Луцьк неодноразово сколихувала новина про загрозу екологічного забруднення навколишнього середовища. Так, зокрема, одним з найбільш болючих є питання переповнення полігону твердих побутових відходів у селі Брище, куди звозять сміття не лише з обласного центру, а й з навколишніх сіл. Та не менш важливою лишається проблема забруднення місцевих річок і водойм. Більше того, окремі підприємства, як то виробництва чи автомийки, дозволяють собі зливати відходи просто у річку Стир. Та ж сама ситуація і на Чорногузці, однак тут каналізацію організовано в річку зливає ціле село.

 

Так, кілька років тому у Гіркій Полонці постала проблема зі збором та перекачуванням стоків у відстійники, які розташовані неподалік населеного пункту. Зокрема, більше 40 років у селі працювала каналізаційна система, тож за допомогою місцевої каналізаційно-насосної станції (надалі КНС) усі відходи справно перекачувались в необхідне місце і люди лише зрідка згадували про таку проблему. Проте, минулоріч усі стоки почали спускати у невелику річку Чорногузку, що викликало небувалий скандал серед громадськості.

 

 

 

Мовляв річка забруднюється, риба гине, а усі околиці села оповило жахливим смородом, який посилюють запахи з відстійників цукрового заводу, що розташували неподалік.

Місцева влада кинулась запевняти, що вона в даній ситуації безсила, адже КНС вже давно знаходиться не в комунальній, а в приватній власності, тож на власника, який відключив ціле село від каналізаційної системи – ніхто ніяк не може вплинути. Буцімто він у такий спосіб намагається тероризувати сільську владу і саме населення, адже альтернативи тут більше немає. В результаті, на тому зчинили великий ґвалт, ба навіть екологічні служби проводили перевірки, намагаючись змусити власників КНС перекачувати каналізаційні стоки.

Натомість, ситуація, як і будь-яка медаль, має дві сторони. Проте про зворотній бік – місцева влада не особливо воліє розповідати громадськості. Зокрема, виявилось, що Гіркополонківська сільська рада спільно з луцькими районними чиновниками вже кілька років поспіль працює над розробкою масштабного проекту – будівництвом власної каналізаційно-насосної станції. І ціна цієї ідеї – 6 мільйонів гривень. Попри актуальність цього питання, журналісти видання «Під прицілом» вирішили з’ясувати, чи не було поспішним таке рішення місцевої влади, з огляду на складну економічну ситуацію в країні, та чи не стоїть за цим якась хитромудра афера.

Тож після того, як в редакцію видання звернулась місцева мешканка з проханням з’ясувати коли ж в селі запрацює каналізаційна система ми подались до головного «винуватця» - фактичного власника КНС у с. Гірка Полонка, аби з’ясувати чому він позбавив село таких благ цивілізації.

Виявилось, що станція знаходиться на території колишнього Луцького РТП, де нині діє кілька великих підприємств.

Зокрема, адмініструє усю роботу на потужностях попереднього транспортного підприємства Сергій Приступа, якого позаочі звинувачують в «каналізаційному тероризмі». Попри усе, бізнесмен не заперечував того, що дійсно 2 роки тому каналізаційно-насосну станцію відключили і село почало потопати у власних нечистотах. Однак, за словами Сергія Приступи, у цьому винна сама сільська влада і місцеві комунальники.

«Дана КНС вже багато років знаходиться у нашій власності і перейшла вона до нас – законним шляхом. З 1999 року по серпень 2008 року вона перебувала на балансі ВАТ «Луцьке РТП», яке повністю самотужки її обслуговувало і без жодного договору перекачувало каналізаційні стоки майже з усього села. Лише у 2008 році з місцевим ВКП «Грань» було укладено договір на перекачку, строком на 49 років. Та вочевидь, сільська рада вирішила, що вони можуть користуватись каналізаційно-насосною станцією безкоштовно, адже заборгували балансоутримувачу з 99-го по 2013-й майже 600 тисяч гривень», - заявив Сергій Приступа.

Як виявилось, з 1999 р. по 2008 р. село заборгувало за перекачування каналізаційних стоків 391,9 тисяч гривень. Згодом, «Луцьке РТП» передало КНС на баланс ТзОВ «Фондтранс», яке в свою чергу по договору оренди передало станцію в експлуатацію фірмі «Західтранссервіс плюс». Як і належить, фірмам-балансоутримувачам, усі договори з ВКП «Грань» про надання послуг по перекачуванню каналізаційних стоків було переукладено. Попри це, ані попереднім власникам, ані новим – сільська влада вперто не хотіла платити. В результаті, з серпня 2008 по грудень 2013 (до відключення КНС) село по пільговому тарифу без врахування індексації заборгувало власникам 194,7 тисяч гривень. Однак, якщо порахувати вартість наданих послуг по витратам на обслуговування самої каналізаційно-насосної станції, то сума боргу зросла б до 227,6 тисяч гривень. Тож загалом вартість наданих послуг по витратам на КНС за 14 років включно, становила 619,5 тисяч гривень. До всього цього варто також додати ще й борг за водопостачання на суму майже 85 тисяч гривень.

Таким чином, колишнє Луцьке РТП надало селу послуг більш, ніж на 700 тисяч гривень. Попри це, за весь час ВКП «Грань» сплатило всього лишень 9032 грн.  Зокрема, у березні 2013 року – 5 000 грн. та 4032 грн. вже у грудні того ж року. І це тільки після того, як КНС припинала роботу остаточно. Фактично, загальний борг села перед власниками станції становив 620 тисяч гривень, що  в перерахунку – 68 тисяч гривень у рік, або 5 тисяч грн.. в місяць. Однак, і цієї суми балансоутримувачі КНС не бачили в очі.

І так би певно місцеві комунальники з сільською владою не платили б і надалі, якби не аварія. Справа в тім, що на початку 2013 року на насосній станції сталась поломка. Для її усунення були необхідні значні кошти. Таким чином, ТзОВ «Західтранссервіс плюс» звернулось до ВКП «Грань» з проханням надати фінансову допомогу для проведення ремонту КНС, оскільки вона експлуатується спільно з громадою. Попри це, комунальне підприємство лише надіслало 5 тисяч гривень оплати по договору за надані послуги по перекачуванню каналізаційних стоків.

Тож виходить, що Гіркополонківська сільська рада та ВКП «Грань», отримуючи від населення плату за відведення каналізаційних стоків, не розраховувались з безпосереднім виконавцем – власниками КНС. Ба більше – куди з 1999 року скеровувались ці кошти взагалі не відомо.

Разом з тим, не менш вагомим є і той факт, що ця каналізаційно-насосна станція на 95% обслуговує житловий фонд Гіркополонківської сільської ради і лише на кілька відсотків – саме підприємство. Зокрема, такі висновки зробили волинські та львівські спеціалісти, які в 2012 році проводили огляд та ревізію КНС. Саме вони встановили, що подальша експлуатація каналізаційно-насосної станції в такому ж стані може призвести до виходу її з ладу. Тож ТзОВ «Західтранссервіс плюс» у грудні 2012 року звернулось до голови Луцької РДА Володимира Демчука з проханням включити до бюджету та виділити кошти на реконструкцію КНС у селі Гірка Полонка у розмірі орієнтовно 150 тисяч гривень. Однак, на тому все й затихло. Ані районна влада, ані сільська не поспішали вирішувати ситуацію, доводячи усе до того, що насосна станція просто зупинилась через поломку. Фактично – аварія сталась через брак коштів на належне обслуговування (постала потреба у заміні насосів), брак коштів виник через заборгованість села перед власниками КНС, а село й надалі відмовляється гасити борги, звинувачуючи власників станції в погіршенні санітарно-екологічної ситуації в околицях Гіркої Полонки.

Тож на сьогодні, більш важливим та нагальним є питання відновлення роботи каналізаційно-насосної станції, адже попри 40-річний термін експлуатації, потужностей КНС вистачить ще не на один десяток літ. Однак внаслідок тривалого простою самоплинний колектор може забитись, а на його очищення треба буде затратити колосальну суму. Ба більше, не експлуатація загрожує механізмам КНС руйнуванням до невідновлювального стану.

«Ми пропонували сільській владі – давайте разом відремонтуємо і запустимо КНС знову. Навіть у березні 2014-го надсилали голові Гіркополонківської сільської ради та директору ВКП «Грань» пропозицію підписати договір суборенди каналізаційно-насосної станції. Однак, вочевидь, їм дорого витратити на ремонт КНС 150 тисяч гривень – у них з’явилась ідея збудувати нову за 6 мільйонів… хіба таке порівнюється? Це явна перерозтрата бюджетних коштів. У цьому немає такої необхідності -  ця КНС належним чином пропрацює ще багато-багато років і вони це знають, однак що візьмеш зі старого. Де більший міх, там легше увірвати жменю», - з іронією зауважує Сергій Приступа.

І в той момент, коли в історії з’являється сума з шістьма нулями – зупинка КНС, яка призвела до затоплення прилеглих територій і погіршення санітарно-екологічної ситуації, відходить на другий план. Як розповіли виданню «Під прицілом» місцеві мешканці – у селі вже розпочались роботи по будівництву нової каналізаційно-насосної станції. Тільки от питання – де ж знайшлось в обмеженому сільському бюджеті цілих 6 000 000 гривень, в той час, як місцева влада не мала 600 тисяч на сплату боргу, чи тих же 150 тисяч гривень на ремонт старої КНС?

Як виявилось – масштабний проект дійсно стартував. У селі обабіч дороги, яка веде з Луцька до Горохова поруч зі старою КНС вже будується 3-метрова споруда.

Це і є нова каналізаційно-насосна станція, яку місцеві комунальники вирішили спорудити впритул з трасою над самісінькими каналізаційними та комунікаційними мережами. При цьому, з підприємством (колишнє Луцьке РТП) ніхто робіт не узгоджував.

«Десь в серпні-вересні сюди приїхали робітники, які почали рити землю і заливати бетон. Просто над каналізаційними системами, які ведуть до нашої КНС. Ми висловили своє обурення, однак нас послали «під три чорти» і вони далі продовжили будівництво. За яким проектом ведеться будівництво та за які кошти – нічого не відомо. Вони тишком-нишком почали будувати КНС і, як нам вдалось з’ясувати, лише нещодавно перед виборами Луцька райрада виділила на це 300 тисяч гривень», - розповідає Сергій Приступа.

Таким чином, ми звернулись до Луцької районної ради, аби з’ясувати коли було прийнято рішення про будівництво, що насправді будується у Гіркій Полонці та скільки на це передбачено в бюджеті коштів. Як підказали районні чиновники, у цьому питанні на той час найбільш компетентним був тодішній заступник голови Луцької райради Вадим Веремчук, який з огляду на результати виборів вдруге пройшов у депутати ради, проте поки що лише у статусі обранця. Нажаль нам не вдалось застати його на робочому місці. Попри це, чиновниці в апараті райради активно взялись шукати попередні рішення по цьому питанню і зв’язались з Вадимом Веремчуком у телефонному режимі для уточнення інформації. Таким чином, він підтвердив журналісту видання «Під прицілом», що проект дійсно стартував і над ним вже кілька років працювали попередній сільський голова Олександр Перванчук, який раптово помер навесні 2015 року. Саме він почав розвивати ідею будівництва окремої каналізаційно-насосної станції та системи відведення стоків у відстійники.

Ба більше, Вадим Веремчук у телефонному коментарі запевнив у надважливості будівництва такого об’єкту, проект якого передбачає кілька черг і потребує значного фінансування. Мовляв, сам проект не лише включає в себе каналізаційну систему і насосну станцію для перекачування, фактично - стоки з усього села запустять в одну трубу, до якої хочуть також приєднати систему очисних споруд Гнідавського цукрового заводу. Однак достеменно усіх подробиць Вадим Веремчук не зміг навести, пославшись на свою зайнятість і відсутність проекту на руках. Разом з тим, він зауважив, що село давно вже хоче скинути з себе «каналізаційне» ярмо, яке навісив на Гірку Полонку місцевий бізнесмен Сергій Приступа. За словами тодішнього заступника голови Луцької райради, він тільки витребовує з сільської влади грошей, а сам нахабно відключив мешканців Гіркої Полонки від КНС, через що на річці Чорногузка справжнє екологічне лихо. За словами Вадима Веремчука, у такий спосіб Сергій Приступа намагається поставити усе село в залежність від нього, маніпулюючи ситуацією.

Тим не менше, посадовець наголосив на тому, що необхідних 6 мільйонів гривень, ані в сільському, ані в районному бюджеті «тут і на зараз немає – це  в найближчій перспективі». Тим не менше, Вадим Вермчук підтвердив, що районним бюджетом було закладено 300 тисяч гривень однією сумою на будівництво КНС, однак, їх не проводили, оскільки були певні зауваження. Тож на одній з жовтневих сесій до рішення Луцької райради «Про районний бюджет на 2015 рік» внесли окремі зміни у частині коригування «міжбюджетних трансфертів з районного бюджету іншим бюджетам», розділивши цю суму на дві частини. Таким чином, з передбачених 300 тисяч гривень – 94 120 грн. скерували безпосередньо на будівництво каналізаційно-насосної станції з напірним колектором у селі Гірка Полонка. Решту ж, 205 880 грн. – витратили на придбання насоса та інших матеріалів. Попри це, у додатку, який надали виданню «Під прицілом» працівники апарату Луцької райради чітко вказана стаття цієї витрати – «на придбання матеріалів для проведення ремонту каналізаційно-насосної станції з напірним колектором».

Тож автоматично постає питання – на який ремонт КНС пішло 200 тисяч гривень, тоді як нову станцію ще не збудовано?

На завершення ми подались у Гіркополонківську сільську раду з надією, що саме там вдасться «пролити світло» на цю ситуацію. Як виявилось, на посаду сільського голови тут обрали Ніну Симонович, яка після смерті Олександра Перванчука, пів року виконувала обов’язки мера Гіркої Полонки. До того, вона працювала секретарем сільської ради, а тому була в курсі, що тодішній сільський голова мав наміри реалізовувати проект з будівництва нової каналізаційно-насосної станції. Чиновниця одразу запевнила, що це дуже актуальне на сьогодні питання для місцевої громади і вони всілякими можливими шляхами будуть намагатись його вирішити.

«Це питання одне з найважливіших для гіркополонківської громади. Цей проект розроблявся протягом 2013-2015 років і складається він з 4-х томів. Там дуже чітко все прописано і розписано. Це дійсно масштабний проект, розробка якого коштувала нам порядку більше 100 тисяч гривень.  Відповідно до цього проекту 16 липня 2015 року було видано декларацію про дозвіл на початок будівництва», - повідомила Ніна Симонович.

Разом з тим, у коментарі Ніна Симонович розповіла, що реалізація проекту обійдеться майже у 6 мільйонів гривень. За її словами, цьогоріч на перший етап будівництва КНС з бюджету розвитку району надійшло 300 тисяч гривень. Ще 300 тисяч гривень передбачили у сільському бюджеті, та за певних обставин вони досі перебувають на рахунках сільської ради. Попри закладені кошти, будівельні роботи не розпочиналися, бо не було визначено підрядника, тим не менше «районну субвенцію» таки освоїли.

«Ми вже придбали насос і труби. Це вже є частина придбаних матеріалів для будівництва КНС. Ми перекладаємо частку свого фінансування вже на наступний бюджетний рік, бо вже осінь і вже не час для ведення таких будівельних робіт… На наступний рік суму витрат ми подвоюємо, адже є непогане перевиконання бюджету Тож невитрачену суму доплюсуємо до запланованої і в 2016 році отримаємо на будівництво чималу суму. У селі річний бюджет становить 1,5 мільйона гривень і нам не посилу такий проект. Тому в нас є велика надія що підтримає районний і навіть обласний бюджет», - висловила сподівання Ніна Симонович.

Тим не менше, ми кілька разів уточнили у сільського голови, що саме передбачається проектом будівництва, адже тодішній заступник голови Луцької райради Вадим Веремчук розповідав про будівництво у кілька черг. Натомість Ніна Симонович запевнила, що проект передбачає виключно зведення каналізаційно-насосної станції з напірним колектором. І лише після уточнення стосовно прокладення каналізаційних систем в сторону Гнідавсього заводу, новообрана сільський голова зауважила, що в дійсності проект має ще кілька нюансів. Зокрема, як стало зрозуміло зі слів Ніни Симонович – усю каналізаційну систему села Гірка Полонка через нову КНС заведуть у луцьку центральну міську каналізацію…

«На сьогодні не вихід викачувати все на поля фільтрації. По проекту виявляється передбачено відвід. Ми добились того, що нам дозвіл дало місто і ми врізаємось в каналізаційну мережу аж на Боженка. Ми не будемо оце все відводити на поля фільтрації, як було донині… Оце все буде прокладено в одну трубу від Гіркої Полонки до вулиці Боженка. Чого й такий проект дорогий – того, що це відповідна протяжність самої труби. Все піде по трубі – красиво в загальну міську каналізаційну систему», – розповіла Ніна Симонович.

На запитання журналістів, чи розрахована міська каналізаційна система на додаткові потужності з відведення стоків від села, чиновниця запевнила, що так. Мовляв, міська влада вже затвердила технічні умови і видала дозвіл на «врізку». В результаті, увесь шестимільйонний проект полягає в тому, що на території села збудують нову КНС, від якої прокладуть величезну трубу на вулицю Боженка, яку в свою чергу заведуть у загальноміську каналізаційну систему Луцька.

Разом з тим, Ніна Симонович розповіла, що будівництво планують вже на наступний рік. Однак, хто виконуватиме роботи – поки не знають. Мовляв ще немає підрядника і договору на виконання робіт не укладали. На запитання журналістів, чи проводили тендери, або ж відкриті торги на закупівлю послуг з будівництва КНС, Ніна Симонович не змогла дати чіткої відповіді, уточнивши у головного бухгалтера чи необхідно це по процедурі.

«Ми маємо визначити підрядника, але думаю це не через торги. Ми зацікавлені в тому щоб і дешевше і якісно. Але як можна було домовлятися про підрядника, якщо грошей ще немає, то вже певно з 2016 року будемо планувати великі кошти і визначатися… Якщо так вимагає законодавство – то ми оголосимо тендер і будемо проводити торги для визначення підрядника для виконання робіт з будівництва КНС», - зауважила Ніна Симонович.

Тим не менше, кореспонденти видання «Під прицілом» зауважили, що вже були на місці майбутньої КНС і особисто пересвідчились у тому, що будівництво розпочалось. Про це свідчить 3-метрова бетонна споруда у кілька метрів завширшки з бетонним перекриттям та монолітним фундаментом.

 

Однак, Ніна Симонович повідомила, що це всього лишень «підготовчі роботи до будівництва, які проводить місцеве ВКП «Грань». Мовляв наразі усуваються недоліки, які були вказані у приписі екологів.

Що ж до старої КНС, то стало зрозуміло, що Ніна Симонович не бажає коментувати цього питання, пославшись на те, що не володіє сповна інформацією, бо «без 5 хвилин, як сільський голова».

 

Попри це, сільський голова Гіркої Полонки заявила, що в цьому випадку відступати немає куди, бо робота вже розпочалась і на проект вже витрачено великі кошти.

«Ми не готові сказати що ремонт старої КНС обійдеться… дивіться, якщо рішення про це будівництво було прийнято ще у 2013 році – ми зобов’язані побудувати КНС! І цей процес запущений. І колосальні суми коштів уже пішли на це будівництво. І сьогодні викинути на вітер получається?.. То нащо було вкладати кошти?.. Як його зупинити? Я не бачу чого його зупиняти! А що тоді громада? Як зрозуміє громада? Всі чекають того, що в Гіркій Полонці має побудуватися КНС. Все!», - заявила Ніна Симонович.

Попри нерозуміння ситуації, чиновниця обіцяла повернутись до цієї проблеми на найближчій сесії і порадитись з колегами-депутатами.

Та вочевидь, проблема криється зовсім в іншому, адже експлуатація існуючої КНС – не єдиний «камінь спотикання» у співпраці сільської влади з власниками «Луцького РТП». Виявляється, що після того, як підприємство було приватизоване – основні потужності відійшли новим власникам. А заразом - місцева музична школа та водонапірна башта. До нинішнього часу керівництво підприємства самотужки утримувало на балансі позашкільний заклад виховання. Свого часу тут перекрили дах, а у внутрішньому дворику облаштували дитячий майданчик. Однак, сільська влада, яка фактично утримує музичну школу перестала платити балансоутримувачам за використану електроенергію. Наразі борг сягнув 7 тисяч гривень. Байдужість Гіркополонківської сільської ради призвела до того, що власники були змушені відключити у закладі електроенергію, тож десятки дітей з села та навколишніх населених пунктів не матимуть можливості належним чином займатись музикою в належних умовах. Влада ігнорує прохання власників погасити борг перед підприємством.

Схожа ситуація склалась і з водопостачанням. На сьогодні у селі Гірка Полонка існує проблема з подачею води - у кранах тече бура рідина, тож багато мешканців відмовляється від центрального водогону. Окремі власники домогосподарств змушені витрачати тисячі гривень на встановлення власних свердловин з насосами. І це все після того, як сільська влада свого часу через борги перед Луцьким РТП від’єдналася від потужної водонапірної башта. Після розвантаження системи водопостачання, власники підприємства провели ремонт та оновлення технічного оснащення башта, тож на сьогодні тут подають якісну питну воду. Разом з тим, водонапірна башта навантажена всього лишень на 30%, тож є можливість під’єднати до системи водопостачання значну кількість домогосподарств. Та вочевидь, Гіркополонківська сільрада в цьому не зацікавлена, оскільки продовжує подавати мешканцям брудну воду.  Тим часом, зведення нової такої башти за приблизними підрахунками обійшлось місцевій владі майже у 600 000 гривень. Тож у багатьох складається враження, що через специфічне ставлення до керівництва підприємства, яке має у своїй власності такі потужності і готове на нормальних умовах надавати послуги місцевому населенню, Гірка Полонка втрачає багато можливостей. Зокрема, там де влада могла б зекономити – вона воліє витрачати бюджетні кошти на побудову нових об’єктів.

Разом з тим, питання доцільності та нагальності витрачати 6 000 000 гривень на будівництво нової КНС, в той час коли на поточний ремонт вже існуючої необхідно всього 150 тисяч, лишається відкритим. Зокрема, окремим контролюючим органам варто було б перевірити ефективність таких бюджетних витрат і прискіпливіше звірити документацію. Адже в Україні вже так повелось, що анекдот про голову колгоспу у новенькому «Лексусі», в якого 100 тисяч тонн зерна «миші з’їли», актуальний і для медицини, і для «автодору», і навіть для каналізації.