Дані офіційної статистики в недостатній мірі показують вплив зростання цін на продтовари власне на споживчу інфляцію.

Стверджується, що продукти харчування займають 50% в споживкорзині, проте бідні верстви населення витрачають навіть більше – 75% своїх доходів, пише “Народна Правда” з посиланням на “Сегодня”.

В ООН раніше констатували, що 60% українців перебувають за межею бідності. І продукти, яким “надають перевагу” малозабезпечені українці, дорожчають швидше за інші. Так, у вересні споживча інфляція склала 16,4%. А хліб подорожчав на 18,4%, м’ясо – на 30,1%, молоко – на 28,2%, яйця – на 37%, овочі – на 37,6%, масло – на 29,1%.

Водночас, пише видання, практично неможливо перевірити рівень об’єктивності офіційної інформації, оскільки відповідні дані про поточні ціни і тарифи стануть відомі лише в наступному році.

Тому є сенс поглянути на ситуацію в 2016 році, щоб вийшла картина цього року. По-перше, сільгоспвиробники стали витрачати більше. Вплинуло і підвищення «мінімалки» до 3,2 тисяч гривень, а це призвело до збільшення витрат на оплату праці, паливо, комунальні послуги, логістику, зберігання продукції. Однак, за словами експертів, ці фактори вплинули на зростання цін, але не на настільки стрімке подорожчання.

Тим часом, в Україні частка зарплати в собівартості продукції складає 10-12%, а в країнах Європи – близько 50%.

Серед інших причин називають неврожай, але, аналітики констатували, що різниця з минулим роком не така вже й велика. А у випадку з цукром справи і зовсім йшли добре, але при цьому він до вересня подорожчав на 14,5%. Теж саме відбулося і з м’ясом.

Крім того, компанії-експортери підвищили ціни, що спровокувало продовольчу інфляцію. За 8 місяців цього року аграрні компанії збільшили експорт на чверть, поставляючи продукцію, шкодячи внутрішньому ринку. Дефіцит дозволяє підтягнути внутрішні ціни до експортних, а підвищення середньої зарплати і пенсій лише підштовхує до цього.