Засуджений до п'яти з половиною років позбавлення волі - лучанин Сергій Долінчук, який разом з товаришами нібито силою утримував молодого хлопця в неволі, відібрав у нього автівку та вимагав гроші - не прийшов до суду.

Ми вже писали, що цей інцидент мав місце у серпні 2014 року. Тоді кілька чоловіків, розвідавши, що молодику на ім'я Микола Цепловський прийшло близько 200 000 гривень на банківську картку, вирішили відібрати у нього гроші. Спочатку зловмисники вимагали віддати їм кошти добровільно, а коли побачили, що Микола Цепловський не погоджується, то відібрали у нього машину, і, так би мовити, взяли його в заручники.

В матеріалах справи вказано, що хлопця тримали то в готелі, то на орендованій квартирі.

Згодом під суд потрапив 19-річний лучанин Максим Лемещук, який повинен був наглядати за «полоненим». Луцький міськрайонний суд призначив йому покарання у вигляді трьох років обмеження волі з дворічним іспитовим терміном.

Втім, як адвокат засудженого, так і прокурор оскаржили вирок суду. Та все ж, попри доводи сторін, колегія суддів Апеляційного суду Волинської області ухвалила залишити Максиму Лемещуку той термін покарання, який призначив суд І інстанції.

Згодом судили ще одного фігуранта цієї справи - лучанина Валерія Шевчука, якого товариш попросив побути водієм на час, поки той буде розважатися. Крім того, Валерія Шевчука судили ще й за викрадення GPS-навігатора з машини потерпілого Миколи Цепловського. В суді обвинувачений в деталях розказав про події того дня, коли в Миколи Цепловського вимагали гроші та відібрали авто. Чоловік переконував, що він до цього не мав жодного відношення, хоча й чув, що якісь чоловіки вимагали в Цепловського, аби той віддав їм гроші. Щодо викрадення навігатора Валерій Шевчук визнав свою вину. Зважаючи на те, що причетність Валерія Шевчука до викрадення, утримання та вимагання коштів у Миколи Цепловського не була доведена, Луцький міськрайонний суд призначив йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з трирічним іспитовим терміном та відпустив його з-під варти просто у залі суду.

Однак, не всі фігуранти цього провадження відбулися іспитовим терміном — Сергій Долінчук та Петро Шнит отримали по 5 з половиною років реального ув'язнення.

Чоловіків судили одразу за кількома статтями — вимагання, незаконне позбавлення волі або викрадення людини, викрадення автомобіля, грабіж та викрадення документів.

З вироку вбачається, що Петро Шнит та Сергій Долінчук не лише вимагали у Миколи Цепловського кошти, а й забрали в нього автомобіль з документами, який пізніше продали, викрали з його машини техніку та протягом трьох діб утримували його то в готельному номері, то в орендованій квартирі.

В суді чоловіки свою вину не визнали та розповіли, що познайомилися з потерпілим у розважальному закладі «101 кілометр». Микола Цепловський їм, нібито, розповів про те, що має банківську картку, на яку час від часу йому надходять великі суми коштів. Тоді чоловіки припустили, що з часом банк буде вимагати повернути всі кошти назад, а тому порадили потерпілому продати свою автівку для погашення боргу.

Того ж вечора, Микола Цепловський, буцімто поскаржився, що він посварився зі своїми товаришами, з яким разом проживає на орендованій квартирі, а тому Петро Шнит та Сергій Долінчук вирішили йому допомогти та зняли для нього інше помешкання.

Крім того, підсудні розповіли, що вони дійсно організували продаж машини Миколи Цепловського та знаходили для цього клієнтів, однак сам потерпілий про це знав та навіть був присутній під час продажу.

Та все ж Микола Цепловський у суді свідчив зовсім протилежне.

Зрештою, Луцький міськрайонний суд визнав Петра Шнита та Сергія Долінчука винними у скоєних злочинах та засудив обох до 5 з половиною років позбавлення волі.

Разом з тим, засуджені подали апеляційні скарги на вирок суду.

Втім судове засідання в Апеляційному суді Волинської області сьогодні не відбулося, позаяк засуджений Сергій Долінчук не прийшов на слухання.

На початку розгляду скарг стало відомо, що наразі він перебуває під домашнім арештом та отримав судову повістку. Однак про причини його неявки до суду ніхто не знав.

Відтак, колегія суддів Апеляційного суду Волинської області відклала слухання справи та зобов'язала прокуратуру забезпечити явку засудженого на наступне судове засідання.