На 40-й сесії Луцькоі міськради була піднята тема придбання до шкіл міста  мультибордів (смарт-дошок) – інтерактивних дошок, які дозволяють в реальному часі візуально побачити все те, про що йшла мова, наприклад, на уроці. Автором, на перший погляд, прогресивної ідеї став депутат Андрій Покровський. Суть полягала в тому, щоб у кожну школу міста був придбаний 1 мультиборд. На це лідер Громадського руху "Свідомі" пропонував виділити з міського бюджету 3,7 млн грн.

Читайте також: Луцький активіст потролив горе-депутата за його "активну" роботу

Однак ця ідея носить суто популістський характер. По-перше, у кожній школі навчається приблизно 30 класів. Як між ними можна справедливо розділити заняття зі однією смарт-дошкою? Виходить, що один клас використовуватиме дошку раз на 1,5 чи 2 місяці. По-друге, облсуговування мультибордів, а це мінімум 200 євро на рік, пропонувалось перекласти на плечі батьків та спонсорів. Так само, як подальше забезпечення шкіл цінним обладнанням, одиниця якого коштує 4,5 тисячі доларів. По-третє, чи насправді є нагально потреба у виділенні чималої суми на придбання смарт-дошок? У школах вистачає нагальних проблем, на вирішення яких було б набагато доцільніше виділити близько 4 млн грн.

З цього виходить, що ініціатива придбати мультиборди є не більше, ніж піар-акцією одного з набагатших депутатів Луцькради, який, до речі, є одним з найбільших прогульників. Цікаво, що Андрій Покровський навіть не з'явився на засідання комісії, на якій розглядалась його ініціатива з мультибордами, що лише доводить лицемрність його заяв щодо турботи про освіту, дітей і школи міста.

Читайте також: У "свідомого" волинського депутата відмовилися надати відео, де власниця матюкає і погрожує своїй працівниці

"Під прицілом" поцікавились думкою освітян Луцька щодо необхідності придбати мультиборди у школи. Зауважимо, що переважна більшість вчителів просто побоялась вільно висловити свої думки.

Дубина Олександр Дмитрович – директор Луцького НВК №9:

"Справа в тому, що мультиборд не врятує ситуацію. Якби він був у кожному класі – це так. Але друге питання, програма для обслуговування мультиборда коштує 400 євро в рік, тож за чиї кошти буде купуватися ця програма, за шкільні? Але кожна школа має нагальніші проблеми, куди можна використати такі гроші: парти, навчальне обладнання і таке інше. 

Якби мені її хтось приїхав і подарував за спонсорські кошти, і дальше її обслуговував, то це одне, а у міському бюджеті немає більш нагальніших проблем ніж мультиборд?

Так само у кожній школі є проблеми набагато більші, ніж смарт-дошка, повірте мені".

Дубина Олександр Дмитрович

Вчитель молодших класів НВК №22:

"На мою думку, доцільніше було б, аби інтерактивні дошки були у кожному класі і діти могли одинаково отримувати знання, користуючись нею, а не ділити. Тому що, у малих діток ще до кінця не сформована психіка і вони будуть ображатися, що не всі можуть займатися за новим приладом, тобто не всі пізнають її можливості.

Проте, якщо немає можливості поставити мультиборди у кожному класі, то нехай навіть вона буде одна, але у спеціалізованому класі, тобто, для прикладу, в кабінеті англійської мови, куди дітей переводять для проведення заняття, і уже там, вони, нехай по черзі, але зможуть побачити, що це таке, і спробувати її можливості. Тоді всі будуть займатись на цій дошці.

Проте, я вважаю, що є більш нагальні проблеми та питання, куди можна витратити кошти, адже зараз вступає в дію нова реформа освіти, нова школа, і класи не забезпеченні обладнанням для навчання: підручниками, додатковими матеріалами для кожного учня, на які усі чекають. Можливо якраз, держава таки подбає про це."

Читайте також: Поліщук: Придбання смарт-дошок у школи Луцька – це піар-акція

Вчитель школи №1:

"У нас єдина школа у місті, де є ця дошка. Ми проводимо різні семінари, щоб показати як нею користуватися, адже там використовуються 3D технології і її можна залучати на всі уроки: хімії, фізики, біології, географії і т. д. Але, ясна річ, що закупити на всі класи такі дошки нереально, бо це великі кошти. По-перше, цю річ треба осилити, аби знати як правильно користуватися нею, адже там є багато нюансів, які треба навчитися розуміти, тож наша школа вирішила зробити таким чином: наш розклад сплановується так, аби кожен вчитель міг використовувати мультиборд на своїх уроках.

Але усе ще залежить від подачі інтернету в школі, от у нас, наприклад, в одному крилі краще оснащення, ніж в іншому, тому недоцільно перевозити її в інший кінець школи. Тож ми проводимо рокірування: той, хто уже проводив урок, залучаючи інтерактивну дошку переходить в інший клас, аби інші змогли так само донести своїм учням всі можливості мультиборда, адже дошка зберігає профіль кожного вчителя і він потім спокійно може продовжити ту чи іншу тему.

Тобто, дошка стоїть у нас в нейтральному класі і ми уже домовляємося, узгоджуючи з директором, хто піде проводити там урок. І якби така "штука" була в кожному навчальному закладі – це було б СУПЕР! Хоча б одна. 

Ну, але ясна річ, що якщо у школі вікна ще з дерев'яними рамами і взимку задуває, чи капає на голову, то тут навіть нема про що говорити, доцільніше було б використати ці кошти на ремонт. 

Але, використовуючи такі дошки, уроки стають настільки змістовними, що дітей це притягує з такою силою, що їм потім набагато цікавіше вивчити той чи інший предмет. Проте, це все залежить і від вчителя, як він зуміє подати той чи інший матеріал. 

Отже, інтерактивна дошка – це круто."

Ольга Василівна – вчитель іноземної мови:

"Я особисто за інноваційні технології та за розвиток. 

Хоча, по школах потрібно робити ремонти, у деяких навіть капітальні, але ви знаєте, впроваджувати новітні технології треба. Колись навіть комп’ютери були не у всіх школах, тому, коли у школі буде хоча б одна така дошка, то її зможуть поділити. Адже в закладах працюють розумні і освічені люди, які все-таки зможуть розібратись у її використанні. Проте, питання в тому, чи їх дійсно закуплять, та чи знайдуться спеціалісти, які в цьому розбираються. Бо поставити дошку – це одне, а навчитися нею користуватися та показати як це робиться іншим – це вже друге.

Тож вона або буде стояти і милувати око та красуватися у шкільних буклетах, типу "У нас є інтереактивна дошка", або її таки опрацюють та використовуватимуть в роботі. Але взагалі я за 3D технології, рано чи пізно пора розпочинати з ними роботу у школах. Навіть, якщо ця дошка і буде одна, роботу з нею можна розумно поділити".

Читайте також: Луцький активіст розкритикував стратегічні цілі засновника "Свідомих" Покровського

Вчитель інформатики:

"Я вважаю, що таку дошку можна купити у ті класи, в яких вона найбільше потрібна, наприклад, у класах фізики, чи інформатики, чи хімії, тобто там, де можна показати щось фантастичне. Я, чесно кажучи, за нові технології та інновації, проте, як по бюджетах зараз – не знаю. Але нинішні діти на крок і на голову вище від вчителів, особливо тих, які уже достатньо часу працюють у школі. Їм потрібно показувати щось нове і цікаве, те, що може привернути їх увагу. Навіть замінити звичайні підручники, так навіть уява краще розвивається.  А то, все життя ми "пасемо задніх": в Україну доходить цивілізація тільки після передових країн.

Потрібно мати пріоритети для чого застосувати ці дошки. Потрібно вміти це правильно використовувати, а не так, що його куплять і поставлять "мертвим грузом" для вигляду, бо ніхто не вмітиме нею користуватися. Можна навіть зробити дослідження серед вчителів, щоб побачити, яка частина готова користуватися 3D технологіями, а кому це буде не цікаво і він проти. Можливо, є більш передові школи, з поглибленим вивченням того чи іншого предмета, то туди було б доцільніше закупити такі технології.

Якщо вже виділяють кошти, то треба знати куди їх пристосувати: якщо хочуть новітні технології, типу дивитися в наступний день, то технології, чи можливо підлатати "старе" і допомогти з більш нагальними проблемами.

Не обов’язково відразу витрачати гроші, можливо якась школа буде проти цього і їм краще допомогти з іншими речами. Можна, для прикладу, провести конкурс між навчальними закладами та побачити, якій школі це потрібніше, а яка взагалі залишиться осторонь. Вихід можна знайти.

Але, розвиватися потрібно!"

Майя – вчитель хімії:

"Моя думка, що ці дошки в кожному класі можуть і не бути, її не будуть використовувати на кожному уроці, а поскільки це "впирається" у великі кошти, то краще використати їх на більш нагальні проблеми: на ремонт, на обладнання і таке інше.

Але, в принципі, одна дошка на школу може бути, аби правильно її ділити між вчителями. Проте, це теж залежить і від того, скільки дітей навчається у школах".

Читайте головні новини Волині та України також на наших сторінках у Facebook та Twitter