, як бачимо, такі підприємства, як ТзОВ «Паливна компанія «Альтернатива», ВКФ ТзОВ «Волиньтехкомплект» і ТзОВ ТД «Експромт» ЛТД. Тут, зокрема, чітко прослідковується лінія дотичності бізнес-інтересів ще з одним сімейством держслужбовців-бізнесменів – Ющаками. Разом з тим, приватна фірма старшого сина Миколи Романюка «Інтерхім» також фігурує серед засновників торгового дому «Експромт» і зареєстрована вона за тією ж адресою – Київський майдан 5/8. Наразі це підприємство Володимира Романюка перебуває на стадії припинення, як пояснили в Адміністративному суді податківці – юридична особа відсутня за місцем реєстрації і її місцезнаходження невідоме.
 

Майже така сама ситуація і з ТзОВ ТД «Експромт» ЛТД. Якщо у старій версії засновників юридичних осіб ця фірма була і, як видно з фото, – серед них фігурував син Романюка, то вже у новому ЄДРі юридичної особи з такою назвою не існує. Вочевидь, свого часу ці фірми виконували певні функції і виступали в якості фундаменту майбутньої бізнес-імперії сімейства Романюків.
Не менш цікавим є і той факт, що частина підприємств, пов’язаних з Олегом Іванюком та Миколою Романюком зареєстровано за адресою м.Луцьк, пр..Волі, 50. Саме там свого часу сиділа адміністрація «Приватбанку» на чолі з нинішнім міським головою. Більше того, саме там розпочинала свою діяльність відома страхова компанія «ТАС», та й що говорити – за останні роки там засідало багато приватних фірм та організацій, які пов’язують і з мером, і з відомим фінансистом. Вочевидь, товариші-банкіри, чи то пак «сусіди», ще 10 років тому почали залучати до спільного бізнесу своїх близьких родичів, записуючи на них все нові й нові фірми та перереєстровуючи їх за певними адресами для «відводу очей» як і у випадку з «ТМТ-Транс».
Наразі ж багато людей, які так чи інакше мали причетність до цих фірм – відійшли від справ. Подейкують, через державну службу на посту губернатора та міського голови змусила Миколу Романюка передати більшість бізнесових справ своєму сину – Володимиру. Тож останніми роками щільний фундамент своєї сімейної бізнес-імперії він почав укріпляти вже власними знайомствами. Звісно, у цьому питанні ніяк не обійшлось без преференцій тата, адже, як не крути, а більшість скандалів по ТРК «Буратіно» та будівництв біля Луцького РАЦСу Микола Романюк намагався ігнорувати, або ж просто казати, що він не причетний і це все політичні інтриги його опонентів.
Та разом з тим на рингу з’явилися нові гравці, приведені вже Володимиром Романюком. Це, зокрема, і Андрій Козюра, і Сергій Була і той же Олександр Мохнюк. Звісно, сам Микола Романюк вже давненько має хороші стосунки з батьком Андрія Козюри – Григорієм, адже чоловік досить відома постать на Волині. Тож такій дружбі дітей, вочевидь вони були тільки раді. Тим паче, що ця дружба в певний час почала давати свої плоди. Так, хлопці товаришують вже давно, і, вочевидь, маючи непоганий тил і підстраховку зі сторони своїх батьків – вчасно зрозуміли на чому варто зосередити увагу в бізнесі. Не секрет, що саме за цими чоловіками та їхніми сестрами-дружинами зареєстровано низку фірм, які ведуть активну гру на земельному та будівельному ринках. І тут починає виринати ще одна адреса – м.Луцьк, пр. Соборності, 30, де ніби то діють такі фірми. Про їхнє бізнес-партнерство журналісти інтернет-видання «Під прицілом» вже детально писали ще у 2013 році в матеріалі «Tres faciunt collegium», або «Ну шо, зметикуємо на трьох?».
Тож лише нагадаємо, що у їхньому спільному «кошику» такі фірми, як ТзОВ «Інвест-Сервіс», ТзОВ «Інтербізнес», філія Мукачівського ТзОВ «Парі-Матч», яка згодом розрослась у Луцьку в мережу букмекерських контор, ПП «Ремонт для Вас», ТзОВ «Західно-українська Бізнес-Ліга», ТзОВ «ЗахідБізнесІнвест», Волинське представництво ЗАТ інвестиційної компанії «Нафтоенерго Інвест», ТзОВ «Успіх» ЛТД, Дочірнє підприємство «Волиньвторкольормет» Західно-українського АТ «Вторкольормет», Луцьке відділення товариства з додатковою відповідальністю «Нафтаенерго», ПП «Готельно-розважальний комплекс «СІС», ВАТ «Тернопільнафтопродукт», Філія Тернопільського ТзОВ «Торговий дім «Континіум-Галичина», ТзОВ «Тесла-Груп», ТзДВ «Юридична компанія «Ліга права», ТзОВ ВТП «Буратіно» та інші. Якщо розбиратися у тому, хто з кола друзів мерського сина і яким чином є власниками, засновниками чи керівниками цих фірм – то як то кажуть «чорт голову зломить». Бізнес у них переважно спільний, прибутки, вочевидь, теж діляться порівну. Так Сергій Була виявився засновником "ТЕСЛА-ГРУПП", ПАРІ-МАТЧ, "ІНВЕСТ-СЕРВІС", Консалтингова компанія "Т.П.І", ТзОВ "САМС", ПП "Західні продуктова компанія",  ДочП ВАТ "КАРПАТНАФТОМАШ" "ЗАВОД НАФТОМАШ", МПП "АСТРО", ТзОВ "П’ятий елемент", ПП фірма "Райзен" і ОСББ житлового будинку "№ 376" у Дніпропетровську. Та більшість фірм діяли ще 10-15 років тому і були зареєстровані ще за старою адресою прописки Сергія Були у Львові.
У Андрія Козюр за плечима окрім усім відомих фірм знайшлись ще й такі, як ТзОВ «Соляріс-К», ПП «ТОК», ТзОВ «Мага Геоінфо», ЖБК «Лісовий» та ЗАТ «Чигиринський консервний завод», де він виступає то в ролі засновника, то в ролі співвласника. Також, як виявилось, він мав відношення до ТзОВ «Гранд Волинь».
 

Тож амбіції та апетити новоспечених бізнес-компаньйонів сина Луцького мера з огляду на розмах їхньої комерційної діяльності є очевидними. І, вочевидь, велику роль в цьому відіграв і сам Микола Романюк.
Таким чином, можна зробити висновки, що фундаментом бізнес-імперії сімейства мера були все ж таки досвідчені гравці та відомі й успішні бізнесмени, такі як Сергій Ющак, Олег Іванюк та інші. Друге коло близьких партнерів формували вже діти Миколи Романюка зі своїми більш молодими товаришами. Та на цьому піраміда не завершується. Адже у цій доволі заплутаній схемі «привілейованих» є ще третя ланка – особи, які відіграють меншу роль в управлінні бізнес-активами сімейства Романюків. Це – однокурсники, сестри та дружини, на яких вигідно реєструвати фірми і не «світити» реальних власників. 
Тож це лише наводить на недвозначні висновки, і такі фірми в певній мірі підпадають під вплив бізнес-імперії Миколи Романюка. Прослідкувати зв’язок між усіма фігурантами такої здавалося б непримітної справи – не потребує зусиль. Співставивши факти, стає очевидним, що і тут не обійшлось без втручання впливового мера, який продовжує лобіювати бізнес-інтереси своєї сім’ї. Та правда є правда, яку навіть не заховаєш у спідньому і за певних обставин бізнес-інтереси та бізнес-партнери, цинічний зиск і лобізм – вилазять на поверхню.
Далі буде…