Електроенергія для українських споживачів може виявитися занадто дорогим задоволенням, застерігає Олег Кільницький.

Запуск процесу підвищення розцінок на електроенергію для населення є поки що єдиною електроенергетичною «реформою», в якій досягнув успіху уряд у 2015 р.


Про це в статті для DT.UA пише експерт з питань енергетики, головний редактор інформаційного порталу Центру досліджень енергетики Олег Кільницький. 

Як зазначає автор, уряду ще належить відповісти на питання, наскільки ефективно енергетики будуть витрачати гроші з «економічно обґрунтованого рівня» і що споживачі отримають. В іншому разі при нинішніх схудлих гаманцях українців і до енерготарифного майдану недалеко, прогнозує автор статті.

Нагадаємо, з 1 вересня ціна кіловат-години для українців зросла на чергові 25%. 

Тепер електроенергія, яку споживають до 100 кВт∙год на місяць, обійдеться споживачам у 45,6 коп. за кіловат, від 100 до 600 кіловатів — 78,9 коп.

На споживання понад 600 кВт∙год тариф установлено на рівні 147,9 коп. У березні відбудеться (заплановане!) чергове 25-відсоткове підвищення цін на електрику, відповідно, до 57 та 99 коп. 

Фінальний акорд п'ятиетапного підвищення цін відповідно до плану НКРЕКП пролунає 1 березня 2017 р., коли ціна кіловат-години для більшості споживачів електроенергії становитиме, відповідно, 90 та 168 коп. 

Як пише Кільницький, далеко не факт, що саме на цих відмітках ціна кіловат-години для населення зупиниться. Адже "економічно обґрунтований тариф" у розрахунках комісії зростає. Якщо на початок 2015 р. він становив для населення 122,8 коп., то вже у квітні в презентаціях Нацкомісії фігурувала цифра в 138,5 коп. 

«Цифра, слід зауважити, ще досить скромна — існують висновки USAID, згідно з якими «економічно обґрунтований» тариф в Україні з урахуванням інфляційної складової може перевищувати для побутових споживачів і 3 грн. Тобто діапазон широкий, щоправда, дивлячись як вважати. Тому спрогнозувати розміри та величину енерготарифів на найближчі два-три роки навряд чи можливо. Особливо якщо врахувати, що найпоширенішим ціновим діапазоном для населення в країнах Євросоюзу є тариф 15–20 євроцентів за кіловат-годину. Отже, нам і вітчизняним енерготарифам є до чого прагнути й куди зростати», - йдеться в статті. 

Скільки б енергетики розповідали про свої мільярдні потреби, однак їхні апетити мають граничну межу, зумовлену еластичністю попиту на електрику, включаючи рівень платоспроможного попиту споживачів, підкреслює Кільницький. 

«Поки ж можна констатувати той факт, що в 2015 р. уряд під тиском міжнародних фінансових організацій справді пішов на революційний крок, розморозивши так звані соціальні енерготарифи для населення, які багато років служили в енергогалузі базою для виправдання корупції та байдикування. Справа за малим — не допустити різких цінових стрибків для споживачів і забезпечити конкурентоспроможність економіки разом із платоспроможністю українських домогосподарств. Інакше електроенергія для українців може виявитися надто дорогим задоволенням, а енерготарифні бунти в Болгарії та Вірменії, які більшість із співгромадян спостерігали в Інтернеті й по ТБ, у Києві та інших населених пунктах ризикують відбутися за набагато жорсткішим сценарієм», - констатує автор статті.