В Україні він проживає уже 6 років.І каже, що вивчати українську для нього було логічним рішенням, адже коли ти приїжджаєш до якоїсь країни і поважаєш її культуру, людей, то ти повинен розуміти і державну мову, спілкуватися нею.

Читайте також: У турецьких школах викладатимуть українську мову

Про це повідомляє Радіо.Свобода.

Далі подаємо текст без змін:

Своє знайомство з українською я розпочав ще перебуваючи вдома, у Нігерії: вивчив український алфавіт, а також фрази, які повинні були допомогти мені вижити. Робив це абсолютно самостійно, шукаючи в інтернеті необхідні програми (а їх достатньо). Коли приїхав до України, міг спочатку лише сказати: "Мене звати Леонардо. Я не розмовляю українською. Ось мій паспорт".

Звісно, знадобилось чимало часу для адаптації, адже до Тернополя я приїхав з міста, яке у шість-сім разів більший від Києва. Але вже тижнів через два я зміг розмовляти з таксистами і навіть торгуватися в магазинах.

Уже тижнів через два я зміг розмовляти з таксистами і навіть торгуватися в магазинах.

У вивченні мови мені допомогли, зокрема, мультики. Наприклад, "Чіп і Дейл", який я люблю з дитинства. Я знайшов його в українській озвучці і почав дивитись. Головні герої в ньому дуже швидко говорили, тож це було для мене хорошим тренуванням встигати зрозуміти, про що йшлося в діалогах.

Я музикант і вірю, що саме через музику можна пізнати культуру тієї чи іншої країни, тож вивчити українську мову мені допомогли і українські пісні. Я слухав "Океан Ельзи", Mad Heads XL, "С.К.А.Й.". Перекладав їхні тексти, щоб зрозуміти глибше суть. Це допомогло мені не лише краще спілкуватись українською, але й писати в подальшому цією мовою власні пісні.

Коли я слухав українські пісні, мені настільки сподобалася ця музика, що я захотів сам заспівати. Згодом у вигляді експерименту я спробував сам створювати пісні українською. Підштовхнула мене до цього і підтримка Святослава Вакарчука. Так, це нелегко, але українська мова дуже гарна, гармонійна, співоча.

Українці досі не звикли, що люди з мого краю можуть спілкуватися українською мовою, але реакція завжди була позитивна, навіть від людей, які самі не розмовляли нею. Мені говорили: "Ти молодець!", "Не здавайся", – заохочували вивчати мову ще. Є і ті, хто цікавився, чому я вирішив говорити українською, а не російською, на що я завжди відповідав, що це логічно, адже коли ти приїжджаєш до України, ти повинен говорити саме державною мовою.

Так, українська – складна мова. Якщо говорити про логіку, то мені здавалося, що чоловічим відповідником до слова "коза" має бути "козак", і я так колись і сказав. Звісно, усі навколо почали сміятися, а я не розумів, чому, що не так, але мені пояснили.

Для тих, хто хоче вивчити українську, в мене порада проста: не здаватися. Свого часу я прилетів до України з багатьма своїми друзями. Усі ми були налаштовані вчити українську і спілкуватися нею, але так сталося, що я єдиний, хто справді вивчив її. Необхідно постійно працювати, кожного дня бодай трішки вчити щось нове і постійно розвиватися.

Читайте головні новини Волині та України також на наших сторінках у Facebook та Twitter