Історія цукрової промисловості в Україні нагадує американські гірки з постійними підйомами, падіннями і черговим рухом вгору. Та й сам процес виробництва цукру є чи не найскладнішим у харчовій промисловості, адже включає в себе чимало етапів: від агрономічних до фізико-хімічних процесів.

Оскільки вирощування цукрового буряка є більш затратним, аніж, скажімо, вирощування пшениці чи ріпаку, багато фермерських господарств ( та й одноосібних господарів) переорієнтувались на вирощування економічно вигідніших культур. Хоча варто відзначити той факт, що коли у сівозміні не буде цукрового буряку, то землі поступово заростуть бур’янами, вражатимуться шкідниками тощо.

Втім, не зважаючи на економічну ситуацію в країні, аграрії та цукровики Волині продовжують сіяти солодкі коренеплоди, і навіть цього року наростили темпи і встановили своєрідний рекорд.

Сезон 2017-2018 року на Гнідавському цукровому заводі є не схожим на попередні. Він відрізняється динамічно-стрімким розвитком подій у всіх напрямках, це стосується і цінової політики готової сировини із 14 гривень до 11, що відіграє неабияку роль на запланованому бюджеті підприємства, зростання цін на дизпаливо, газ. Коли у серпні ця ціна становила 6, 8650 гривень за тисячу кубометрів, то у грудні  ціна на газ становитиме 9000 гривень. В структурі переробки цукрового буряка природній газ займає близько 70 відсотків від собівартості, що додає складностей підприємству аби закінчити сезон із позитивним балансом. Безумовно, що найпростішим виходом було б пониження розрахунків із сільгоспвиробниками, однак  в політиці Гнідавського цукрового заводу результативна співпраця з товаровиробником є пріоритетною, бо є розуміння того, що без тих, хто вирощує цукровий буряк завод існувати не буде.

Підняття ціни природнього газу на 30% значно збільшило собівартість продукції, а ринок і закони попиту та пропозиції ніхто не відміняв. На сьогодні європейські країни також є лідерами у виробництві цукру, що значно здешевило український цукор на міжнародному ринку. Всі ці фактори ставлять у складне положення цукрові заводи, однак Гнідавський цукровий завод знайшов вихід із ситуації побудувавши біоетанольний завод, за допомогою якого можна значно вигідніше реалізовувати побічну продукцію – мелясу, а по друге, шляхом диверсифікації, дозволяє утримувати ціну «солодкого піску» на рівні собівартості.

Цього року Гнідавський цукровий завод поб’є всі рекорди із переробки цукрового буряка, а це понад 500 тисяч тон.  На підприємстві переконують, що сезон є надзвичайно складним з фінансової точки зору, однак, рекордним за такими показниками як продуктивність, обсяги переробки, кількість виробленого цукру. Саме завдяки продуманій фінансово-господарській моделі, веденню розумної стратегічної політики з товаровиробниками робота Гнідавського цукрового заводу залишається рентабельною, що дозволяє впевнено дивитися у майбутнє.