Луцьк знаходиться в очікуванні справжнього керівника міста. Хоча 25 жовтня й відбулися вибори Луцького міського голови, але у першому турі жоден із кандидатів не набрав 50% голосів виборців, і відповідно оголосили другий тур виборів, до якого вийшли радник міського голови Ігор Поліщук та колишній очільник міста Богдан Шиба, який уже керував Луцьком з 2006 по 2010 роки.

Читайте також: "Фууу! Ганьба!": Шибу-мера привселюдно освистали лучани на майдані (відео)

Вчора, 4 листопада, Луцька міська партійна організація ВО "Батьківщина" оприлюднила звернення, у якомувисловила свою підтримку кандидату у мери Луцька Ігорю Поліщукута засудила дії іншого кандидата – Богдана Шиби, який, свого часу став міським головою лише і завдяки рейтингу партії, у подальшому зрадив її ідеали, тим самим зрадивши вибір лучан, які голосували за "Батьківщину".

Колишні однопартійці Богдана Шиби зазначають, що його період керування Луцьком запам’ятався відсутністю вирішення актуальних господарських проблем міста, численними невиконаними обіцянками, неповернутими кредитами та кабальними лізинговими угодами.

"Батьківщинівець" Григорій Пустовіт після багатьох прохань людей, вирішив нагадати, а десь пояснити ситуації щодо конфліктів партії ВО "Батьківщина" з паном Богданом Шибою.

"Шибу тричі виганяли з нашої партії, але він вперто пробивався назад. Вперше його виключили з партії одноголосним рішенням бюро міської партійної організації, яку тоді очолював Олександр Вікторов ще у 2005 році, але, на жаль, через декілька днів його поновили вже рішенням бюро обласної парторганізації. Вдруге шляхи ВО "Батьківщини" і Шиби розійшлися у 2008 році", – пише на своїй сторінці Григорій Пустовіт.

Аби нагадати лучанам про цей конфлікт Шиби, "батьківщинівець" виклав свій блог, що був написаний та опублікований у 2008 році. Зазначимо, що у той час Григорій Пустовіт був головою Луцької міської партійної організації ВО "Батьківщина" та не коментував факт виключення з рядів "Батьківщини" Луцького міського голови Богдана Шиби, оскільки з цього приводу свої коментарі дали голова обласної парторганізації Анатолій Грицюк та народний депутат України Євген Кирильчук.

"Виключили – то виключили, нема – то нема. Це був як раз той випадок, коли втрата викликала полегшення, це був клубок проблем, якого взяли і позбавились одним махом. Колись у КВН жартували, що чиновника такого-то треба нагородити медаллю "За звільнення займаної посади". От і багато хто з однопартійців, жартуючи, пропонували мені нагородити Богдана Павловича грамотою за вихід із партії. Думаю, що й пан Шиба, після виключення його з партії, чому підставою стала його заява про вихід, теж відчув полегшення. Він з перших днів був якимсь чужим у партії, його не дуже хотіли приймати в члени партії, через декілька місяців після прийому його навіть виключили з її рядів, але все ж пізніше відновили. Одним словом, Богдан Павлович, як той магніт притягував до себе проблеми, створив навколо себе скандальне поле, зі скандалом став членом міського бюро, фактично став яблуком розбрату при формуванні обласного бюро партійної організації", – пише Григорій Пустовіт.

Під час партійної пресконференціії, яку проводив голова обласного осередку "біло-сердечних" Анатолій Грицюк, пролунала офіційна позиція БЮТ: Шиба не вийшов із партійних лав, його – виключено, як зрадника, пише ІА "Волинські новини".

"Хочу, щоб ви чітко зрозуміли та уяснили трактування цього моменту. Богдан Павлович не вийшов із членів партії, а ми його виключили із членів партії. Це – зовсім різні речі".

Пан Грицюк також згадав, як напередодні виборів Богдан Шиба прийшов до штабу БЮТ і "почав проситися, я попрошу теж зрозуміти, що слізно проситися, що він хоче бути членом нашої партії, що хоче на ділі доказати, що йому зрозуміла ідея, ідеологія нашої партії, її програма, її статут". Як запевнив очільник обласної "Батьківщини", хоча члени бюро погодилися підтримати Шибу на виборах, але у них виникли сумніви.

"Наш сумнів підтвердився, тому що він виявився чужий серед своїх. Вважаю, що у прийнятті рішення відносно виключення Богдана Павловича із рядів нашої партії ми сьогодні легко видихнули. Ми, по-перше, позбулися сміття, баласту, зрадника, який, можна сказати, знехтував довірою своїх друзів, щирістю своїх друзів, вчинив, можна сказати, ганебно. І ми сьогодні викорчували бур’ян, який, на жаль, замаскувався поміж наших рядів", – визнав Анатолій Грицюк.

Читайте також: "Шиба запам’ятався численними невиконаними обіцянками та неповернутими кредитами": "Батьківщина" підтримала кандидата у мери Ігоря Поліщука

Після виключення Шиби з партії тодішній очільник міста почав давати відверто суперечливі коментарі, які фактично не відповідали реаліям. Адже потрібно було якось виправдатися перед тими людьми, які підтримували його саме як представника Блоку Юлії Тимошенко.

"Але десь глибоко в душі, напевно, шкодуючи про свій необачний вчинок, Богдан Павлович ось уже який місяць поспіль все не може заспокоїтись і продовжує коментувати свій вихід з партії, пояснюючи через ЗМІ, в першу чергу, мабуть, самому собі, мудрість цього кроку, його обґрунтованість і навіть передбачливість. Тому я вирішив допомогти Богдану Павловичу, дещо нагадати йому та поставити на цій темі крапку", – пише у своєму блозі Пустовіт.

За його словами, у той час червоною ниткою через всю заяву пана Шиби про вихід з партії проходить тема його небажання "встрявати у бійню поміж своїми", що він "з болем спостерігає за загостренням протистояння поміж політичними силами помаранчевого табору". "В принципі, гарно. Позиція "голуба миру", який не хоче бути "яструбом війни".

Та виникає питання: а що ж тоді примусило Богдана Павловича вступити в партію ВО "Батьківщина" у листопаді 2005 року, коли бійня поміж політичними силами помаранчевого табору почала досягати свого апогею? Саме 8 вересня 2005 року Ющенко відправив Юлію Володимирівну у відставку з посади прем’єр-міністра України, саме десь у вересні-жовтні цього ж року між членами нашої партії пішов слух, що Шиба чи то збирається, чи то вже вступив у партію. Саме вересень поклав початок цій "бійні". Саме у листопаді всі зрозуміли, що це протистояння між ВО "Батьківщина" та НСНУ серйозно та надовго", – йдеться у блозі.

Як зазначає Григорій Пустовіт, за тиждень до вступу у "Батьківщину" Богдан Павлович передав в офіс партії "Народний Союз Наша Україна", що на Ковельській, заяву про вихід з НСНУ. На другий день її задовольнили і ще через декілька днів, 18 листопада 2005 року, пана Шибу прийняли у члени партії ВО "Батьківщина".

"Цікаво, чим обґрунтовував перед нашоукраїнцями свій вихід з їх партії пан Шиба? Своїм болем через протистояння помаранчевих сил? Хіба він тоді не розумів, що це протистояння з його колишніми соратниками буде серйозно і надовго? Чи він не розумів, що йде в політичну силу, яку вважають своїм основним політичним конкурентом його колишні однопартійці? Не думаю. Тому що вступаючи в нашу партію, Богдан Павлович роздавав обіцянки наліво і направо боротися з несправедливістю президентської команди, до останнього подиху підтримувати Юлію Володимирівну, бути гідним бійцем партії і так далі", – пише Пустовіт.

Читайте також: Вітав померлих: Богдана Шибу знімали з виборів мера Луцька через порушення виборчого законодавства

А далі були вибори 2006 року. Як зазначає "батьківщинівець", вони запам’ятались своєю безкомпромісністю, жорсткістю, нетерпимістю саме у протистоянні представників помаранчевого табору.

"Що пан Шиба тоді нічого не бачив, не чув, не знав? Що, йому тоді не було боляче через те протистояння? Хіба він не знав, що проти БЮТу найжорсткіше діяли НУНСівці, що, наприклад, плакати БЮТу зривали саме активісти наших побратимів з помаранчевого табору, які, до речі, на їх місце відразу ж наклеювали плакати, що прославляли кандидата на міського голову пана Шибу. Чому ж тоді ця боротьба між помаранчевими не стала приводом до відповідних кроків Богдана Павловича? 

Навпаки, пан Шиба завжди вирізнявся своєю жорсткою позицією стосовно наших обласних побратимів по помаранчевому табору. Саме він займав найрадикальніші позиції стосовно НСНУ та їх тодішнього лідера Володимира Бондара. Коли в перші місяці 2007 року відбулось потепління у стосунках між БЮТом та НСНУ на рівні Києва, то стала вимальовуватись конфігурація майбутнього політичного союзу помаранчевих сил. Переговори йшли складно, але коли нависла загроза вже і над Президентом України особисто, то почався реальний політичний рух назустріч вчорашніх опонентів", – йдеться у блозі.

У той час на Волинь навіть приїжджав представник Секретаріату Президента – пан Бондар (однофамілець губернатора), та й не тільки він, щоб якось зменшити напругу у протистоянні помаранчевих на Волині.

"Саме в цей період керівництво обласного БЮТу зібралося в штабі тодішніх наших союзників у політичному протистоянні з Нашою Україною де вирішували, що робити далі, як бути. Саме Богдан Павлович тоді зайняв найрадикальнішу позицію, проявив себе справжнім "яструбом війни" і почав наполягати виводити людей до облдержадміністрації та пікетувати її. Коли ж більш виважені учасники переговорів все ж вирішили пожертвувати місцевими проблемами на користь загальноукраїнських і не загострювати протистояння на обласному рівні на шкоду загальноукраїнському зближенню, то пан Шиба не заспокоївся і, запросивши мене особисто на другий день до себе в кабінет, почав шукати у мене, як голови міської парторганізації, підтримку в питанні загострення протистояння з НСНУ", – пригадує Пустовіт.

У "батьківщинівця" виникає питання, чому ж тоді Богданові Павловичу не було боляче, коли він фактично підштовхував нас до дій, після яких повернення до нормальних стосунків було б більш ніж складним? Чому тоді він був готовий пожертвувати навіть маленькими паростками порозуміння на загальноукраїнському рівні? Чи не тому, що в той час з боку голови обласної організації НСНУ пана Бондара існувала загроза особисто Богдану Павловичу як меру міста.

"Отож все стає зрозуміло, бо коли на першому плані особисте, то ніякого болю від протистояння своїх і бути не може, тоді потрібна боротьба до кінця, із залученням людей, наметів, плакатів, пікетів і т.д. Тоді можна бути хоч "голубом війни", хоч "яструбом миру", хоч "оливковою гілкою політичного садомазохізму".

Дивує і те, чому пан Шиба не вийшов з партії або хоча б не призупинив своє членство в ній під час виборчої кампанії 2007 року. Штаб "Нашої України" розробив тоді стратегію протистояння БЮТу в Луцьку саме на персоні міського голови, на недоліках у його роботі. Вся критика БЮТу зводилась до критики результатів діяльності пана Шиби як мера міста і екстраполяції їх на загальноукраїнські масштаби", – пише Григорій Пустовіт.

Читайте також: "Питання вирішене": як Шиба-мер роздавав землю в Луцьку та обіцяв "розбудувати" місто (відео)

Чоловік зазначає, що не хочу згадувати тодішні антибютівські гасла на кшталт: "БЮТу – напрямки, лучанам – дороги" та протистояння, яке теж було дуже жорстким і Богдан Павлович все ображався, чому коли проти нього йде така шалена контрпропаганда, партійна організація та виборчий штаб БЮТу його не захищають.

"Тобто, він фактично штовхав нас у завідомо програшну ситуацію, в яку б ми потрапили, коли б вв’язались у протистояння при виборах до Верховної Ради по місцевих проблемах. Я тоді кожну розмову з нашими агітаторами розпочинав словами: "Пояснюйте людям, що це не вибори міського голови, що це вибори до Верховної Ради, що йде підміна проблем загальнодержавних, проблемами місцевими. Кажіть, що коли будуть вибори міського голови, хай тоді люди і дають оцінку роботі місцевої влади, а зараз треба боротися за майбутнє України", – зазначає Пустовіт. 

За словами автора блогу, розуміючи, що міський голова повинен займатися господарськими питаннями, що у нього на першому місці повинні бути проблеми міста, партійці намагалися не втягувати його у це протистояння.

"Хай як нам було важко і неприйнятно, але ми погодилися з пропозицією Богдана Павловича і наша фракція у міській раді проголосувала за призначення на посаду заступника міського голови одного з лідерів луцького НСНУ пана Пархомюка. Так само ми погодилися і з включенням до складу виконкому депутата обласної ради від "Нашої України" пана Гунчика, який уже на той час відзначався відвертою жорсткою антибютівською позицією.

Богдана Павловича ніхто й не думав і не планував втягувати у політичне протистояння з "Нашою Україною", навіть, навпаки, ми стримували його особисті пориви і не допускали його до участі у політичній боротьбі. Тому я вважаю, що не потрібно Богданові Павловичу й далі вводити людей в оману і заявляти, що його виходом з партії є небажання брати участь у політичному протистоянні, не треба заявляти, що він завжди був проти такого протистояння, бо це не зовсім так. На справді ж є інші причини виходу пана Шиби з партії, про які йому, напевно, просто не вистачає мужності заявити. Можливо, це страх перед Балогою? Або це така політична хитрість", – пригадує політик події тих часів.

За словами Григорія Пустовіта, аргументи, наведені Богданом Павловичем, в нього викликає і відповідні аналогії: "Як би ми подивилися, коли б солдат під час війни заявив, що він вегетаріанець і не буде воювати, бо в армії противника теж є вегетаріанці і він по своїх стріляти не буде? Чи як би ми подивилися на футболіста, який заявив би, що він не буде забивати голи у ворота суперника, бо він колись грав за цю команду? Або як би ми подивилися на чоловіка, який заявив, що він залишає дружину, бо йому шкода свою першу дружину: вона так страждає, бачачи його у новій сім’ї. Щось аналогічне у нас складається і з виходом пана Шиби з партії", – зазначає партієць.

Та найбільше Григорія  Пустовіта здивувала заява Шиби на тодішній сесії, що він ніби передбачив посилення протистояння між БЮТом та "Нашою Україною".

"Вже вся Україна зрозуміла ще у 2007 році через три дні після того, як Юлія Володимирівна стала прем’єр-міністром, що протистояння не уникнути і ще через днів десять всі остаточно побачили: протистояння буде загострюватись аж до зруйнування коаліції. Передбачили загострення протистояння фактично всі. Хто першим це зробив невідомо, далі передбачали хто по одному, хто колективно. І ось 10 вересня 2008 року прозвучала заява Богдана Павловича, що він ще 23 травня зпрогнозував загострення протистояння! Тому звертаюся до комісії з фіксування рекордів для Книги рекордів Гінесса вважати заяву Шиби Богдана Павловича офіційним претендентом на звання останнього в Україні провидця факту загострення політичного протистояння. Тепер уже стовідсотково можна стверджувати, що в країні не залишилось жодної людини, яка б ще не передбачила загострення політичного протистояння. Тепер саме час оголосити конкурс щодо передбачення поступового похолодання і десь через два з половиною місяці прихід зими", – писав Григорій Пустовіт.

І ось, сьогодні, Богдан Шиба знову мітить на крісло міського голови та намагається видати себе за господарника, хоча у лучан після його років керування місто лишилося ще багато невиконаних обіцянок.

Свого часу Шиба брався добудовувати пішохідний міст над залізничним вокзалом, який так і називали  мостом "Кривицького-Шиби", який обіцяли добудувати у 2009 році, але не вдалося. Відкриття мосту відбулося у 2011 році, за часи керування у місті Миколи Романюка, – пише ІА "Волинські новини". 

Чимало обіцянок Богдана Павловича було опубліковано у газеті "Луцький замок". Ось кілька цитат-обіцянок Богдана Шиби, які він так і не виконав.

"Планував, що ми в 2009 році вже закінчимо облаштовувати всі двори багатоквартирних житлових будинків. Зараз з огляду на напруженість бюджету не можу гарантувати, що всі вони будуть зроблені. Можливо, залишиться ще щось на 2010 рік".

Як відомо, залишилось ще не лише на 2010-й, а й на 2020-й. Бо навіть при мільярдному бюджеті Луцька відремонтувати одним махом всі двори – нереально.

Аналогічно – з дорогами. Обіцяв Богдан Шиба, що всі дороги у 2010-му буде відремонтовано: "Тільки вулиця Героїв УПА буде зроблена. Та я надіюся, що у 2010 році ми добудуємо вже дороги на всіх вулицях". Про всі дороги навіть не варто коментувати, бо це – чергова нереальна обіцянка. А щодо вулиці Героїв УПА, то вона ще кілька років чекала ремонту.

Обіцяв Богдан Шиба і розпочати у 2009-му ремонт проспекту Соборності: "Чи будуть ремонтувати цього року проспект Соборності? Так, будуть. Якщо його ще відкласти на рік, то треба буде вже починати з нуля. Дорожнє покриття не витримує, особливо в районі РАЦСу дуже зруйноване. Тому будемо починати цього року. На жаль, не вдасться так, як планувалося, як передбачає комплексний проект благоустрою. Але дорожнє покриття цього року будемо робити". Роботи відклали, і навіть не на рік.

Читайте також: "Богдан" від Богдана": як кандидат на посаду мера Луцька Шиба загнав місто у борги

Запевняв Шиба, що створить окрему комунальну структуру на зразок жеку, яка буде опікуватися житлово-комунальними проблемами Старого міста, та цього не зробив. Переконував градоначальник лучан і в тому, що цілодобове водопостачання у місті налагодити неможливо, бо це – завелика розкіш.

Ще одна обіцянка Богдана Шиби стосувалася ремонту ліфтів: "У нас передбачено в бюджеті кошти на ремонт ліфтів. Скільки вистачить, стільки вистачить. Але постараємося всі ліфти, які працюють у місті, відремонтувати, щоб у кожному будинку він працював". От тільки ці терміни були давно прострочені, і ліфти ремонтували наступники.

Брався Богдан Шиба й за реконструкцію Театрального майдану та фонтану-корита. Але на цей проект грошей так і не знайшов. Тож в міській раді це питання залагодили креативно: залили бетоном і віддали в оренду під дитячий майданчик. Нагадаємо, саме зараз тривають роботи з реконструкції фонтану-корита, на яке вже десятиліттями не знаходили в міській раді грошей.

Обіцяв колишній мер Луцька об’єднати в єдину систему камери відеоспостереження. Та, як відомо, реалізацію програми "Безпечне місто" заплановано на 2019-2021 роки. На неї мають витратити близько 50 мільйонів гривень. А цього року з ініціативи нардепа від Луцька Ігоря Палиці з обласного бюджету спрямовано 4,3 мільйона гривень на цю програму.

Перелічувати обіцянки Богдана Шиби можна ще довго, але це не змінить того, що вони не були виконані свого часу, а залишилися лише словами людини, яка знову хоче керувати містом так і не довівши лучанам, що заслуговує на цю відповідальну посаду.

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook