До редакції «Під Прицілом» звернулася лучанка. Напередодні у луцькому супермаркеті «Фуршет» разом з іншими покупками вона придбала шматок дорогого сиру. Продукт, розфасований у супермаркеті і загорнутий у кілька шарів харчової плівки лежав на продуктовій полиці і на перший погляд підозри не викликав. Тим паче, що на етикетці було вказано термін придатності, який закінчувався через 2 дні. Вже вдома, розгорнувши плівку, жінка виявила, що сир дуже смердить, липне до пальців і подекуди вкрився пліснявою.

Намагаємося з’ясувати якість цього сиру безпосередньо у продавця. Взявши придбаний продукт, підходимо до першого-ліпшого працівника торгового залу супермаркету і просимо супровідні документи на наш сир. Жінка нас відсилає до каси, звідти гукають охоронця, той кличе старшого менеджера. Проте як виявилось і менеджер це питання сам не вирішує.

Пояснити журналістам як потрапив на прилавок зіпсований сир може тільки один чоловік, як пізніше з’ясувалося – директор луцького магазину «Фуршет» Костянтин Немченко. Вийшовши до нас, керівник супермаркету поставив до відома про заборону проведення відеозапису, яка, мовляв, регламентується внутрішнім розпорядженням магазину та запросив журналіста до свого кабінету. У компанії начальника служби охорони супермаркету директор роздивляється наш шматок сиру і таки констатує, що він зіпсований. Заповзявся телефонувати до столичного керівництва, викликати підлеглих. Аби довести свою правоту, він показав сертифікат відповідності виробника, і навіть розпорядився принести половину циліндру, від якого нібито й відрізали наш шматок.

В результаті директор взявся запевняти, що в магазині цей товар зіпсуватися  не міг. Натомість припустив, що сир засмердівся коли його везли з магазину додому!

Як журналісти, ми так і не змогли випросити у керівництва супермаркету інших супровідних документів, де б вказувалося коли та в якій кількості товар був поставлений у магазин. Зіславшись на конфіденційність (!) такого документу, дирекція торгового закладу запропонувала підготувати інформаційний запит на адресу центрального офісу.

Тож зрозумівши, що від керівництва супермаркету, де було придбано сир, ми не отримаємо ніяких роз’яснень та вибачень – ми звернулись до обласної інспекції захисту прав споживачів, аби там роз’яснили, яким чином покупці можуть відстояти свої інтереси у разі придбання неякісного товару.

Там же у свою чергу декларують – «Споживач завжди правий» і… нарікають на бюрократію. Попри те, що навіть на перший погляд стає зрозуміло, що сир зіпсований, як виявилось – це ще треба довести.

«В такому випадку споживач підходить, пише заяву або скаргу, ми реєструєм, направляєм на Київ в центральний орган для згоди. На протязі 5 – 7 днів ми отимуєм згоду  і проводим перевірку суб’єкта підприємницької діяльності, тобто тут, в цей магазин. Якщо в нас є кошти, тобто в цьому місяці ми ще не отримали, кошти на лабораторні дослідження. Ми відбираєм, проводим лабораторні дослідження, так як це нестандартна продукція і приписом зобов’язуєм  зняти з прилавків магазинів і відправити виробнику, або звідки вони отримували цей товар. На протязі 10 днів ми контролюєм виконання припису. Якщо не виконано припис, ми притягуємо до штрафної санкції», - розповів начальник інспекції у справах захисту прав споживачів у Волинській області Іван Смоленг.

За його словами, в такому випадку порушники відбудуться, щонайбільше, 170 гривнями штрафу. У тому ж випадку, якби хтось встиг цим сиром отруїтися - в держспоживінспекції рекомендують пройти медобстеження. Якщо вдасться  отримати потрібний документ, який підтверджуватиме, що недугу спричинив саме цей продукт – радять позиватися на продавця. В даному випадку – на супермаркет.

Іван Смоленг підозрює, що ця перевірка не матиме підтвердження. Бо поки цілий тиждень чекатимуть дозволів, зіпсований сир уже або люди розкуплять, або, зважаючи на інтерес з боку журналістів, самі працівники приберуть зіпсований товар з прилавків. Разом з тим в інспекції обіцяли поінформувати про подальший розвиток подій навколо зіпсованого шматка сиру, який за нашою скаргою все ж таки взяли на дослідження.