Створювати низку власних фірм, набирати кредити, виводити активи та ліквідовувати кредиторів – та ще так, щоб усе це ніби було по закону. Ідеальну схему надто успішного підприємництва, втіленого в життя ціною заощаджень мільйонів вкладників компанією нардепів Степана Івахіва та Ігоря Єремеєва ми описали у Частині першій публікації «Ідеальне банкрутство».

Проте такий механізм – далеко не єдиний у методології викачування грошей цими бізнесменами, які зараз засідають у Верховній Раді України і продовжують висмоктувати гроші з держави.

Обізнані люди зауважують, що у підконтрольній нардепам холдинговій компанії «Континіум» існує цілий відділ, який працює над розробкою схем фіктивного банкрутства. Судячи з усього, ці люди успішно заробляють на свій кусок хліба. І, з огляду на те, як ведуться справи у бізнесі нардепів, вочевидь, трудяться не даремно.

Як «роззути» державу на 100 мільйонів гривень з одним працівником у штаті?


Рівно рік тому з карти підприємств України зникло Відкрите акціонерне товариство «Вінницький міський молочний завод». За даними 2010 року 96.285373% акцій підприємства були сконцентровані у руках компанії «WMG West Milk Limited» (м. Нікосія, Кіпр). Згідно офіційної інформації  АМКУ, «WMG» з 2007 року з дозволу Антимонопольного комітету України почав концентрувати в своїх руках акції «Вінницького молокозаводу», які раніше знаходились у власності «Західної молочної групи». По суті, акції просто були виведені в офшор. За даними з відкритих джерел обидві компанії входять в одну фінансово-промислову групу «Континіум». Вважається, що кіпрську компанію контролює директор ТзОВ «Континіум» Степан Івахів.

Тут варто пригадати дещо з історії ВАТ «Вінницький міський молочний комбінат». У 2008 році Україна готувалася до вступу в СОТ, тож на цьому молокозаводі відбувався спад виробництва. Вінницькі чиновники один поперед одного запевняли, що підприємство не закриють, навпаки, готувалися до будівництва нових цехів та 50 мільйонів євро інвестицій, які їм обіцяв новий власник з Кіпру. Таку інформацію в той час оприлюднювали місцеві видання.

Проте у Вінниці мільйонів так і не дочекалися. Більше того, у кінці 2009 року комбінат зненацька закрили, понад 200 працівників примусили написати заяви на звільнення «за згодою сторін». Керівництво маслозаводу такий крок пояснювало нерентабельністю виробництва. Обіцяло використовувати завод як сировинну базу, згодом реконструювати і при першій можливості повернути звільнених працівників на роботу.



Після цього про Вінницький молокозавод забули більше як на рік. До березня 2011 року, коли на територію підприємства увірвалися озброєні працівники податкової міліції у масках. Про це пише інформ-агентство «20 хвилин».



Тепер повернемося до процесу ліквідації підприємства. Як йдеться у матеріалах з Єдиного державного реєстру судових рішень, ініціатором банкрутства виступило ТзОВ «Тірас-Арс». У січні 2011 року компанія звернулася до Господарського суду Вінницької області з вимогою про стягнення 500 тисяч гривень. Згідно укладеного договору комісії молокозавод ніби то зобов’язувався від свого імені та за рахунок позивача укласти для «Тірас-Арс» договір на придбання 1700 тонн бензину на суму 6 360 000 гривень. За що ніби то мав отримати винагороду. Позивач вказує, що він навіть перерахував на рахунки ВАТ «Вінницький міський молочний завод» гроші, аби підприємство мало за що купити замовлений товар, однак відповідач взятих на себе зобов’язань ніби то не виконав і грошей вчасно не повернув. Тож, буцімто «Тірас-Арс, сам перебуваючи у скрутному становищі, намагався через суд стягнути хоча б частку боргу – усього пів мільйона гривень. Справа тривала місяць, і у лютому 2011 року Господарський суд Вінницької області задовольнив позов ТзОВ «Тірас-Арс» і постановив стягнути з ВАТ «Вінницький міський молокозавод» 500 000 гривень.

До цієї справи повернулися в серпні 2011 року уже в Господарському суді Волинської області. Як з’ясувалося, заводу за цей час поміняли прописку з Вінницької на Луцьку і Вінницький молокозавод «оселився» за адресою м. Луцьк, вул. Єршова буд. 2. У січні 2012 року підприємство визнають неплатоспроможним і оголошують банкрутом. Цілком закономірно, що під час аудиторської перевірки ніякого майна та грошових ресурсів у ВАТ «Вінницький міський молочний комбінат» не знайшли. Як йдеться у Постанові про банкрутство, «єдиним майном підприємства є оборотні активи підприємства, а саме: векселі та дебіторська заборгованість».

Зате кредиторів назбиралося понад міру: ТзОВ «ТД «Західна молочна група» в сумі 22 578 000 грн., ДК «Газ України» - 13 564, 52 грн., ТзОВ «Марлін» в сумі 122 200, 40 грн., ТзОВ ВКФ «Віта - Авто» в сумі 731, 61 грн., ТзОВ «Думкам - реєстр» в сумі 13 830 грн., ПАТ «Дубномолоко» в сумі 2 837 716, 58 грн., Державна податкова інспекція у м. Вінниці в сумі 1 055 464, 15 грн., ВАТ «Ковельмолоко» в сумі 13 531 051, 51 грн. і ПАТ «Херсонський нафтопереробний завод» в сумі 43578, 74 грн.

Якщо одні згадані підприємства загальновідомі як такі, що належать до групи «Континіум», то інші – не такі публічні.

Приблизно у той самий період, про який ми ведемо мову, у Господарському суді Волинсько області слухається ще одна справа про банкрутство. ТзОВ «Континіум-Укр-Ресурс» банкрутить мале приватне підприємство «Виробничо-комерційну фірму «Інвест-VEZ». «Підставами для подання заяви виступила неспроможність боржника протягом періоду часу понад три місяці сплатити заборгованість в сумі 298 999,98 грн.», - вказано в Ухвалі суду. У цієї фірми значно більше кредиторів, ніж у попередньої. Більшість з них також підконтрольні компанії «Континіум». І кожен заявив претензії неймовірних розмірів:

- товариство з обмеженою відповідальністю «Континіум-Укр-Ресурс» 298 999,98 грн.

- товариство з обмеженою відповідальністю «КОН-ЛЕКС» 15 151 040 грн.

- державне підприємство Луцький спиртогорілчаний комбінат 76 758 659,27 грн.

- товариство з обмеженою відповідальністю «КІР» 1 410 216 грн.

- товариство з обмеженою відповідальністю «ЗНГ-ЛП» 10 253 062,37 грн.

- дочірнє підприємство «Новоград-Волинський сиркомбінат» Відкритого акціонерного товариства «Житомирмолоко» 25 224 000 грн.

- товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Західна молочна група» 177 607 827,38 грн.

- відкрите акціонерне товариство «Дубномолоко» 10 108 687,48 грн.

- відкрите акціонерне товариство «Львівський міський молочний завод» 32 336 671,36 грн.

- відкрите акціонерне товариство «Бродівський завод сухого знежиреного молока» 12 548 309,04 грн.

- відкрите акціонерне товариство «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» 6 729 600 грн.

- товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн Молокопродукт» 4 197 600 грн.

- відкрите акціонерне товариство «Вінницький міський молочний завод» 31 422 483,78 грн.

- товариство з обмеженою відповідальністю «Маршал-Трейд-Ойл» 139 236 159,96 грн.

- товариство з обмеженою відповідальністю «Нафто Кредит Інвест» 26 800 000 грн.

- товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурс Стандарт» 191 213 636,88 грн.

- товариство з обмеженою відповідальністю «Тірас- Арс» 50 207 198,26 грн.

- товариство з обмеженою відповідальністю «Євротон» 95 025 000 грн.

- товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-Петролеум» 920 436 грн.

- відкрите акціонерне товариство «Ковельмолоко» 56 881 233,36 грн.

- відкрите акціонерне товариство «Київський завод електротранспорту» 960 000 грн.

Тобто, претензій до фірми назбиралося на суму 965 293 642965 293 642 гривні (!)

Тепер варто роз’яснити чому викликає такий інтерес: в першому випадку позивач ТзОВ «Тірас-Арс», яке, нагадаємо, перерахувало Вінницькому молокозаводу 6 360 000 гривень і підприємство, яке банкрутили у другому випадку – «Інвест-VEZ», про якого ми щойно розповіли. Ці дві маловідомі фірми у 2008 році показали прибутки, надвисокі навіть для холдингів загальнодержавного масштабу. Це оприлюднила газета «Дело», яка дослідила, що вони на двох у 2008 році отримали чистий прибуток в розмірі 6,1 мільярда гривень. Також джерело звернуло увагу на мінімальний штат співробітників обох компаній: одна людина працювала в «Тірас-Арс» і троє працівників – у «Інвест-VEZ». Крім того, інтернет-ресурси повідомляли, що ці фірми причетні до скандалу довкола рефінансування банку «Надра». Крім того, МПП «ВКФ «Інвест-VEZ» було зареєстровано у підвалі житлового будинку.

Щодо іншої фірми «Тірас-Арс», яка, маючи в штаті одного працівника, успішно збанкрутила цілий молочний комбінат, то справа на цьому не завершилася. У 2012 році на постанову господарського суду Волинської області подає апеляцію Вінницька ОДПІ з вимогою повністю скасувати ухвалу місцевого суду. Свою позицію мотивує тим, що Вінницьким окружним адміністративним судом раніше було задоволено позов ДПІ м. Вінниця до молочного комбінату про стягнення 90 мільйонів гривень за нікчемним, або, по-іншому, фіктивним, правочином. Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що проведеною перевіркою з питань дотримання ВАТ "Вінницький міський молочний завод" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року органом державної податкової служби виявлено укладення 20 серпня 2009 року між ВАТ "Вінницький міський молочний завод" та ТОВ "Транс-Трейд-Ойл" нікчемного договору комісії на придбання паливно-мастильних матеріалів. Загальна вартість договору комісії для Товариства-відповідача склала 99000022,77 гривень (з яких ПДВ становить 16500003,8 гривень).



В результаті Вінницький окружний адміністративний суд приймає Постанову: адміністративний позов задовільнити. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Вінницький міський молочний завод" (вул. Єршова, 2, м. Луцьк) до Державного бюджету України кошти в сумі 99000022,77 гривень, в тому числі податок на додану вартість 16500003,8 гривень, за нікчемним договором комісії від 20 серпня 2009 року, укладеного між ВАТ "Вінницький міський молочний завод" та ТОВ "Транс-Трейд-Ойл".

Однак Рівненський апеляційний господарський суд не побачив підстав для скасування постанови господарського суду Волинської області про визнання ВАТ «Вінницький міський молочний завод» банкрутом, натомість постановив Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби - залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Волинської області від 14.03.2012 року у справі  №5004/1738/11 залишити без змін. Тобто, логічно випливає, що з банкрута уже все одно вже нічого стягнути не можна.



Без задоволення касаційну скаргу Вінницької ОДПІ залишив і Вищий господарський суд України.

Тут варто зазначити, що усіма процесами стосовно банкрутства згаданих фірм займалася одна й та ж арбітражний керуючий – Рудецька Оксана Ярославівна. Яка, до слова сказати, виступає ліквідатором у переважній більшості справ про визнання банкрутами фірм, підконтрольних компаніям Степана Івахіва.

Ми спробували розібратися, хто така Оксана Рудецька і з якої сторони вона причетна до бізнесу Івахіва та Єремеєва.

Дані Оксани Рудецької (Обертас) можна побачити у відповідному розділі на судовому порталі України.

На сайті Всеукраїнської асоціації арбітражних керуючих вказано, що Оксана Рудецька навіть очолює Волинський обласний осередок Асоціації.



Та найцікавіші відомості про Оксану Рудецьку можна дізнатися зі сторінки молодої жінки у соціальній мережі «Однокласники». Як вона сама пише про себе, з 2002 року працює у ТзОВ «Континіум».



Підтвердженням того, що ця особа успішно трудилася на бізнес Івахіва і компанії є й те, що її дані вписані у перелік засновників цілого ряду фірм двох волинських нардепів, про яких ми ведемо мову. І деякі з них певний час очолювала.



Стає зрозуміло, що такі тісні зв’язки з «незалежним» арбітражним керуючим у судах гарантують успіх у справах на усі 100 відсотків.

P.S. 14 січня 2013 року ліквідатор Оксана Обертас не менш блискуче допомогла ліквідувати зареєстроване у Ковелі ВАТ «Волинська маслосирбаза». Ціна питання через яку знищували колись одне з найуспішніших на Ковельшині підприємств, складала 3844,73 грн. На балансі якого не виявилося ні нерухомості, ні сільгосптехніки, ні транспортних засобів, ні землі, а лише одна недобудована оглядова вежа, яка й становила ліквідну масу банкрута. Її оцінили у 4440 гривень.

Тож, вочевидь, не за горами той час, коли у такий спосіб ліквідують усі підприємства, і селяни з Ковельщини, Ратнівщини і Старовижівщини не матимуть іншого виходу, як, попри «залицяння» губернатора з усім чиновницьким апаратом, пустити худобу під ніж, а самим виїхати на заробітки за кордон. Бо в Україні для народу нічого не залишать…

Селяни вимагають гроші за здане молоко

Далі буде...