За кілька місяців Луцьк очікує на суттєву позику від Європейського банку реконструкції та розвитку. У вересні 2012 року міжнародна фінансова інституція погодилася позичити обласному центру 10 мільйонів євро на «Проект модернізації центрального теплопостачання міста», ще 4 мільйони євро обіцяють інвестиційного гранту з Фонду «Східноєвропейське партнерство з енергоефективності та екології» («Е5Р»). У вересні 2012 року сторони підписали Меморандум про співпрацю. Особливі сподівання на європейські гроші покладає градоначальник Микола Романюк - від хазяйнування іноземців у Луцьку очікують екологічної та економічної користі. В квітні сторони готуються укласти кредитну угоду, у чому планують виграти кредитори. Тож в умовах позичальників, тонкощах, механізмах і користі від угоди між Луцьком та ЄБРР, спробували розібратися кореспонденти «Під прицілом».

«Переговори з ЄБРР почалися давно. Перших реальних домовленостей ми досягли влітку минулого року. Фахівці ЄБРР промоніторили нашу фінансову звітність, зрозуміли, що кредитний рейтинг Луцька вирівнюється. Потому обговорили суму кредиту у 10 мільйонів євро й надання грантових безповоротних коштів 4 мільйони євро. А вже в вересні цього року було підписано меморандум про співпрацю», - розповідає перший заступник директора ДКП «Луцьктепло» Дмитро Дубняк.

Зі слів Дубняка, уже є попередні домовленості про те, що за кредитні гроші насамперед планують замінювати тепломережі, пальники, котли і встановлювати індивідуальні теплові пункти на дев`ятиповерхових будинках. Таким чином, тепловики обіцяють скоротити витрату енергоносіїв. Ділянки, на яких проводитиметься реконструкція, визначатимуть фахівці датської фірми «Ramboll». В «Луцьктеплі» запевняють, що в місті уже перебуває спеціальна комісія, яка й вивчає найкритичніші ділянки роботи. Результати дослідження обіцяють підготувати до квітня цього року.  Щойно ЄБРР затвердить фронт робіт - посадовці Луцька та «Луцьктепла» підпишуть з Євробанком кредитну угоду.

«Відсотки будуть визначатися безпосередньо перед підписанням кредитної угоди. Тому що вони там прив’язані до ставок лібор (міжнародні ставки) ну ми плануємо, що, звичайно, це буде не більше 10%. Але я не можу вам сказати точно, тому що так,орієнтовно – тоді як рахував міський голова – це 8 – 9, десь так от», - зауважив Дмитро Дубняк.

Бюджетні гроші для повернення кредиту залучатимуть тільки у крайньому випадку запевняє Дмитро Дубняк. Мовляв, борги віддаватиме «Луцьктепло» за рахунок економії енергоресурсів. Зі слів першого заступника керівника ДКП «Луцьктепло», на рахунки комунального підприємства кошти не надходитимуть. Усі тендери по закупівлі та найму виконавців здійснюватиме ЄБРР, вони ж і розраховуватимуться. За домовленістю, перші 3 роки поки триватиме реконструкція ДКП виплачуватиме тільки відсотки. Тож віддавати кредит розраховують впродовж наступних 10 років, коли дочекаються ефекту від енергозаощаджень.

«От ми визначаємо, до прикладу, що от ця мережа – тут просто потрібно її замінити, тому що там дуже великі втрати води в ній. Цього, звичайно, ніхто не бачить, але ми бачимо, що в нас на котельні йде підживлення і постійно та труба, якщо вже вона відпрацювала свій ресурс, вона вже відпрацювала. І втрати води для нас – кожна тонна – це гроші», - зауважив перший заступник директора ДКП «Луцьктепло».

Тут доречно згадати про ще один документ -«Енерго- та екологоефективну схему теплопостачання Луцька». Нову стратегію замовили у Львівського Інституту енергоаудиту та обліку носіїв. На новий документ потрібно було викласти близько 100 тисяч гривень з міської казни. Мета благородна – у тритомнику, який розробили львівські науковці, розроблені можливі способи економії газу в Луцьку. Почувши на сесії 30 травня 2012 року вартість послуги депутати вперто не хотіли затверджувати проект. Бо на покупку Книги гроші будуть, а щоб втілювати рекомендації коштів – катма... Тоді градоначальник Микола Романюк разом з Дмитром Дубняком довго переконували обранців громади в тому, що дороговартісний декларативний документ необхідний місту. Мовляв, прийдуть до нас інвестори, а нам і показати їм немає чого.

Зараз Дмитро Дубняк сподівається, що в Євробанку дослухаються до цінного придбання, однак, можливо, фахівці, яких оберуть проводити реконструкцію луцьких тепломереж, діятимуть на власний розсуд.

Як розповідає Дмитро Дубняк 14 мільйонів євро від ЄБРР, на повну модернізацію теплопостачання не вистачить. Однак за ці кошти вдасться виконати чималий обсяг робіт. Зі слів Дубняка, підрядники здаватимуть в експлуатацію уже завершені цикли по найбільш проблемних мікрорайонах. В ДКП «Луцьктепло» планують вивести з експлуатації застарілі економічно неефективних котли а також замінити аварійні трубопроводи на попередньо ізольовані, які успішно експлуатуються в Європі. 

Словом, при вдалому втіленні цих планів на позитивні зміни варто чекати зовсім скоро.

Однак при усіх видимих перевагах від європейської модернізації наших тепломереж Дмитро Дубняк називає один суттєвий недолік. Якщо Луцьк залучить єврокредит, то лучанам доведеться більше сплачувати за послуги теплопостачання. За інформацією посадовця, нині в Луцьку тариф на тепло окупний лише на 72%. Різницю відшкодовує держава. Якщо ж місто візьме позику в Євробанку, питання постане інакше.

«Тариф повинен бути окупний для того, щоб була можливість повертати кошти. З ЄБРР обговорювалося це питання, що взагалі, коли впроваджується такий проект, звичайно, ЄБРР обговорює потім з регулятором, мається на увазі, з національною комісією встановлення економічно обґрунтованого тарифу. І вони будуть лобіювати це питання, тому що вони в першу чергу зацікавлені, щоб в нас були кошти звідки повертати ці кредити. Тому вони на доволі серйозному рівні там все це питання ставлять», - переконує Дмитро Дубняк.

Тож з усього можна зробити висновки, що модернізацію мереж центрального теплопостачання оплачуватимуть з власної кишені самі ж мешканці Луцька.