В’ячеслав Рубльов – радник голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці, голова фракції «УКРОП» у найвищому представницькому органі краю – належить до найактивніших депутатів.

Що вдалося зробити у 2017-му, а які проблеми залишилися не вирішеними – про це він розповів у інтерв’ю, повідомляє прес-служба волинського УКРОПу.

«Мабуть,нашій владі вигідний нелегальний видобуток природних ресурсів»

— В’ячеславе Володимировичу, таке враження, що зараз депутати Волинської обласної ради задають тон у тих справах, які дають поштовх розвитку Волині, а раніше їх ніхто не чув?

— 26 листопада виповнюється два роки, відколи обрали голову обласної ради. Власне, відтоді й розпочав повноцінно працювати депутатський корпус. Задоволений, що нинішні обранці громади — переважно люди, яким не байдужа Волинь, котрі готові відстоювати доленосні для краю рішення. Без жодних образ, але заради правди скажу, що цього разу волиняни, напевно, вперше відчули вагому роль місцевого самоврядування.

Здійснюючи виїзні зустрічі і прийоми громадян, спілкуючись із головами ОТГ та сільськими старостами в різних куточках області, обранці громади дослухаються до потреб і пропозицій волинян, узагальнюють їх, враховуючи при формуванні бюджету. А це здебільшого ремонти клубів, доріг, ФАПів, шкіл, аварійні дахи, освітлення тощо. Якщо нам вдається, інколи на умовах співфінансування, покращити інфраструктуру села чи селища – цим можемо пишатися, бо люди відчувають реальне поліпшення життя.

Поки влада не зміниться, це пекло на Сході не закінчиться.

До найбільших досягнень обласної ради я би відніс те, що ми створили КП «Волиньприродоресурс», отримали ліцензії на видобуток природних ресурсів, що могло би реально наповнювати бюджет. Завдяки домовленості Ігоря Палиці з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом вдалося спрямувати на оснащення перинатального центру 45 млн гривень. Це і передача санаторію «Турія» військовому ліцею — таким чином змогли врятувати комплекс для громади краю.

Хоча інколи, аби не допустити абсурдних рішень, у ради не вистачає повноважень. Ми нібито на шляху децентралізації, тому повинні мати більше прав і, звичайно, відповідальності. А насправді це не так – адміністрації реально впливають на багато сфер діяльності. Тобто, суттєвих позитивних змін у цьому плані поки що не відбулося. Це яскраво видно по ситуації навколо ДП «Волиньторф», коли облдержадміністрація протягом чотирьох з половиною років блокує розвиток підприємства. У нормальній державі чиновники за це б понесли суворе покарання, а в нас усе сходить з рук.

Бачимо, як обласній раді непросто відвойовувати через суди повернення комунального підприємства «Волиньагроліс». Усі інстанції пройшли, виграли фактично касацію, але позиція облдержадміністрації і державних органів більш ніж дивна: далі судитися і відстоювати те, що ліси не повинні належати громаді. Те ж саме і з міддю, бурштином. Складається враження, що нашій владі краще, коли здійснюється нелегальний видобуток природних ресурсів. Вигідніше наповнювати власні кишені, ніж місцеві бюджети. На жаль, цієї негативної тенденції поки що не можемо переламати. Хоча б’ємося вже два роки.

— Ви, як радник голови обласної ради, багато спіл-куєтеся з народними депутатами, котрі повинні працювати над прийняттям і впровадженням законів, які б не допускали перешкод для розвитку області?

— На цей парламент надій нема... Чимало слушних ініціатив надходить від народного депутата Ірини Констанкевич та інших, які в парламенті складають міжфракційну групу «УКРОП». Але навіть за підтримки інших свідомих народних обранців їхніх голосів явно замало, щоб впливати на прийняття рішень. Взяти хоч би закон, який стосується децентралізації, аби ОТГ отримали право розпоряджатися землями поза межами населених пунктів, які знаходяться на їхній території. Його ніхто не збирається приймати – і на цьому спекулюють нечисті на руку ділки. Замість того, щоб розслідувати злочинні дії посадових осіб, про що, до речі, сказав нещодавно на нараді прем’єр–міністр, їх нерідко переводять на інші «теплі» місця. Як це було з керівником Держгеокадастру у Волинській області, якому після негативної оцінки депутатів облради дали аналогічну посаду на Хмельниччині. Фактично посадовець за свої незаконні дії по «дерибану» землі залишився непокараним, а відчужені землі не повернуті ні державі, ні тим більше громаді.

«Багатьох ганебних речей без прикриття в столиці не було б»

— Як ви оцінюєте початок роботи над законом, який суттєво змінює систему виборів в Україні?

— Як голова Волинської обласної регіональної парторганізації політичної партії «УКРОП» вважаю, що такі зміни давно назріли. Вибори з відкритими списками – аналог мажоритарки, який принесе більше позитиву. На мою думку, БПП і «Народний фронт» не зважили всіх моментів, тому, очевидно, буде основний бій під час другого читання. Головне, щоб люди чітко зрозуміли нову систему виборів, яка після прийняття певних поправок і доповнень себе виправдає.

— Протягом двох років на сесіях ви порушували надважливі питання для волинян, які стосуються функціонування благодійних фондів у лікувальних установах, встановлення газових лічильників, проблем інсулінозалежних дітей та інші. Що вдалося зробити?

— Основна проблема стосується змін у медицині. Побачимо, як буде з нового року, хоча частину питань намагаємося вирішувати в обласній раді вже нині. КП «Волиньфармпостач» значною мірою працює на державне замовлення. Однак держава не повертає кошти підприємству, яке є госпрозрахунковим. Як бути? Виділяємо гроші на придбання ліків для обласної дитячої лікарні, інфек-ційної на екстрені випадки, аби найменш захищені жителі області могли отримати необхідну медичну допомогу.

— Багато нових фінансових зобов’язань держава скинула на місцеві бюджети, які не спроможні їх виконати. Чи готова область допомагати?

— За найбільшого нашого бажання це нереально, бо в обласній казні нема коштів. Профтехосвіта фактично передана нам, доводиться брати під опіку деякі лікувальні заклади, як, приміром, Ковельську вузлову лікарню. Пільгове перевезення пасажирів лише на папері гарантує громадянам держава, хоча це непідйомна для нас стаття витрат. До того ж деякі прибуткові громади могли б справлятися з окремими фінансовими зобов’язаннями, якби були чітко прописані правила гри щодо наповнення місцевих бюджетів. А то, наприклад, акцизи то дають, то забирають. При цьому ніхто не думає, що це розбалансовує бюджет, у який не просто вписати всі видатки.

— Центр нерідко виконання багатьох важливих законів передає на місця, навіть не поцікавившись, чи під силу це забезпечити.

— Так і є. Один із найяскравіших прикладів – виділення землі учасникам АТО. Ці люди заслуговують великої пошани і підтримки. Але часто область чи місцева громада не в силі вирішити те, що на папері гарантує держава. Буває, що землі просто нема в наявності.

— На вашу думку, в Києві не знають реального стану справ або їм просто байдуже, чим живуть області?

— Багатьох ганебних речей без прикриття в столиці не було б. На жаль, корупційна піраміда тягнеться до самого верху, бо в іншому варіанті це просто не змогло б функціонувати. Пам’ятаю 2014 рік, коли пробували нас, депутатів облради, зламати, щоб ми стали на бік влади. Тоді ми були повні надій і очікувань, що в країні пройдуть кардинальні зміни. Що сталося – бачимо. Вийшло так, що за три роки систему, яка була при Януковичу, не те що не зруйнували – її покращили, вдосконалили. І почали ще більше розкрадати надра, землю, енергоресурси. Колись Партія регіонів твердила, що вони прийшли на 20 років. Тепер влада робить все, щоб зцементувати своє управління. Для цього й губернаторів призначатимуть тепер одноосібно, що ще більше розв’яже їм руки. Тобто, підготовка до виборів вже відчутна. Але, образно кажучи, пружина не може стискатися безкінечно… І не можна, бо це просто аморально, весь час спекулювати тим, що в країні війна.

Гордий, що наша рада першою прийняла звернення до керівників держави щодо незаконної торгівлі, яка відбувається з окупованими територіями. Але торгівля продовжується! Тому, як би абсурдно і гірко це не звучало, виходить, що війна стала вигідна тим, хто на ній наживається і отримує шалені надприбутки. А тому поки влада не зміниться, це пекло на Сході не закінчиться.

— Ще один напрямок вашої діяльності – в тимчасовій контрольній комісії з питань перевірки підприємств, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області. Які плюси і мінуси її роботи?

— Спочатку було багато невдоволених, бо депутати почали втручатися в багато напрямків діяльності, чого раніше ніхто не робив. А звідси вже випливала оцінка роботи керівників. Тому виникло немало як внутрішніх, так і зовнішніх перешкод. Прикро, що часто опоненти вдаються до нечесної боротьби, поширюючи на окремих сайтах неправдиву інформацію про рейдерське захоплення їхніх підприємств тощо. Але комісія робить все, що йде на користь людям, хоча її висновки мають рекомендаційний характер. Тому, незважаючи навіть на те, що недоброзичливці ініціювали щодо мене кримінальні провадження, вважаю, що комісія на правильному шляху і починання ці варто продовжити.

— Чи є перспективи покращення співпраці обласної ради з облдержадміністра-цією?

Коли на чолі ОДА буде патріот Волинського краю, тоді можна очікувати змін на краще. А якщо посадовець виконує лише вказівки зверху, то про що можна говорити. Як приклад – три (!) госпітальні округи, які унеможливлюють отримання якісної медичної допомоги. І це на догоду «центру» підписав голова ОДА! Або закриття малокомплектних шкіл. Це – шлях до остаточного вимирання села, де школа є головним і єдиним осередком культури. Бачимо незадовільний рівень освоєння коштів на капітальні видатки, ремонт доріг. У багатьох випадках важко пояснити такі дії, в яких відсутня логіка.