У розпал кризи 2008–2009 років у підприємницькому середовищі активно використовувався термін «оптимізація виробництва». У цій нейтральній обгортці не містилося планів з підвищення енергоефективності або з продажу непрофільних активів, а лише звільнення персоналу. Поєднання факторів слабкої економіки, демографічної динаміки і наслідків популізму змушує владу цієї осені постаратися провести подібну оптимізацію пенсійної системи.

Вона стала вкрай обтяжливою для держбюджету і не забезпечує прийнятний захист пенсіонерів. Однак черговий етап її реформування, окреслений законопроектами№6614 і №6677містить багато ризиків і компромісів.

Зокрема, заплановане запровадження більш суворих критеріїв відбору під час призначення пенсій може привести до чергового витка соціальної напруженості серед літніх людей. При цьому заходів щодо ліквідації дефіциту Пенсійного фонду може виявитися недостатньо, і «собачий хвіст» продовжать рубати по шматочках.

Параметральні зрушення

Вік. Однією з ключових змін щодо законопроекту №6614 є підвищення значення страхового стажу для зменшення демографічного навантаження на солідарну систему.

Пропонується дозволити у 2018 році вихід на пенсію в 60 років лише для осіб, які матимуть 25 років страхового стажу, в 63 роки – зі стажем від 15 до 25 років. Щорічно ця вимога збільшуватиметься на 12 місяців до досягнення 35 років у 2028-му. Особам, які не матимуть 15 років страхового стажу, призначатиметься державна соціальна допомога після досягнення ними 65 років.

Уряд очікує, що у 2018 році вийдуть на пенсію 70% осіб, які досягли 60 років, у 2028 році – 55% таких осіб, 40% осіб, які досягли 63 років, і 5% осіб, які досягли 65 років.

Така ініціатива поки категорично не сприймається українським суспільством. І це легко зрозуміти. Середня тривалість життя чоловіків у 2015 році становила 66,7 року і встановлення обмеження на рівні 65 років для багатьох означає позбавлення права на пенсію.

Гроші. За прогнозами Мінсоцполітики, новопризначені пенсійні виплати у 2018 році отримають лише 191 200 осіб, що на 88 500 осіб менше, ніж за умовами, що діють наразі.

Пропонується також новий механізм «осучаснення» пенсій зі зниженням величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35 до 1%.

Хоча законопроект №6614 називається «Про підвищення пенсій» парламентські експерти висловлюють думку, що намічене призведе до зниження пенсій для частини громадян.

У Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради вважають, що через зміни формули розрахунку підвищення пенсій можуть не отримати близько 5 млн осіб, а для 15% з 5,6 млн пенсіонерів розмір підвищення складе до 100 грн.

Система накопичення. Реформа також передбачає доповнення солідарного рівня пенсійної системи обов'язковим накопичувальним рівнем. Реалізація цього планується із залученням приватних пенсійних фондів, що досить ризикований крок з урахуванням недавнього краху половини банків країни. Пам'ятний приклад зловживань у недержавному пенсійному фонді Нацбанку також може служити певним застереженням. Популізм і безвідповідальність можуть зруйнувати будь-які розрахунки.

Разом з тим, відповідно до очікувань уряду, за трирівневої пенсійної системи запланований коефіцієнт заміщення має скласти 45% (у розвинених країнах критерієм адекватності пенсій є коефіцієнт заміщення на рівні понад 60%): 30% – із солідарної системи (1-й рівень), 10% – з накопичувальної системи (2-й рівень) і 5% – з добровільних недержавних пенсійних фондів (3-й рівень).

Середні пенсії і середні зарплати в економіці

2014201520162017 Сер. зарплата (грн, за грудень попереднього року) 3619,23 4012,24 5230,41 6475,49 Сер. розмір місячної пенсії (грн, на початок року)  1528,3 1581,5 1699,5 1828,3 Співвідношення, %  42,23  39,42  32,49  28,23 

Джерело: Держстат, НІСД, розрахунки: mind.ua

Передумови і методи

Зарубіжні орієнтири. Міжнародна історія формування пенсійних систем свідчить, що держави спочатку більшою мірою спиралися на наявні фінансові можливості, ніж на соціальні параметри. Пенсійне забезпечення за віком стартувало з 70 років у Німеччині та у Великобританії, хоча не більше половини чоловіків доживали до 65 років.

При цьому більшість країн і зараз заохочує продовження трудового життя, застосовуючи як стимулюючі, так і штрафні інструменти. Для регулювання в цій сфері використовується як збільшення необхідного трудового стажу для дострокового виходу на пенсію, так і встановлення мінімально допустимого віку виходу на пенсію. Крім того, певні обмеження можуть вводитися з урахуванням терміну перебування в країні і навіть майнового стану.

Джерела надходжень. Очікується, що через 20 років в Україні два платника пенсійних зборів забезпечуватимуть виплати трьом пенсіонерам, тоді як на сьогодні вже майже досягнуто паритету.

При збереженні незмінного пенсійного віку в перспективі постійно погіршуватиметься коефіцієнт заміщення (співвідношення середніх пенсій до середніх зарплат). Штучне утримання коефіцієнта заміщення вимагатиме постійного збільшення дотацій з держбюджету, що вже незабаром може призвести до дефолту.

Очікувана тривалість життя в Україні, років

2015202020252030 Чоловіки 66,7 69,4 71,5 73,5 Жінки 76,7 78,1 79,2 80,2 Середня 71,7 73,8 75,4 76,9

Джерело: НІСД

Демографічні показники окремих країн Європи, років

ЧоловікиЖінкиТривалість життя Пенсійний вікТривалість життя Пенсійний вік Австрія 77,5 65 83,1 60 Болгарія 69,5 63 76,7 60 Велика Британія 77,3 65 81,7 60 Іспанія 77,8 65 84,3 65 Литва 64,9 62,5 77,2 60 Німеччина 77,4 65 82,7 65 Польща 71 65 79,8 60 Угорщина 69,4 62 77,8 62

Джерело: НІСД

Передумови можливих проблем

Низькі зарплати. Причини пенсійного дисбалансу пов'язують не лише з демографічними тенденціями. «Повинні заохочувати людей працювати – без підвищення зарплат втрачатимемо населення через еміграції», – заявила нещодавно директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова.

Дійсно, за даними Головного науково-експертного управління Верховної Ради, поки частка зарплати в собівартості українських товарів становить лише 6%, тоді як в країнах Західної Європи сягає до 45%.

При цьому, за даними Мінсоцполітики, з 16 млн зайнятих громадян 25% не платять пенсійні збори. А із загального числа офіційно працюючих третина заробляла мінімальну зарплату в 3200 грн, що забезпечувало цього року перерахування до Пенсійного фонду лише 704 грн на місяць.

«Конверти». Потенціал цієї ситуації належним чином оцінений в уряді. Раніше великі надії покладалися на легалізацію зарплат у результаті зниження єдиного соціального внеску (ЄСВ) з 38 до 22%. Але детінізація відбувається недостатньо швидко і потреба у фінансуванні Пенсійного фонду з держбюджету розширилася: у 2017 році воно планується в розмірі 141,3 млрд грн, тоді як у 2016 році оцінювалося в 142,6 млрд грн, а у 2015 році – 94,9 млрд грн.

Пізніше Кабмін, вирішуючи те саме завдання, пішов шляхом адміністративного підвищення мінімального рівня зарплати в легальному секторі економіки: спочатку вдвічі – до 3200 грн з січня 2017-го, і тепер планує до 3700 грн з січня 2018 року.

Дефіцит Пенсійного фонду. Проблема надлишкових витрат надзвичайно гостра: влада навіть ввела 15%-й податок на пенсії для працюючих пенсіонерів, у чому на сьогодні покаялася і має намір скасувати це нововведення.

Кількість пенсіонерів (на початок року, без урахування Криму та зони АТО)

2014201520162017 Всього, тис. осіб 12858 12147 12296   11956 За віком 9885 9341 9408 9116 Соціальні 120 106 101 95

Джерело: НІСД

Фактор МВФ

Без реформ – нікуди. За оцінкою Світового банку (СБ), для скорочення загального дефіциту держфінансів з 3,1% у 2017 році до 2,6% ВВП у наступному буде потрібно реалізувати системні реформи. «Влада країни вже використовувала всі можливі заходи короткострокового характеру, спрямовані на поліпшення ситуації з держбюджетом», – підкреслюється в концепції партнерства СБ з Україною у 2017–2021 роках.

Відношення сукупного держборгу до ВВП досягло 81% ВВП наприкінці 2016 року, а в 2017 році досягне 89% ВВП, що істотно перевищує безпечний рівень. У таких умовах думка МВФ, як ключового кредитора, набуває особливого значення.

У післяреволюційний період Україна отримала від МВФ близько $13 млрд в рамках позики Stand by і програми Extended Fund Facility (EFF). Підтримка Фонду дозволила реструктурувати $15 млрд боргів і стабілізувати макроекономічну ситуацію.

Замкнене коло. Виділення чергового траншу на суму $1,9 млрд у МВФ пов'язують, серед іншого, з пенсійною реформою. У Фонді вважають, що Україна зможе уникнути рецидивів гострих криз лише після усунення причин економічних і фінансових дисбалансів.

За оцінкою президента України Петра Порошенка, без програми з МВФ Україна опиниться вкрай вразливою, якщо враховувати пік виплат за зовнішніми зобов'язаннями у 2019 році.

Разом з тим з 1992 року для країни затверджувалося шість програм фінансової підтримки, але жодна з них не була доведена до кінця – Україна завжди ухилялася від належного виконання взятих зобов'язань.

Вміння не бачити очевидного

Існує і альтернативний інструментарій для скорочення пенсійного дисбалансу. Наприклад, внаслідок більш збалансованого розподілу національного доходу.

За оцінками СБ, витрати на пенсійне забезпечення у 2016 році склали 11% ВВП. Одночасно прямі збитки держави через вплив бізнес-інтересів перевищили 10% ВВП.

«Вплив бізнес-інтересів сформував економіку, характерними рисами якої є концентрація активів і перерозподіл рент між невеликою кількістю вигодонабувачів. Він дозволив окремим особам отримувати за рахунок держави вигоду від приватизації, концесій, субсидій на енергію, держзакупівель, пільгових кредитів, державних боргових гарантій, перепадів цін і податкових витрат», – вважають у СБ.

При цьому, за даними СБ, вартість активів, задекларованих 100 найбагатшими громадянами України, досягала третини ВВП: на пов'язані з ними компанії у 2002 році припадало 10,9% сукупного обороту, а до 2010 року – 20–23%. При цьому кількість пов'язаних з корпораціями чиновників і депутатів у Кабміні та Верховній Раді виросла з менш ніж 30% у 1990-і роки до більш ніж 70% у 2010 році.

Соціологія дає добро

Момент для такої чутливої реформи з точки зору соціології цілком прийнятний. Українці у 2017 році почали адаптуватися до погіршення обставин і протестні настрої знизилися.

«Минулого року тих, хто вважав за потрібне протестувати будь-що, було 43%, а за мир за будь-яку ціну виступало 37%. Зараз це все зрівнялося, зараз – 36% на 36%», – сказав заступник директора Інституту соціології НАН Євген Головаха UMN у серпні.

Збіднення не сприяє зростанню суспільної підтримки реформ: матеріальний стан українців у 2017 році характеризує те, що 33% населення побоюється голоду. Але, з іншого боку, таке населення більш кероване.

До того ж самі українці для зниження напруги найбільше бажають реальних покарань для корупціонерів у вищих ешелонах влади (62%) і лише потім поліпшення матеріального становища (50%).