Голландець Пол Зегерс уже вруге на Бандершаті.

Вперше він відвідав фестиваль два роки тому. Тоді він був вражений атмосферою та організацією заходу.

«Я був на багатьох європейських фестивалях. Бандерштат дуже схожий на «Зігет», фестиваль, котрий проходить в Угорщині. Дуже крута програма, музика, наметове містечко. Все було супер! Я розповідав про Бандерштат усім своїм друзям», - каже Пол.

Він зазначив, що скоригував плани на літо так, аби потрапити на Бандершат.

Чоловік наголосив, що володіє лише англійською та голландською мовою, тому на фестиваль прийшов із подругою, котра мешкає у Луцьку, щоб вона допомогла йому комунікувати із людьми.

Він розповів, що найперше, що його вразило дорогою до Бандершату – це парк. Пол розповів, що йому подобаються парки, і території із зеленими насадженнями. Він проживає у селищі у Нідерландах та має власний садок. Йому надзвичайно сподобалося як у парку імені Лесі Українки зроблені літні кафе. Оскільки у себе на Батьківщині, він займається виготовленням виробів із дерева, тому він був вражений одним із дахів над «літником».

Сказав, що хоче зробити схожу конструкцію у себе у садку.

Дивним для чоловіка виявився факт на центральному пляжі. Поблизу річки встановлена табличка  із написом «Купатися заборонено», проте у Стиру плавали відпочивальники.

Пол спочатку був спантеличений цим. З його слів – у їхній країні, якщо якась заборона є, то її ніхто не порушує, адже такі дії вважаються злочином і за його не виконання встановлені чималі штрафи. Проте Пол вирішив підтримати команду відпочивальників, зважаючи на спеку, теж спробував на собі прохолоду луцької води.

Пола вразили і черги біля понтоного мосту, котрий з’єднує центральний пляж і поле у селі Рованці, де відбувався Бандерштат. Зі сторони парку чекали можливості перейти на іншу сторону півсотні людей. З іншої сторони – приблизно два десятка. По обидва боки мосту стояли люди, котрі допомагали відпочивальникам ступити на міст, а також регулювали потік відвідувачів фестивалю. До слова, облаштований міст дуже не зручний, адже велика кількість людей, котрі йдуть по ньому, розхитують його. Поручнями переправи служать мотузки. Міст не зручний, бо щоб стати на нього треба прикласти зусилля – перестрибнути через воду. Можливо, організаторам варто було зробити 2 таких мости – один для людей котрі ідуть на фестиваль, а інший – для тих, що залишають територію свята.

На Бандерштаті діє жорсткий контроль, у відвідувачів фестивалю перевіряють сумки. Оскільки «фішка» фестивалю – пропаганда здорового способу життя, то на території заборонено пити спиртне, не дозволено його продавати та приносити із собою. У місті діяло також розпорядження виконувача повноважень міського голови про те, що продаж алкоголю у центральній частині міста - заборонено. Полу дуже сподобалося таке спрямування заходу, адже у Європі на фестивалях п’ють чимало пива.

А на Бандерштат можна навіть із дітьми приходити і не боятися, що хтось нап’ється та буде себе некоректно та хамовито поводити.

Незважаючи на те, що програма фесту була досить насичена і цікава, Пол зауважив, що чомусь великого задоволення він не отримав.

«Поле дуже велике, проте немає жодного дерева чи намету, де б можна було сховатися, побути у затінку. Так, є кафе зі столиками та парасольками, але вони дуже далеко від сцени. Та і сцени поставили так, що музика зливалася і одні гурти перекрикували інші», - зазначив іноземець.

Він додав, також що музику Бандерштату дуже чути у центрі міста.

«Дуже голосно і трошки заважають ці звуки. Бо це вже не музика, якийсь шум і гул. Неприємно», - сказав Пол.

Загалом він наголосив, що два роки тому фестиваль йому більше сподобався. Тих емоцій, котрі він сподівався отримати від цьогорічного дійства, Бандерштат у нього не викликав. Проте, він дуже радий, що фест існує і сподівається, що захід ще довгий час радуватиме відвідувачів і любителів фестивального відпочинку.