Наближається одне з найбільших християнських свят – Різдво Христове. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий – Ісус Христос.

У переддень святкування Район.Луцьк запитав у лучан як вони святкують народження Ісуса Христа, чи пам'ятають свою першу колядку та чи згодні підтримати ідею святкування Різдва в один день разом з католиками.
 



Валентина, продавець
«Ми не маємо особливих традицій, але на Святий Вечір усією сім'єю сідаємо за святковий стіл. Перед тим ідемо на Літургію, до храму. У той же вечір вітаємо одне одного, колядуємо, а також розмовляємо про Різдво. Свою першу колядку, звісно, пам'ятаю. Моя перша, ще дитяча колядка – «Прилетіли ангелята». Ідею святкувати Різдво з католиками підтримую. Це важливо мати єдність одне з одними, підтримувати. Це дуже об'єднує, гуртує людей».

 



Юлія, перехожа
«Святкуємо Різдво не надто пишно. Удома маленька дитина, немає змоги відвідувати друзів і знайомих. Свою першу колядку, напевно, й не згадаю. Це було так давно! А щодо спільного святкування… Мої сусіди – католики. Дуже позитивно до них ставлюся. Було б чудово святкувати разом».
 



Олександра, аптекар
«Згадую своє Різдво удома, на Тернопільщині. У дитинстві ялинку ставили на Святий Вечір, а не на Новий рік. Після цього кожен молився окремо, потім разом – вже за святковим столом. Приходили родичі колядувати. Стояли в сінях а двері були замкнені. То ми, діти, вгадували за голосом, хто ж там прийшов. У Луцьку важливо перед вечерею бути на Службі у церкві. Тоді справді відчуваєш дух Різдва. Першою колядувала «Во Вифлеємі». Дуже позитивно ставлюсь до того, щоб святкувати разом із католиками. Це було б чудове спільне свято».
 



Андрій,студент
«Святкую вдома, по-домашньому. Обов'язково на Святвечір їмо кутю. Колядок з дитинства не пам'ятаю. Ніколи й не колядував, мабуть. Тому звертаєтесь не за адресою. Про спільне святкування чув. Думаю, що це було б добре. Це хороша ідея».
 



Олена з чоловіком Михайлом та дітьми, перехожі
«Намагаємось, звичайно, дотримуватись традицій. Йдемо разом до моїх батьків чи батьків чоловіка. Їмо кутю, вітаємо один одного, згадуємо про народження Ісуса Христа. Маленький син співає. З дитинства пам'ятаю колядку – «Нова радість стала». У кожного свої релігійні погляди та переконання. Ми звикли, Різдво – 7 січня. Якщо б вони погодились святкувати з нами – тоді нехай».
 


Олександра, студентка
«На Святий Вечір завжди їдемо до бабусі. Завжди готуємо 12 страв, не забуваємо про кутю. Звичайно, залишаємо кутю на ніч, з ложечками для померлих родичів. Під скатертину кладемо часник і гроші. Однозначно, перша колядка мого дитинства – «Добрий вечір тобі…» Я вважаю, що краще аби католики святкували разом з нами, 7 січня. Це державний вихідний. Позитивно до цього ставлюсь, аби сварок не було».
 



Отець Терентій Цапчук, настоятель Луцького монастиря святого Василія Великого
«У першу чергу треба пам'ятати, що християнство частково інкультурувало традиції язичників. Лише ті, які не суперечать основним догмам віри. Якщо традиції нашого народу не є проти догматів, то їх Церква не заперечувала, а народ не позбувався. Навіть колядки – це не щось справді християнське, але Церква надає коляді християнського значення. Різдво – це родинне свято, особливо Святий Вечір. Він завжди об'єднує, зокрема й мою родину. Усі намагаються зібратися разом. Звичайно, хотілося б щоб святкування не зводилось до ялинки і закупів. Бо роблячи свято з матеріального, людина не зустрічається з Богом. З дитинства пам'ятаю – «Бог предвічний». Цією колядкою розпочинався вертеп, її повинні були знати усі колядники.

Справа святкування спільно з католиками для мене зрозуміла. Цікаво, що і ми, і вони святкуємо Різдво 25 грудня. Тільки ми прийняли для держави у 1918 році григоріанський календар. Церква через Московський вплив – відмовилась. Це справа, власне, календаря. Окрім того, спільне святкування дає змогу долучитись до радості народження Ісуса Христа разом із цілим світом».