Уродженка села Буяни Луцького району Людмила Млош, яка із 1992 року проживає у Німеччині, очолює Центральну спілку українців (ЦСУН)у цій європейській державі.

Читайте також: До національної збірної, яка поїде на "Ігри нескорених" увійшов лучан

ЦСУН популяризує українську культуру, сприяє збереженню українських традицій та звичаїв за кордоном, знайомить із ними світову громадськість, - повідомля ІА "Волинські новини".

Зараз Людмила Млош із чоловіком зводять свій будинок у рідному селі. Людмила Млош однаково вільно володіє німецькою і рідною українською. У Німеччину на заробітки поїхала вперше у 1992 році, до того були спроби працювати у Польщі. Адже це був непростий період в історії пострадянських держав. Знайти оплачувану роботу допомогли друзі і знання мови. У цій країні Людмила вийшла заміж за німця і з 1997 року отримала дозвіл на постійне проживання.

Але жити за традиційним правилом німкень "Kinder, Küche, Kirche" ("діти, кухня, церква") українка не змогла. Звісно, довелося інтегруватися у суспільство, яке відоме пунктуальністю і чітким дотриманням законів. А туга за Україною, її звичаями і традиціями переросла у створення Центральної спілки українців в Німеччині. Представництва організації є в 12 федеральних землях ФРН із 16. Сьогодні ЦСУН є членом світового конгресу українців.

Людмила Млош зазначає, що росла у патріотичній родині, де святкували релігійні свята і ходили в церкву. Бабуся постійно нагадувала: "Без Бога – ні до порога". А коли Людмила вийшла заміж за військового і відчула смак гарнізонного життя, зрозуміла, що буде виховувати своїх дітей на основі українських традицій. Родина жила в Забайкаллі, згодом – у Німеччині. Діти відвідували російські школи в Арнохені та Стендалі, але паралельно вчили вдома українську мову. Тому, коли розпався СРСР і родина повернулася в Україну, син і донька без проблем вступили в українські виші.

Коли з військових містечок виїхали радянські військові, німці несказанно раділи. Адже у гарнізонах була дуже забруднена екологія. Німці розвалили типові п‘ятиповерхові будинки і збудували житло за оригінальними проектами, позбувшись "Воєнторгів" та інших совєцькіх установ.

Читайте також: Воїн-ветеран з Луцька встановив особистий рекорд у марафоні

Нині у Німеччині понад 500 тисяч українців, які зосереджені переважно у столиці. Людмила Млош зазначає, що німецький уряд сприяє існуванню іноземних спільнот. Для ЦСУН надають безкоштовно приміщення у Ратуші берлінського району Шарлоттенбург. Значну підтримку українці відчувають від проукраїнського посла в Німеччині Андрія Мельника. Проте, нашим землякам дуже бракує української школи та української церкви.

Людмила Млош наголошує: подальша інтеграція в ЄС вимагає активності і організованості українців як в Україні, так і за кордоном. Адже "рускій мір" докладає чимало зусиль, аби виставити події на сході України як внутрішній конфлікт держави. Їхні канали поширюють багато фейків, тому нам слід подавати більше правдивої інформації зі свого боку. Хоча німці дуже зацікавлені отримувати російський газ і готові за це закривати очі на безкарність російських партнерів.

Пані Людмила розповіла, що українці у Німеччині помітно згуртувалися після Революції Гідності. Почали передавати гуманітарну допомогу, сприяти лікуванню бійців у німецьких шпиталях та відпочинку дітей із зони ООС. Однак є і такі земляки, які більше горнуться до "руского міра". Це родини військових, які залишилися після розпаду СРСР, вихідці зі східних областей України. Вони досі розмовляють російською мовою і святкують день радянської армії.

Нашу землячку росіяни називають бандерівкою. Але вона вважає це найкращою нагородою і завше готова допомагати українцям у Німеччині. Запрошує до участі у міжнародних проектах молодь, активних підприємців та громадських діячів.

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook