Сьогодні в Україні у зв’язку з пандемією коронавірусу урядом встановлені правила карантину та заборони на масові зібрання. Як у такий непростий період випробувань страшною хворобою живе церква, як відбуваються богослужіння та яким чином, без шкоди для здоров'я, зустріти велике і світле свято Воскресіння Христового виданню "Під прицілом" розповів протоієрей, настоятель Свято-Покровського храму села Княгининок Михайло Бучак.

Читайте також: На час карантину в Україні не закриватимуть церкви

– Як живе сьогодні церква в умовах карантину?

– Зараз у людей проходить процес переосмислення, вони починають цінувати богослужіння, причастя, сповідь, все те, що раніше вважали саме собою зрозумілим. Сьогодні ж для отримання цього потрібно докласти зусиль. Найперше – перемогти страх, а для цього потрібні віра та молитва. По-друге, потрібно вирішити питання зі священником, тобто з ним будуються тісніші стосунки, відновлюється інститут духівництва, коли священник стає порадником, а не виконавцем, коли з ним радяться щодо свого життя.

– Як у храмі проходять обряди та дотримання вірянами карантинних обмежень?

– Наш храм відкритий протягом цілого тижня. У будні дні вранці відбувається таїнство сповіді, яке проходить зі збереженням норм карантину, тобто, людина заходить в храм одна, а священник може говорити спокійно, не переживаючи за те, що відкриється таємниця сповіді. Причастя теж проходить з дотриманням карантинної відстані. Якщо хоче посповідатися сім'я, то вони після попередньої телефонної домовленості приходять до відкриття храму.

Опісля у нас відбувається молитва за лікарів, хворих, та за здоров'я та упокій тих, кого подали в онлайн-записках. У деякі дні буває близько 200 записок. Це відбувається недовго, аби скоротити період перебування разом.

У храмі є одноразові серветки, рушнички, антисептики, буклети з інформацією, як поводити себе під час карантину. Тобто, ми дотримуємося усіх норм, яких вимагають. Крім того, ми забрали з храму килимові покриття.

Також спільно з парафіянами ми прийняли рішення залишити антисептики та серветки у храмі на постійній основі. Адже, це зручно: людина вийшла на вулицю, сходила до вбиральні, повернулася до храму і протерла руки серветками чи обробила антисептиком.

– Чи проводять у храмі вимірювання температури тіла?

– Я вимагаю, аби люди, які йдуть в храм, однозначно вимірювали температуру вдома. Я сам це роблю, і прошу парафіян. У нас навіть виникла думка придбати безконтактний термометр. Це доволі зручна річ, адже потрібно контролювати чи немає у людини підвищеної температури, аби не було зайвого ризику.

Читайте також: Уряд знову змінив правила карантину: деталі

– Чи скасовують обряди хрещення чи вінчання?

– Зараз постає питання скасування уже запланованих вінчань, у зв'язку з введеними нормами карантину, оскільки, це велике скупчення людей. А молодята хочуть аби цей обряд був урочистішим, а не лише за присутності обмеженої кількості людей (до 10 осіб зі священником включно). Та й, взагалі, сьогодні досить важко веселитися, коли навколо такий неспокій і тривога. На рахунок хрещень, люди поки не зверталися.

"Проситиму стадіон": як проходитиме Великдень у храмі та чи зможуть віряни цьогоріч освятити паску

– Поки що до нас не донесли рішення синодів вищого керівництва церкви та єпархіального управління. Для наших прихожан ми даємо свої рекомендації та поради, а наскільки вони будуть враховані, на сьогодні ніхто не може сказати. Попри всі обставини, людей буде важко зупинити. Адже Великдень, це щось таке духовно цінне для людей, це свято християнське, родинне, українське.

Оскільки я сільський священник у Княгининку, то моя пропозиція стосовно Великодня така: першочергово між людьми має бути дотримана дистанція у два метри, а оскільки наш храм знаходиться біля траси, яка по обидві сторони має пішохідні доріжки, що йдуть через усе село, то тут і можна розмістити людей та провести освячення.

Я ще планую просити керівництво громади про стадіон. Також потрібно залучити не менше 10 осіб, які будуть розводити людей по місцях і контролювати їх, у тому числі й правоохоронні органи, а також представники депутатського корпусу.

Потрібно врахувати й такий момент: якщо попередні роки на Великдень до храму йшли родинами, то сьогодні, в кращому випадку, від сім'ї буде одна людина. Тобто, кількість людей біля храму зменшиться у п'ять-шість, а то й десять разів.

Поки що прийняті карантинні норми є для нас дієвими, тобто, присутність у храмі лише 10 осіб, включаючи священника, і на вулиці люди мають зберігати карантинну соціальну дистанцію.

Читайте також: В Уряді повідомили, доки триватиме карантин в Україні та чи можливе його послаблення

"Дистанції потрібно дотримуватися"

– Сьогодні ми на території храму, слідуючи прикладу Грузії, розклали що два метри бруківку, як позначки дистанції. І знову ж у нас, так само як і в супермаркеті чи аптеці, буде черговий, який контролюватиме дистанцію та пояснюватиме людям, куди потрібно ставати. Людина зайшла до храму, поставила свічку, написала записку за здоров'я, помолилась і вийшла, а інша зайшла. Ми розуміємо, що потрібно дотримуватися норм карантину, тому що, дійсно, в кожної людини різний стан здоров'я.

"Забули про найголовніше: вагонка і цемент у наш час важливіші за духовну їжу"

– Є річ, яку не врахувала держава, і чомусь не враховує суспільство, а саме – психологічне здоров'я людей. Для когось сьогодні важливо купити лимони, імбир, для когось потрібно терміново купити вагонку і робити ремонт. Адже імунна система людей понижуватиметься через те, що вони не реалізовують свої духовні потреби. А людина з ослабленою імунною системою є найбільш вразливою для того ж самого коронавірусу.

У мене є парафіяни, які не ходячи в храм можуть мати депресії, страхи й тому подібне. Для нашого суспільства, яке я не назвав би аж таким християнським, церковне зібрання не вважають життєвою необхідністю. Тобто, хліб, капуста, м'ясо це – першочергове, і виявляється, що навіть вагонка і цемент у наш час є важливішими за духовну їжу. І на превеликий жаль для наших чиновників, депутатів, які "дуже гарно" освячують паски, більше значення має кошик, ніж духовні запити. Ця проблема виникне не сьогодні, а тоді, коли люди почнуть усвідомлювати, що не зможуть на Вербну неділю провести духовне святкування, як вони звикли, тобто не буде того ж самого причастя, богослужіння, неможливо буде провести Страсну службу. Тобто, кожне обмеження буде призводити до більшого стресу і страху. "А коли воно закінчиться? А що буде? А як далі? Чи зможемо ми це витримати?". І на це накладатимуться й економічні проблеми. Ці моменти важливі, тому в нас храм відкритий постійно.

"Медики та священники – у групі ризику"

– Сьогодні потрібно врахувати, що медики та священники найбільше контактують з людьми, і через це вони входять до групи ризику інфікування. І тому питання, чи можна запросити священника до себе додому, непросте. Священник, це людина, яка має більш духовну імунну систему, тому що він постійно перебуває в храмі, причащається, він постійно в полі зору Бога. Хоча ми не маємо індульгенції, і святі хворіли, і мучеників розпинали. Священник може перенести цей вірус легко, але бути носієм.

Читайте також: Троє медиків з Волині допомагають боротися з коронавірусом в Італії

У цей час для духовенства є великі випробування, тому, що з однієї сторони Бог, який всемогутній, цілитель, творець світу, а з іншої сторони – є страх захворіти, заразити когось: "Якщо я захворію, стану носієм? Якщо біля мене хтось захворіє, що тоді буде? Як до мене поставиться суспільство?". Тобто, є дві речі – страх втратити Бога, і страх перед соціумом. І що тут переможе?

У мене немає страху, знаю що можу захворіти. Я кажу парафіянам, якщо ви боїтеся причащатися в традиційний спосіб, краще не приходьте. Істинно віруюча людина сьогодні це та, яка сказала собі правду. Адже віра сьогодні це правдомовність Богу і собі. Тому я готовий підтримати людину, які підійде до мене і скаже: "Я боюся цілувати ікону, хрест, причащатися". А я скажу: "Молодець", бо сказав правду".

"Зроби подарунок християнам – помились"

– Хотів би звернутися до людей, для яких християнство це щось далеке і просити їх аби вони підтримали нас молитвою. Навіть, якщо не вірите, промовте "Отче наш". Це буде подарунок християнам. Немає значення чи ти атеїст, чи людина зі слабкою вірою чи далека від віри – подаруй Богу і людям молитву, яка займе хвилину часу. 

Наприкінці розмови отець Михайло закликав любити один одного та зазначив, що чим більше буде любові в Україні, тим швидше настане тепло!

Читайте головні новини Волині та України також на нашій сторінці у Facebook