Журналісти громадського сайту вирішили перевірити, які з волинських ЗМІ готові ставити "джинсу" (зумисну приховану політичну рекламу), та у скільки оцінюють публікацю замовних політичних матеріалів. Обравши політичну статтю у вигляді інтерв’ю з лідером партії, журналісти вирішили зконтактувати з волинськими виданнями. Велика кількість ЗМІ, зокрема, популярні серед волинян "ВолиньPost" та "Волинь24", погодилися опублікувати замовний матеріал без рекламної позначки, а у мережі сайтів "Район.ін" у рекламному прайсі навіть вказаний такий вид реклами як – політична "джинса".

Так, згідно закону про рекламу другого розділу  статті 9 "Ідентифікація реклами", прихована реклама забороняється. Також згідно цієї ж статті рекламні матеріали повинні бути позначені рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами", пише Колона.

Агенції медіа-технологій "СІД ІНФОРМ"

Агенції медіа-технологій "СІД ІНФОРМ" охоплює низку видань, серед яких мережа сайтів Rayon.in.ua, до яких входять сайти Район.Луцьк, Район.Ковель, Район.Камінь-Каширський, Район.Любомль, Район.Шацьк, Район.Горохів, Район.Ківерці і Район.Острог, сайт "Таблоїд Волині", газета "Сім’я і дім", журнал "Сімейний порадник" та радіо "Сід ФМ".

Читайте також: На Волині губернатор два роки заважає роздержавленню ЗМІ

Дізнавшись, що розмістити потрібно політичний матеріал, відразу ж уточнили, що не від усіх політичних партій приймаються матеріали для публікації, а на питання чи є можливість опублікувати політичний матеріалу без позначки "реклама", повідомили про те, що не можуть опублікувати матеріал без відповідної мітки. Проте після того, як громадянський журналіст повідомив, що замовлення не відбудеться, якщо буде стояти позначка, у агенстві  передумали, і погодилися.

До речі, журналісти інтернет-видання "Під Прицілом", раніше вже помічали політичну "джинсу" у стрічці новин мережі район.ін. Наприклад мова про дві наступні публікації:

• Ремонт доріг, благодійні заходи та облаштування парку 900-річчя: як пройшов рік депутата Петра Нестерука

• Петро Нестерук: "У Луцькій міській раді відбуваються речі, які не сумісні ні з мораллю, ні з порядністю"

Публікацію статті-інтерв’ю у газеті "Сім’я і дім" спочатку оцінили у 4 тисячі гривень, але пізніше уточнили, що вартість залежатиме від об’єму, яку займатиме стаття, вартість одного сантиметру квадратного оцінили у 10 гривень.

Зважаючи на те, що замовлення могло бути спрямоване на ресурси Rayon.in.ua та газету "Сім’я і дім", зробили знижку, а на сайті "Волинь-Таблоїд" пообіцяли опублікувати матеріал бонусом.

Найбільш несподіваними були рекламні прайси на мережу сайтів Rayon.in.ua, адже у прайсі відразу вказаний такий вид реклами як політична "джинса".

ТзОВ "Волинь24", "Слово Волині", "ВолиньPost", "ВІП" та Інна Гніздюк

На сайті "Волинь 24" та сайті "Слово Волині". Контактною особою вказана Інна Гніздюк, яка запропонувала опублікувати матеріал на сайтах "Волинь-24" та "Слово Волині", а також у газеті "Волинь24". Окрім цього, пані Інна пізніше повідомила і про можливість публікацій на сайті "ВолиньPost" та у однойменній газеті.

Читайте також: Як "розвести" державу: кілька фірмових рецептів від Володимира Пащенка

Інна Гніздюк погодилася на публікацію матеріалів без позначки "реклама", та уточнила, що публікація на сайти "Волинь 24" та сайті "Слово Волині" без рекламної позначки обійдеться у 50% вартості від вартості публікації матеріалу. За публікацію у газеті "Волинь 24" за матеріал без позначки "реклама" доплачувати не потрібно. В загальному, для публікації матеріалу на двох інтернет-ресурсах та у газеті без позначки реклама вийшов ось такий рахунок:

Інна Гніздюк не відразу запропонувала рекламні послуги на ресурсі "ВолиньPost". Тут вартість замовлення політичної реклами залежить від формату матеріалу, якщо ж стаття повинна бути без маркування то її вартість зростає на 50%. Загалом публікація запропонованої статті могло б коштувати 5 250 гривень.

Читайте також: Сенсація: шеф-редактор Пащенка лишився бороди – ЗМІ

Згодом Інна Гніздюк відмовилася коментувати, чому погодилася  на публікації замовного матеріалу без позначки "Реклама".

Власником сайту "Волинь 24", є Олена Пащенко, яка за інформацією сайту Інституту масової інформації є дружиною Володимира Пащенко, який створив та продав інформаційні ресурси "ВолиньPost" та "Волинські новини".

ВолиньPost

На сайті "ВолиньPost" "націнка" на публікацію політичних матеріалів становить 50%.  У виданні погодилися поставити матеріал без позначки "реклама", проте перед цим узгодили дану публікацію з керівництвом. Після чого підтвердили, що публікація за нашими критеріями можлива, а її вартість становить 2 500 гривень.

Керівник "ВолиньPost" Юрій Сковорода пояснив, чому його видання погодилось порушувати закон.

"Погодилися розмістити політичний матеріал без позначки реклама? Ну, приймаю рішення як би я. Що стосується реклами, можливо, щось неправильно зрозуміли, чи не дійшли консенсусу в контексті співпраці, тобто якщо є політична реклама, чи характер публікації, то звичайно, що ми позначаємо це і маркуємо зірочкою. А от ці наміри. Можливо ми б там опублікували. Ну це все наміри і про них говорити в якомусь ключі що ніби ми щось порушили не варто.

На сайті Інституту масової інформації повідомили, що сайт "Волинь-пост" не маркував комерційну рекламу? Ну, не знаю хто визначив, яка в них була аргументація на рахунок цього. Треба бачити конкретний випадок.

Мова про статтю "Гід по стилю" від "ПортCity": повсякденний міський одяг"? Ми вважаємо, що для лучан це цікаво. Наша редакція вирішує чи це варто публікувати на сайті чи ні. Ну я зараз не бачу цього матеріалу тому мені важко щось пояснити. Мені треба відкрити цей матеріал і ознайомитися ще раз з ним", – сказав Сковорода.

На даний момент у власниках "ВолиньPost" вказаний лише один засновник це Юрій Сковорода, він є і керівником даного підприємства з 25 лютого 2015 року. Раніше серед засновників "ВолиньPost" був вказаний Володимир Піх та офшорна компанія "Адмірон Холдингз лімітед".

Компанія "Адмірон Холдингз лімітед" є також засновником підприємства "Волинь-інформ", керівником у якому є теж Юрій Сковорода.

Вісник+К

У редакції газети та сайту Вісник+К є два види прайсів, один з них – комерційний, інший – політичний. Після погодження матеріалу вказали ціну публікації політичного матеріалу без рекламної позначки. Вартість публікації у газеті на чорно-білій сторінці – 10 320 гривень з ПДВ. Публікація на сайті при замовленні могла б коштувати 4 500 гривень.

Газета "Волинь-Нова"

Газета "Волинь-Нова" позиціонує себе, як незалежна громадсько-політична газета, про те все ж таки керівник відділу реклами, який представився, як Сергій Борох погодився опублікувати політичну статтю без рекламної позначки. Якби наш журналіст насправді здійснював замовлення, то публікація обійшлася б в 10 320 гривень, ще 2 064 гривні потрібно було б сплатити як ПДВ. 

Висновок

Переважна більшість ЗМІ на Валині готова продатись за "30 срібняків". Зокрема,  видання Rayon.in.ua навіть включає нелегальну послугу розміщення "джинси" у свої прайси, а керівник "ВолинсьПост" Юрій Сковорода у стилі сумнозвісного екс-"регіонала" Олега Царьова виправдовується за прийняття рішення порушити закон.

Це все ще раз доводить, що більшість ЗМІ стали ручними. Чималу частину з них скупив скандальний олігарх Степан Івахів, який економить на зарплатах працівників видань і штовхає до заробляння грошей, позазаконним розміщенням "джинси". 

У згаданих виданнях процвітає і вибірковість у подачі "джинси". Тобто, беруться матеріали від потрібних депутатів, наприклад, БПП "Солідарність", і подається, як замовні статті.

Окрім того, у виданнях усвідомлюють, що порушуючи закон, вони все одно не будуть покарані компетентними органами.

Сукупність цих факторів впливає на об'єктивність і чесність поданої інформації, що навмисно вводить людей в оману.

ЗМІ які відмовилися від публікації

Відмовилися від публікації політичного матеріалу сайти "Четверта влада", "Волинь-інфо", "Волинські новини".

Чому ЗМІ свідомо порушують закон?

Медіа-експерт Сергій Штурхецький вважає, що "джинса" присутня через нерозвинений медіа-ринок, тіньовий бік політики та відсутність відповідальності:

"Перша причина появи джинси – нерозвинутість ринку, нерозвинутість економіки, яка би давала легальну рекламу, платоспроможних читачів.

Другий аспект – тіньовий бік політики, яка перетворилася на супердохідний бізнес. Поки політика – це супердохідний бізнес та ще й тіньовий, гроші будуть корумпувати все навколо – і виборців через 200 гривень підкупу і медіа через "джинсу".

 Третій аспект – відсутність відповідальності. Поки люди це споживають, поки купують неякісну, але безплатну продукцію, поки хотітимуть "халяви", то це продовжуватиметься, бо матиме комерційний успіх", – сказав Штурхецький.

Керівник проектів Академії Deutsche Welle в Україні Кирил Савін заявив, що у Європі також існує прихована реклама, але довіра аудиторії є найбільшим активом медіа.

"Звичайно в Європі є те, що в Україні зветься "джинсою". Проте зовсім не в такій кількості, як в Україні. В Європі значно більший ринок реклами і доходи від неприхованої реклами дозволяють навіть невеликим медіа нормально функціонувати. Довіра глядача/читача є найбільшим активом медіа. Тому "джинса" – це не варіант для європейських медіа, бо вона вбиває довіру до медіа", – пояснив Савін.

 "Ст. 27 закону про рекламу покладає відповідальність на розповсюджувачів реклами за порушення встановленого законом порядку щодо розповсюдження реклами. Також ця ж стаття визначає розмір штрафу – у розмірі 5-кратної вартості реклами. Основні державні органи, які мають контролювати це питання – це АМКУ та ДСУ з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", – сказала медіа-юрист Тетяна Голубока.

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook