Шахта "Бужанська" та шахта № 9 "Нововолинська" − єдині копальні у Волинській області, які ще поки діють. У другій половині квітня вони обидві вперше за два роки почали виконувати план – інформує "РАДАР".

 Читайте також: Власна вигода чи професійна компетентність: екс-губернатор Гунчик купував вугілля для Волині на сході

Так, змінений, дещо спрощений, однак не забуваймо: із яким обладнанням доводиться працювати гірникам. Наприклад, на шахті № 9 один комбайн 1938 року випуску, інший – 1954-го…

Виконувач обов'язків гендиректора ДП "Волиньвугілля" Андрій Пилипюк  наголошує: "Попередники показували у планах і звітах беззбитковість підприємства, а це абсолютно нереально, якщо не вкладати коштів у переоснащення лав. Ми змістили навантаження по "Бужанській" на третій квартал, по дев’ятій – на друге півріччя.

На "Бужанській" є надія на лаву №455: у серпні-вересні там мають видати на-гора 15-20 тисяч тонн вугілля. У крилі шахти запас на добрих два роки – півмільйона тонн. Пласти тонкі, але "обробляти себе" гірники зможуть.

Ми готові відкрити на цій копальні другий вибій, але… нікому працювати. Туди б іще 15-20 прохідників, а вони тепер у великому дефіциті. Хтось на пенсію вийшов, а більшість – на заробітках за кордоном", – із прикрістю констатував очільник підприємства.

Дійсно, у м. Нововолинську можна натрапити на чимало оголошень про набір шахтарів у Польщу та інші країни ЄС. Так звані "вугільні" вербувальники поширюють листівки з дуже привабливими умовами праці та грошовою винагородою (особливо, якщо її перевести в грн!). Зберегти ж таких нині потрібних працівників-професіоналів можна достойною та вчасною заробітною платою.

Читайте також: З ДП "Волиньвугілля" стягують 70 мільйонів, а шахтарі сидять без зарплати (Відео)

Шахтарі почали масово звільнятися (38 чоловік за місяць) восени, у розпал грошових затримок (сім'ї ж годувати треба!), тому зараз найбільша проблема "Волиньвугілля" – кадровий голод. ВПУ, яке раніше постачало випускників, ось уже два роки поповнення не дає.

Читайте також: На Волині страйкують гірники

Однак Андрій Пилипюк оптимізму не втрачає, бо бачить перспективу.

"Коли я прийшов на цю посаду – на ДП була 5-місячна заборгованість із виплати заробітку. Зараз вона лишилась тільки по непромисловій групі – 50% за лютий. Держпідтримки вдалося залучити 9 мільйонів, хоча мали отримати від міністерства лише 800 тисяч гривень. Цими коштами й погасили заборгованість із зарплатні.

Хочу вирівняти й закрити березень. Промислова група аванс за березень уже одержала. Платня у більшості прохідників – 15-16 тисяч. Керівник ДП одержує значно менше!

У січні всю зарплатню ми сплатили з реалізації вугілля – 16 млн. грн. Держпідтримки було 1,8 млн… Минулий рік на обох цих шахтах втрачений. Нема підготовлених лав, допрацьовуємо те, що маємо. Рахунки заблоковані.

 

Зараз намітилась позитивна динаміка, але конче потрібна стабільність у роботі… На "Бужанській" шахтарі відчувають цю динаміку по своїй платні. У січні – 8 тисяч, у лютому – 12-14, зараз буде 14-16 тисяч гривень. У грудні там заробляли своїм вугіллям понад 1 мільйон гривень, зараз – 6 мільйонів, рухаємось до 7 мільйонів, а фонд зарплатні – 8 млн. Зрушення є!

Є надія, що людей поверне на шахту стабільна зарплата, дуже цього прагнемо. Проходка і ГРОВи – майбутнє наших копалень. На 9-й шахті до кінця року плануємо запустити лаву №460. На новому оснащенні!

Працюємо напряму з Дніпром, заводом "Ковельсільмаш", стараємось розраховуватися грішми… Як на мене, зроблено ще замало, але люди раді, що виборсуємось із боргів і піднімаємось", − підсумував керівник "Волиньвугілля".

Читайте головні новини Волині та України також на наших сторінках у Facebook та Twitter