Чому США запро­вадили санкції проти Росії і несуть збитки, а Україна продовжує торгувати з анексованим півостровом? Про це розповів заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов в інтерв’ю Gazeta.ua.

— Зовні складається враження, що в Криму — все спокійно. Однак настрої серед людей тривожні. Навіть голова парламенту півострова Володимир Константінов змушений визнати погіршення ситуації, — каже 35-річний Наріман Джелялов, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.
Бізнес на межі закриття — не витримує конкуренції з російським. Проблеми з дотриманням прав людини, свободою слова. Місцеві жителі бояться спілкуватися з приїжджими журналістами. Кримській пресі дозволено критикувати лише чиновників найнижчої ланки.
Яку політику веде Росія щодо анексованого півострова?
— Пообіцяли багато, а робиться мало. Торік провалили туристичний сезон. Цього року буде те саме. На травневі свята пляжі були порожні. А завдяки туризму виживала добра половина кримчан.
Якби Росія вкладала в півострів, було б зрозуміло, що вона не поверне його. Але інвестицій майже немає. Кошти йдуть тільки на підтримку півострова у напівживому стані.
Коли Крим повернеться в Україну?
— Спрогнозувати це неможливо. Але треба робити все для того, щоб це сталося.
На який варіант розраховувати?
— Порошенко торік, під час передвиборної кампанії, говорив: Україна має стати країною, в яку захочуть повертатися, приїжджати працювати. Потрібно рухатися в цьому напрямку.
Все залежить від домовленостей України та Росії щодо Донбасу і Криму. Може йтися про спільне управління півостровом. Ми про це говорили в березні торік. Вивчали, як це може бути. Імовірно, під патронатом ОБСЄ, ООН чи кількох авторитетних країн. Такий варіант може стати проміжним, щоб усі сторони могли «сберечь лицо». Особливо Росія.
Де Київ тут недопрацьовує?
— Знайомі запитують: чому Україна жорстко не реагує на порушення прав людини в Криму? Сходяться на думці, що політика Києва повинна бути жорсткішою. Згадують слова американського дипломата: чому США запровадили санкції проти Росії і несуть збитки, а Україна продовжує торгувати з анексованим півостровом?
Кримчани відчувають, що їх хочуть бачити в Україні?
— Морально — так. Спостерігаємо підтримку в соціальних мережах.
Чому й досі немає чіткого плану повернення півострова? Київ обрав тактику сидіти і чекати?
— План потрібен. Неодноразово про це говорили. Це мають вирішувати на міжнародному рівні, бо стосується не тільки України. Європи і США також. Треба узгоджувати позиції. Як мінімум, в Україні мають напрацювати конкретні механізми, що не давали б цій ситуації поглиб¬люватися.
1 трильйон гривень — у стільки Україна оцінила збитки від анексії Криму. Уряд готує позови до ¬міжнародних судів, щоб змусити країну-агресора відшкодувати. Сума зростатиме, адже Україна не може користуватися Чорноморським шельфом — газ там добуває Росія. Також — портами та іншою інфраструктурою. Все це є втрачена вигода, і вона збільшується щодня.