Через сотні кілометрів і дев’ять місяців чекання, надії та сподівання на Волинь у рідний Володимир-Волинський Героєм Небесного Батальйону повернувся офіцер 51-ої бригади Сергій Смірнов. Про це повідомляє Інформаційне агентство Волинські новини.

Провести в останню путь Героя, земне життя якого обірвалося в Іловайському котлі, та підтримати дружину, доньок та матір прийшли друзі, знайомі, бійці 14-ої бригади, представники міської та районної влади і десятки звичайних мешканців міста.

Упізнали старшого прапорщика за аналізом ДНК, аж через майже 9 місяців після останнього виходу на телефонний зв'язок з рідними.

Усю ніч закрита труна з тілом Сергія Смірнова перебувала у соборі Різдва Христового в ньому його і відспівали. На труну поклали офіцерську форму, а поруч неї у почесній варті стояли вояки 14-ої бригади, котрі тримали нагороди військовослужбовця.

Емоційну промову у храмі, слухаючи яку люди втирали сльози, виголосив протоієрей Микола Гінайло:

«Більше року над Україною летять чорні лелеки, приносячи в домівки українців звістки про перехід в інше життя батьків, синів, чоловіків, братів, посестер і мам. І Україна омиває слізьми своїх кращих синів і дочок. Вони стали аби боронити землю українську, зберегти державу, віру Христову і до кінця виконали свій обов’язок.

Скоро рік буде як вістку чорну приніс лелека і в дім убієнного, побратима Сергія. Не вірили. Все ще надіялися, все ще сподівалися. Думали, що, можливо, він десь там, у московських кайданах, тортурах, в’язницях, але живий. Інколи закрадалася думка, що вже немає, але поки не побачили рештків не могли стати помолитися за упокій душі. Його палке серце настільки любило вас, Володимирщину, сивочолий королівський Володимир і Україну, що завмерло».

На переконання священика, немає більшої любові, ніж віддати душу свою за друзів, а Сергій Смірнов віддав за них тіло, душу і життя.

Після заупокійної літургії труну з тілом Героя винесли на по подвір’я, де кожен зміг вклонитися йому, віддати останню належну шану, поцілувавши портрет.

Зі словами співчуття від міської громади виступив мер Володимира-Волинського Петро Саганюк, який зазначив, що Сергій Смірнов не шкодуючи власного життя захищав Батьківщину і тепер, пам'ять про нього збережеться в серцях громади міста.

Від воїнів 14-ої бригади слова співчуття висловив заступник командира бригади Олександр Голубєв, а прощаючись із загиблим побратимом сказав:

«Шановний Сергій, душу і тіло ти поклав за нашу Україну. Не жалів себе, щиро виконав свій священний обов’язок. Герої не вмирають! Ти завжди був ним і залишаєшся ним. Пам’ятай, ти завжди будеш у наших серцях».

Після прощання, труну з тілом Сергія Смірнова, під тужливі звуки військового оркестру, пронесли вулицями міста до будинку в якому він жив. Біля будинку зупинилися і ще раз помолилися за упокій його душі, а вже звідти Сергій Смірнов вирушив до місця вічного спочинку на Федорівському кладовищі.