Уряд ухвалив рішення про посилення карантину в Україні від 8 до 24 січня включно 2021 року. Відповідну постанову Кабмін затвердив під час позачергового засідання 9 грудня. Також вона передбачає і подовження режиму надзвичайної ситуації та дії обмежень "помаранчевої" зони, які діють і зараз, до 28 лютого. Січневий локдаун може вдарити по економіці. Проте в уряді запевняють, що допомога у 8 тисяч грн., яку вже почали виплачувати ФОПам, має трохи підтримати підприємців та найманих працівників, пише ТСН.ua

Читайте також: Чому ФОПам відмовляють у допомозі 8 тисяч гривень

Як вплине на економіку

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський говорить, що усе залежатиме від формату обмежень, оскільки у різних країнах різні варіанти запровадження локдану. Він, вважає, що найгірше буде у тому випадку, якщо влада вирішить ввести у грудні "абсолютно безглуздий і бездумний" формат весняного карантину. Але запевняє, що наразі важко сказати, що саме передбачатиме локдаун на новорічні свята.

"Якщо ми говоримо про бездумне перенесення формату весняного, то це значить, що, по суті, ми будемо мати такі ж результати, як і навесні. Тобто у квітні це фактично було близько 15−20% падіння ВВП щодо відповідного періоду минулого року", – переконаний Гліб Вишлінський.

Експерт також додає, що, як йому здається, сьогодні, насправді, ані президент, ані уряд, і навіть МОЗ, не підтримують формату локдауну, як було весною цього року.

На думку директора економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, суворі обмеження також негативно вплинуть на економіку, особливо якщо зупиниться транспорт, оскільки від нього залежить багато економічних факторів. "Дуже важливо у цьому контексті, щоб не відбулося припинення транспортного сполучення, особливо у великих містах, закриття метро. Якраз тут можливі найбільші проблеми. Автоматично це призведе до зменшення видатків на соціальну підтримку, зменшення заробітних плат, що є стимулом для економіки, оскільки, коли ми витрачаємо кошти, ми стимулюємо пропозицію, виробництво, а саме це є важливим у такий складний період.

Що буде з бізнесом

Керівник Центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки (KSE) Юрій Шоломицький зазначає, що локдаун саме на новорічні свята не матиме такого негативного вплину на бізнес, як, наприклад, якщо б це сталося наприкінці листопада − у грудні. "Дати на свята досить доречні, оскільки економічна діяльність у цей період завжди менша і це не так сильно вразить економічну активність", − вважає керівник Центру макроекономічного моделювання KSE.

Але, за його словами, сферу послуг та роздрібну торгівлю він все ж таки зачепить. "Це зачепить дуже сильно сферу послуг і роздрібну торгівлю, Оскільки на Новий рік відбувається багато закупок. Але якщо буде завчасне попередження, то закупка товарів і подарунків розпочнеться раніше − попит переключиться. Головне, щоб було чітко визначено, у якому форматі діятиме каранатин і тоді усі зможуть підготуватися. Звісно, це (локдаун − ред.) негативно вдарить, бо навіть при переключенні попиту він буде трошки менший. Тому на роздрібну торгівлю, ресторани, готелі і кафе, звісно, вплине негативно. Для них він буде неприємним і холодним душем", − говорить експерт.

Однак, водночас Юрій Шоломицький зазначає, що варіант, коли транспорт не зупинятимуть, матиме позитивний результат і не вдарить по галузі настільки, як це було під час весняного карантину. "Якщо кафе закривається − це можна пережити, а ось, якщо транспорт, то це буде сильне соціальне невдоволення серед людей", − додає експерт.

Президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Алекс Ліссітса зазначає, що локдаун найбільше вплине на споживання, його скорочення, а значить на ресторани, кафе та кав'ярні, а це, своєю чергою призведе до зменшення попиту на агропродукцію, зокрема, молоко. Тому, за словами експерта, молочна галузь від карантину може сильно постраждати. "Очевидно, що від карантину постраждає культурно−розважальна галузь та кафе, ресторани і кав'ярні. Закриття останніх призведе до суттєвого скорочення споживання молочної продукції, галузь якої у 2020 році і без того через поганий врожай переживає складні часи. А оскільки кава серед українців вже стала майже національним напоєм, то велику частку попиту закривали саме кав'ярні і їхнє закриття дуже негавтивно вплине на виробників у молочній галузі", − пояснює Ліссітса.

Що стосується урядової підтримки бізнесу, то Василь Юрчишин вважає, що запропоновані заходи, на жаль, не допоможуть вирішити жодних проблем підприємців. "Компенсації, які пропонує уряд, оці 8 тисяч. Більш чесно було б сказати, що у нас немає коштів, виживайте, як хочете. А це, фактично, не вирішує жодної проблеми, особливо, коли на нас чекає зростання комунальних платежів. Ці разові 8 тисяч зникнуть і навіть люди не помітять, що їх отримали. На жаль, влада не продемонструвала послідовності й результативності в антикоронавірусній політиці. Я боюсь, якщо це (локдаун. – Ред.) станеться, результат не буде значним", – переконаний директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова.

Думку колеги поділяє і Гліб Вишлінський, він також говорить, що для підприємців 8 тисяч гривень відіграють незначну роль, а на реальну дієву допомогу у держави просто не вистачить бюджетних грошей.

"Звісно, що 8 тисяч гривень, і лише для працівників, які мають заробітну плату до 30 тисяч "брудними", а також для цього вони мають бути офіційно звільнені або відправлені на часткове безробіття, для ФОПів відіграють дуже малу роль. Так само ми бачимо за оцінками, те, що викладено у президентському законопроєкті, це, буквально, кілька мільярдів гривень бюджетних витрат. Очевидно, що втрати бізнесу від обмежень будуть набагато більшими. У нас річний ВВП понад 3 трлн гривень, тобто на місяць це плюс−мінус 300 млрд. Тому насправді більшість, як мені здається, що наразі ухвалюють рішення, вони виступають проти цієї ідеї. Оскільки на це потрібно витратити велику частину грошей. Так, наприклад, у Великій Британії, якщо закривається твій сектор, то ти отримаєш 80% своєї заробітної плати, але не більше, ніж мінімальна зарплата в країні. Якщо перерахувати на нас, на основі українських зарплат, відповідно, це було б приблизно 17 млрд на місяць – це десь близько 20% бюджетних витрат на місяць", – зазначає експерт і додає, що у нас таких коштів немає.

Як це позначиться на людях

За словами Василя Юрчишина, знизиться попит і купівельна спроможність, у людей буде менше грошей, а отже й потреб. Фактично попит серед українців буде орієнтований на товари щоденного побуту. " ...Це (локдаун. – ред.) призведе до зменшення видатків на соціальну підтримку, субсидіювання, зменшення заробітних плат", – заявив експерт.

Що буде з цінами

Скорочення попиту може призвести до зменшення цін на продукти та товари, як, наприклад, це відбувається з одягом, коли великої потреби в ньому у людей, які працюють з дому, немає, говорить Гліб Вишлінський. За його прогнозами, локдаун не матиме впливу на ціни на продукти. "Ми побачили, що насправді навіть жорсткий формат, який був навесні, він жодним чином не вплинув на ціни. Ні позитивно, ні негативно. Суттєвий вплив на ціни зараз мають два чинники: один – це девальвація навіть не гривні до долара, бо вона вже відбулася і гривня стабілізувалася на рівні 27,5−28,5, а девальвація долара до євро, оскільки багато усього ми імпортуємо із зони євро. Тому ми бачимо за товарами, продуктами харчування, ліками, які закуповуються у Європі в євро, що та девальвація, яка відбулася до долара, умовно, на 10%, на неї наклалася девальвація до євро ще 15% і, відповідно, це дало помітне зростання. Друге – це те, що ми цього року отримуємо менший врожай зернових і багатьох інших культур, тому спочатку ми маємо зростання цін на те, що виробляється безпосередньо з зерна, а потім на м’ясо, молоко через нестачу кормів", – пояснив виконавчий директор Центру економічної стратегії.

Своєю чергою Юрій Шоломицький вважає, що зростання цін на продукти від локдауну не залежатиме. За прогнозами Київської школи економіки, за рік ціни на продовольчі товари в середньому зростуть на 4% і карантин на ці показники не впливатиме. "Ціни ростуть рівномірно. На деякі продовольчі товари рух доволі сильний. Але це залежить від врожаю. Це, наприклад, олія. До 4% рік за прогнозами ріст. Так має і залишитися", − прогнозує Керівник Центру макроекономічного моделювання KSE.

Натомість Алекс Ліссітса вважає, що попри поганий врожай зниження попиту через закриття ресторанів та продуктових базарів може призвести до падіння цін на ті продукти, які складно зберігати. Це звісно також вдарить по аграріям, наголошує експерт. Але, за його словами, відчутних стрибків у бік зростання ціни на продукти вітчизняного виробництва очікувати не варто. 

Читайте також: У МОЗ зробили важливу заяву про карантин з 8 січня

Що буде з доларом

Директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що локдаун не матиме суттєвого впливу на курс долара, однак помірна девальвація гривні, яка спостерігається і зараз, навпаки підтримуватиме купівельну спроможність українців. "Думаю, на курсі долара це (локдаун. – Ред.) не позначиться, бо такими заходами, коли у людей немає грошей і відбуваються різні обмеження, цим самим обмежується попит, зокрема на долари. Сам собою долар може зміцнюватися, це може залежати від ситуації на міжнародних ринках, тут є різні фактори. Але з точки зору купівельної спроможності, це навряд чи вплине, оскільки у людей буде менше грошей і менша купівельна спроможність та більша потреба у товарах повсякденного побуту, який торгується за гривню. Тому, я думаю, це не призведе до якось девальваційного сплеску. Швидше за все, слабка девальвація, яку ми бачимо зараз, вона триватиме", – заявив Юрчишин.

Він додав, що нічого погано у помірній, слабкій і прогнозованій девальвації немає, оскільки вона може виступати елементом підтримки купівельної спроможності. "Якщо у вас вдома є долар, то легка девальвація означає, що завтра він буде трішки більший і ви зможете його використати трішки краще", – пояснив експерт. 

Поділяє думку колеги і керівник Центру макроекономічного моделювання KSE. Так, Юрій Шоломицький прогнозує, що посилення карантину не матиме суттєвих девальваційних наслідків і курс долара до кінця року залишиться на рівні 29 грн. 

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook