Звільнений у 2010 році працівник Ягодинської митниці через суд поновився на посаді і три роки чекав поки його покличуть назад на роботу. В цей час митниця також, вочевидь чекала, допоки позивач проявить ініціативу. 

Зрештою у 2013 році чоловіка таки покликали на роботу, однак він уже подав новий позов до суду – про стягнення коштів за час вимушеного прогулу. За три роки, чоловіку «набігло» понад 75 тисяч гривень.

Тож митник подав позов до Волинського окружного адмінсуду з вимогою стягнути кошти. Суд задовольнив позов, однак митниця подала апеляційну скаргу.

Львівський апеляційний адміністративний суд також залишив постанову суду І інстанції без змін.

Тоді представники Ягодинської митниці подали касаційну скаргу, яка повернула справу на новий судовий розгляд.

Дивно, але в той час коли справа ще розглядалася в судах, митниця таки виплатила скаржнику усі понад 75 000 гривень.

Коли ж справа знову повернулася до Волинського окружного адмінсуду постало питання – якщо кошти вже виплачені, то невже потрібно їх стягувати вдруге.

Позивач спочатку замешкався, але після перерви попросив його заяву залишити без розгляду.

«Я не хочу, щоб мені гроші виплатити другий раз, і не хочу, щоб і ці забрали. Тому я прошу залишити мою заяву без розгляду», - пояснив позивач.

А тому колегія суддів Волинського окружного адміністративного суду постановила в позові відмовити, з тих підстав, що кошти уже виплачені, а тому й немає предмету спору.