У селі Холоневичі, що у Ківерцівському районі, уже близько 100 років існує унікальна історична пам’ятка місцевого значення.

Проте замість того, щоб приносити кошти в сільський бюджет, будівля понад 20 років стоїть пусткою, – йдеться у листі, який надійшов на адресу «Волинського Агентства Розслідувань».

За свідченнями старожилів, маєток був побудований на поч. 20-х років ХХ століття останнім польським паном Генріхом Керною.

Керна пробув у Холоневичах до 1939 року і за час його правління у селі була розбудована потужна інфраструктура: школа, стайні та інші господарські приміщення, а також був посаджений великий сад та була викладена дорога із бруківки, якою користуються і донині.

Після кривавих подій Волинської трагедії 1943 року на території маєтку стояв гарнізон НКВД, який до кінця війни і у повоєнні роки проводив в навколишніх лісах рейди проти вояків УПА (багато з них було закатовано і розстріляно саме в стінах колишнього панського дому).

Потім у цій будівлі був медичний пункт, а наприкінці 50-х років відкрилася Холоневицька дільнична лікарня з родильним залом і палатою для породділь і аж до початку 70-х років у Холоневичі приїзджали народжувати жінки з навколишніх сіл.

Після закриття лікарні в одній частині будівлі почала діяти лікарська амбулаторія, а іншу частину віддали під квартири для приїжджих лікарів і вчителів. Згодом почав працювати побуткомбінат, де надавали послуги з пошиття одягу і ремонту побутової техніки.

Проте з того часу, як амбулаторію переселили у новозбудоване приміщення лікарні, а побуткомбінат закрили, будівля стоїть пусткою.

З року в рік зовнішній вигляд та стан цього маєтку стає все гіршим. Прикро, якщо ця пам’ятка зникне так, як свого часу у 1960 роках комуністами на побудову колгоспної комори був розібраний 200-річний костел, який був ровесником Липненської церкви 1770 року.

«Маючи такі ідеальні умови для розвитку туризму та вклавши кошти у реставрацію маєтку – це може стати щось на зразок Качанівського палацу. Або ідеальне місце для проведення різного роду конференцій та круглих столів, які стало популярно проводити поближче до природи», – йдеться у тексті листа.