Дерматовенерологічний центр Волинської обласної лікарні припиняє роботу з 31 серпня 2021 року. Працівників скорочують, залишають лише консультативний кабінет. З 16 лікарів і 9 медсестер залишать лише дві лікарські ставки, які планують розділити на п’ятьох фахівців і одну медсестру, повідомляє ІА Волинські новини.

Читайте також: Повідомили, які лікарні на Волині не приймають хворих на коронавірус

Коштів вистачає на утримання одного лікаря і однієї медсестри

До сфери діяльності центру наразі входять діагностика, лікування та профілактика венеричних, дерматологічних хвороб та інфекцій, що передаються статевим шляхом. Це вузькоспеціалізована медична допомога, яку надають не в усіх медичних закладах.

Зі слів виконувачки обов’язків директора Волинської обласної інфекційної лікарні Галини Морочковської, після реформування дерматовенерологічного центру тут залишиться консультативний кабінет. Причина такого рішення – відсутність коштів на утримання персоналу, оскільки грошей, які надходять від НЗСУ вистачає на оплату праці лише одного лікаря та медсестри.

«Фінансування надходить з НСЗУ за ту послугу, на яку укладений договір з відділенням, це амбулаторна допомога. На місяць виділяється всього 18 тисяч. За ці кошти ми зможемо утримувати одного лікаря і медсестру. А щоб утримувати дерматовенерологічний центр, нам на місяць треба 270 тисяч. Ця ситуація триває ще з минулого року. Раніше ми покривали різницю за рахунок коштів інфекціоністів, надалі в нас немає коштів, щоб їх утримувати», – каже керівниця закладу.

У центрі зараз працює 16 лікарів і 9 медсестер. Всі працівники повідомлені про скорочення.

«Одного лікаря залишаємо в оргметодичному кабінеті, одного – в консультативному. Але працівники хочуть розділити цю ставку на чотирьох. Тобто п’ятеро лікарів залишається. Для решти працівників управління охорони здоров’я і облрада шукатимуть можливість працевлаштувати. Обласна рада вирішує питання оплати праці, бо коштів немає на заробітну плату», – каже Галина Морочковська.

Всі питання – до засновника

Тимчасовий виконувач обов’язків начальника обласного управління охорони здоров’я Роман Рудоквас зазначає: рішення про скорочення ухвалила адміністрація закладу.

«Управління з цього приводу не запитували. Ми можемо тільки надавати рекомендації. А власником закладу є обласна рада. Управління охорони здоров’я не скорочує людей, – переконує він. – Це відбулося, бо НСЗУ недоплачувала. Ще вплинув і коронавірус, бо люди менше зверталися по планову медичну допомогу. Плюс децентралізація і реформа».

Він переконує, що попри попередження працівників про скорочення, ситуація ще може змінитися, хоч у самій інфекційній лікарні відкрито називають кількість лікарів, яких скоротять, і скільки залишать.

«Ще інформація не остаточна. Ще не вирішили, скільки буде посад, де буде поліклініка. Ми будемо наголошувати, щоб зберегли службу шкірвену, бо без неї буде неналежне надання медичної допомоги, – запевняє Роман Рудоквас. – Наразі ми в тристоронньому форматі, а може, навіть в чотиристоронньому (з залученням МОЗ), будемо вирішувати з облрадою і закладом, що буде далі, ще триває обговорення».

З його слів, ситуація з недофінансуванням медичних закладів – однотипна в усіх регіонах України. Проте, що ж робити пацієнтам, коли вони муситимуть звернутися до фахівця з якоюсь чи то дерматологічною, чи то венерологічною хворобою? Керівник обласного управління охорони здоров’я каже, що муситимуть шукати шляхи залагодження проблеми.

«Альтернатива така: управління охорони здоров’я буде спільно з облрадою шукати приміщення і вирішувати це питання», – резюмує він.

Заступниця голови ОДА Людмила Тимощук, своєю чергою, менш оптимістична в прогнозах. І переконує: про ситуацію треба питати засновника закладу – обласну раду.

«Поки що альтернативи для пацієнтів немає. Я розмовляла з головою обласної ради, бо облрада є власником закладу. Є погодження, що стільки працівників не буде, але я наполягаю, щоб службу зберегли. З власниками говоріть. Для пацієнтів треба зберегти службу, бо до приватників вони не підуть», – резюмує вона.

Відповідальність має взяти на себе управління

Ситуацію прокоментував також і голова Волинської обласної ради Григорій Недопад, який, до слова, входить до складу опікунської ради при Волинській обласній інфекційній лікарні.

Він, своєю чергою, каже, що обласна рада не має стосунку до ситуації зі скороченням персоналу, а звертатися по пояснення треба до управління охорони здоров’я ОДА.

«Ми йдемо за тими пакетами, які ми маємо і які забезпечує НСЗУ. Ми розуміємо, що за 18 тисяч не можна забезпечити 30 працівників. Багато з них мають приватну практику. Рішення було прийняте не нами, не обласною радою. Зрештою, є управління охорони здоров’я, бо їм делеговані такі повноваження, і вони вибрали ту кількість ставок, які необхідні для забезпечення функціонування цього відділення. Ми однозначно будемо впливати на процес, але який він буде в подальшому, відповідальність має взяти на себе управління охорони здоров’я, це не до мене питання», – переконує голова облради.

З його слів, у відділенні буде достатня кількість працівників. «Вони зараз прораховують. Кінцевої цифри, скільки там залишиться, ще немає, хтось буде на пів ставки, хтось – на 0,75, але в достатній кількості, щоб воно функціонувало. 30 людей не буде однозначно», – переконаний Григорій Недопад.

Люди мало звертаються до служби

Чи потрібна шкірно-венерологічна служба самим пацієнтам? Адже, зі слів медиків і управлінців, ситуація зі скороченням дерматовенерологічного центру виникла ще й тому, що по медичну допомогу звертається надто мало пацієнтів.

Уже кілька місяців БО «Фонд боротьби з раком» організовує виїзні обстеження місцевих жителів на рак шкіри. В частині з них брали участь і медики обласного шкірно-венерологічного диспансеру. Наприклад, під час такого обстеження у Нововолинську у двох пацієнтів виявили рак шкіри.

Керівниця Фонду боротьби з раком Марія Адамчук-Коротицька зауважує: волиняни дійсно мало звертаються до дерматологів щодо скринінгу.

«Люди мало звертаються, це правда. У нас велика проблема з онконасторогою, онкоскринінгом. Причиною може бути і наш менталітет, і те, що погано інформаційно працюють лікарі. Але в будь-якому разі має бути місце, куди може прийти людина і перевірити новоутворення на шкірі, видалити бородавку чи пролікувати певну хворобу», – зауважує вона.

З точки зору пацієнта, провадить Марія Адамчук-Коротицька, важливе питання надання якісних медичних послуг і те, аби люди знали, куди вони можуть звернутися по допомогу. Бо питання утримання адмінперсоналу – це одне, а лікування пацієнтів – зовсім інше.

«Робота дерматологічної служби дуже важлива. Якщо в області взагалі не буде дерматологічної служби – це, звичайно, погано. Я знаю, що первинці закупили дерматоскопи, і цю службу можуть замінити на первинку, тож там лікарі можуть оглядати новоутворення, родимки. Але «можуть» не означає, що вони вміють це робити, тут теж варто зважати на це. Мене як пацієнта цікавить, що буде замість цієї служби, – наголошує вона. – Для виїздів наш фонд, звісно, знайде фахівців, а ось що робити звичайним пацієнтам, куди звертатися – це має бути на першому місці».

Пацієнти лікуються в інших регіонах чи в приватних кабінетах

Тим часом в обласній раді скаржаться на відтік пацієнтів з обласних комунальних закладів, через що і почало надходити менше коштів від НСЗУ, адже пацієнти вільні у своєму виборі. Приміром, голова обласної ради Григорій Недопад каже, що багато їдуть лікуватися в інші регіони.

«Нам теж неприємно, що волиняни їдуть лікуватися на Рівненщину чи Львівщину», – зауважує він.

Натомість, коли увести в пошук словосполучення «дерматолог Луцьк», пошукова система видає більше двох десятків результатів, і лише три-чотири з них – комунальні заклади. Серед них є й працівники дерматовенерологічного центру. Це підтверджує й керівниця закладу Галина Морочковська, щоправда, вона переконує: достеменно не знає, скільки працівників центру мають приватну практику.

«Вони відкрили приватні кабінети, їх це влаштовує, це додаткові кошти. Не всі скажуть, що вони мають. Але знаю, що багато з них мають приватні кабінети», – зауважує вона.

Заступниця голови ОДА Людмила Тимощук додає: в приватних кабінетах надають здебільшого косметологічні послуги, а ось лікувати дерматологічні або й венерологічні хвороби там навряд чи беруться: «Приватний дерматолог займається скоріше всього косметологією, а лікуванням дерматологічних і венеричних хвороб вони займаються мало. Всі відкривають кабінет дерматолога, щоб не платити великих податків як косметолог, розумієте?»

До слова, раніше Волинська обласна інфекційна лікарня розробила розцінки за надання платних послуг. Вони впроваджуються для тих пацієнтів, які самостійно, без направлення від сімейного лікаря, звертатимуться по консультацію лікарів чи щодо проведення обстежень. Також за цими тарифами пацієнти платитимуть кошти, якщо згадані послуги не входять у пакети, оплачені Національною службою здоров’я України. Йдеться про послуги, які не передбачені НСЗУ, але є затребуваними.

Серед цих послуг є й такі, які надаються в приватних косметологічних кабінетах. Приміром, тут встановили розцінки на лікування доброякісних новоутворів шкіри (невусів, бородавок, папілом), визначили, скільки коштуватиме лікування захворювань, пов’язаних з порушенням функції сальних залоз (себорея, розширені пори, підвищена сухість), розрахували вартість лікування випадіння волосся і т.д. І хоч на ринку косметології такі послуги завжди затребувані, але, каже Галина Морочковська, це ситуацію у закладі не врятує.

«Платні послуги ми почали впроваджувати, але не настільки, щоб це суттєво вирішило ситуацію. Ми не можемо зробити повністю платне відділення, адже це не прибуткове підприємство, ми не маємо права, але частково можна використовувати», – каже вона.

Що буде з Центром боротьби зі СНІДом

Ще один підрозділ, чиє існування опинилося під питанням, – Центр СНІДу. Спершу в медіа з’явилась інформація про те, що коштів на його утримання також немає. Однак згодом стало відомо, що Центр продовжить роботу.

Роман Рудоквас у коментарі повідомив, що на працівників підрозділу таки очікують зміни. Щоправда, які – поки не пояснював.

«Центр СНІДу буде переформатовуватися», – коротко зазначив він.

Натомість очільниця обласної інфекційної лікарні Галина Морочковська каже, що центр може продовжити працювати. Про те, що в управлінні задумали з майбутнім Центру, вона не знає.

«Центр СНІДу приєднаний до інфекційної лікарні, вони заробляють необхідну суму, і він може далі працювати. Про переформатування мені наразі нічого невідомо», – інформує очільниця обласної інфекційної лікарні.

***

Нагадаємо, медики неодноразово скаржилися на те, що тарифи на медичні послуги не покривають їхньої собівартості. Через великі розбіжності між заробітною платою спеціалістів первинної, вторинної і третинної ланок, а також через скасування так званого «пакету №33» НСЗУ вузькопрофільні лікарі отримують мізерну оплату праці – подекуди менше 5 тисяч гривень.

У подібній ситуації опинився і Волинський госпіталь ветеранів війни. Для того, щоб вижити в умовах реформованої медицини, у закладі ввели платні послуги, а частину персоналу вирішили скоротити.

На різниці між ціною медичної послуги, яку оплачує НСЗУ, та реальною її вартістю наголошували й медики обласного центру онкології.

До слова, на виплату заробітної плати частині волинських медиків за червень депутати виділили кошти з ковідного фонду, оскільки установи, які частково фінансуються за рахунок медичної субвенції, отримали недостатньо коштів.

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook