• історія і архітектура;
• кава та солодощі;
• пиво та смаколики;
• мистецтво та творчість;
• фестивалі та традиції;
• спорт та відпочинок;
• духовність та віра;
• зустрічі та конференції.

• історія і архітектура;
• кава та солодощі;
• пиво та смаколики;
• мистецтво та творчість;
• фестивалі та традиції;
• спорт та відпочинок;
• духовність та віра;
• зустрічі та конференції.

Джерело: ТСН

Джерело: vkurse.ua 

При цьому в КМДА відмітили, що за результатами проведених досліджень проб води в Дніпрі рішенням Головного державного санітарного лікаря Дніпровського району від 9 серпня було знято заборону купання на пляжах «Передмісцева слобідка», «Молодіжний», «Центральний» і в зоні відпочинку «Березняки».

Крім того, забезпечено належне дозвілля і на 5 зонах відпочинку у води: «Березняки», «Осокорки», «Редьчино», «Лісова» і «Святошин».

В той же час на пляжах «Чорторий» і «Тельбін» купатися заборонено у зв’язку з тимчасовою невідповідністю якості води у водоймах санітарним вимогам.

Нагадаємо, 3 сепня, СЕС заборонила експлуатацію всіх київських пляжів до того часу, поки водана них не буде відповідати санітарно-епідеміологічним нормам.

Джерело: ТСН.ua

Водночас голова уряду зробив зауваження міністру культури та голові Хмельницької обладміністрації за неналежний контроль за станом історичних пам’яток.

«За будь-яку ціну ми не дозволимо, щоб в Україні руйнувалися пам’ятки, без перебільшення, світового значення», — підкреслив Азаров.

Нагадаємо, 1 серпня через сильну бурю башту було зруйновано. Башта розташована на скельній основі, стіни викладено з каменя-вапняка.

Під час інциденту ніхто не постраждав.

Джерело: ТСН.ua

За його словами, на сьогоднішній день в Україні спостерігається "тенденція збільшення внутрішнього туристичного потоку, виходу з кризової ситуації і трохи - збільшення в'їзного туризму".

Він зазначив, що світова тенденція говорить про те, що туристи стали більш рухливі, стали відвідувати більше країн у порівнянні з кризовим 2008-2009 роком. Проте поки не спостерігається зростання бізнес-активності у проведенні конгрес-заходів і корпоративних заходів.

"За в'їзним туризмом протягом 9 місяців 2010 року Україну відвідали приблизно 16 млн туристів, що на 1% більше проти аналогічного періоду 2009 року. Це були більше поїздки приватного характеру з країн ближнього зарубіжжя - Росії, Молдови, Білорусі, Польщі. Збільшився потік з Угорщини", - повідомив Заруба.

"Виїзний турпотік також збільшився приблизно на 11%. Виїжджали за кордон близько 12 млн туристів, з різною метою. Більша частина - їхали за приватними поїздками", - зазначив він.

Нагадаємо, цього року Крим відвідала рекордна за останні 10 років кількість туристів з далекого зарубіжжя. При цьому частка українських туристів скорочується, повідомив міністр курортів і туризму АР Крим Олександр Лієв.

Дело

Кожне місто має душу, яка сформувалась протягом віків і складається з історичної пам’яті, місцевих жителі та самобутньої архітектури. Якщо ви приїхали в Чернігів на автобусі, то спочатку він може здатись вам сірим, похмурим містом, але вийшовши з автовокзалу, по ліву сторону ви побачите прекрасний архітектурний ансамбль залізничного вокзалу. Якщо не звертати увагу на радянську ліпку та серпи і молоти, то споруда дійсно вражає.

Але знайомитись з містом потрібно з його колиски, колишнього дитиня, з Валу. Саме там ви можете побачити найбільшу кількість пам’яток, а саме – церков. Це неймовірно красиві споруди, кожна з яких не схожа на попередню.

Також на Валу стоїть 12 гармат, які, за легендою, подаровані місту Петром І. Цікавим є невеличкий звичай місцевих. Якщо вам призначали побачення, на яке ви не хотіли іти, то можна було запропонувати зустрітись біля тринадцятої гармати (зазвичай цим методом користувались хлопці–кадети). Насправді ж, якщо дівчина знала що їх 12, то робила вигляд що нічого не трапилось, але була впевнена, що зустрічі більше не буде. Та багато юних дам навіть не підозрювали, скільки саме гармат стоїть на Валу, і приходили у пошуках тієї нещасної тринадцятої. Насправді ж, вона існує, але в музеї. Тому, якщо так сталось що ця, горе–пара таки зустрілась потім, то хлопець з легкістю міг викрутитись, сказавши, що чекав на дівчину саме там.

Якщо стояти перед гарматами, то нижче ви можете побачити один з найкрасивіших храмів України, Єкатерининську церкву, яка вважається візитною карткою Чернігова.

Якщо пройтись від неї по Алеї Героїв, яка прикрашена фонтанами ви опинитесь в центрі міста на Червоній площі. Щоправда, ви не повинні дивуватись, якщо побачите, як рейсові автобуси спокійнісінько їдуть через неї в найближчі села (їхня міська рада, напевне, вважає це прийнятним). На площі багато лавок, де ви можете посидіти у затінку з морозивом, та поспостерігати за перехожими. Ще одна особливість – якщо ви почнете говорити чистою українською мовою, то вас скоріше за все запитають звідки ви саме, потім проведуть допит, як вам там живеться, але врешті–решт підкажуть дорогу, чи навіть проведуть невеличку екскурсію і порадять де краще поїсти. До речі, не раджу купувати там будь–що на вулиці, адже досі ще не вщух скандал про чебуреки з собачатиною.

У Чернігові є два монастиря, на території Троїцько–Успенського стоїть дзвіниця. Дуже раджу побувати саме в останній, оскільки піднявшись на гору, ви зможете побачити всі куполи церков міста, а якщо вам пощастить і це буде на заході сонця, то краєвид: відблиски променів на золотих куполах, ви ніколи не забудете

Також визначною пам’яткою є Болдіна гора, до якої веде каскад сходинок. Коли одружуються молодята, то чоловік повинен занести свою жінку на руках туди, щоб покласти квіти. Вважається, що якщо він це зробить, то буде найкращим люблячим чоловіком (зазначу, що завдання це не з простих, бо піднімаючись туди навіть без ноші, доводиться кілька разів перепочити).

Гуляючи по місту ми часто натрапляємо на пережитки радянського союзу, та «совкові» однотипні будови, які можна знайти майже в кожному місті. Але щороку Чернігів модернізується і перетворюється на сучасне місто, лишаючись при цьому історичним центром. 

Через місто протікає річка Десна (саме та, про яку писав Олександр Довженко в своїх творах). На її березі можна поніжитись під теплими променями сонця, та гарно поплавати у самій річці (тільки варто бути обережним, оскільки в Десні сильна течія).

Писати про це місто можна багато, але як то кажуть: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Тому, якщо вам випаде нагода поїхати до Чернігова, скористайтеся нею. В цьому місті надзвичайна енергетика і повертатиметесь ви додому з неймовірно чудовим настроєм!

Літо, сонце, спека, , море, гори, відпустки … Двотижневий рай на природі, чи в якомусь закритому пансіоні. Або ж екстремальні умови, драйв, нові знайомства, навички, чудова музика, фестивалі. Кожен обирає відпочинок, який йому більше імпонує, але є одна невід’ємна річ у всіх видах проведення відпустки. ДОРОГА. Добре якщо ви власник автомобіля, або ж їдете великою компанією, але що робити, якщо відпочивати ви їдете самі (чи то до друзів з іншого міста, чи в санаторій). Для цього вам знадобиться багато часу і нервів (від самої вокзальної каси з чергами, як у Радянському Союзі за ковбасою, і аж до самого пункту призначення).

Отож сьогодні ми розповімо вам що треба робити в потязі, аби не потрапити у неприємну ситуацію. Якщо вже так сталось що ви змушені їхати самі, слід дотримуватись певних правил, щоб не не зіпсувати собі подорож.

Правило №1

Купуйте квиток у плацкарті (особливо якщо ви дівчина). Зручностей звичайно менше, але ви убезпечите себе від компанії молодиків, які всю дорогу п’ють «звеселяючі» напої і розповідають масні анекдоти, зиркаючи на вас. До того ж вентиляція в плацкарті краща, адже це не замкнута площа. Тобто вам не доведеться цілу дорогу вдихати запах варених яєць, копченої риби в перемішку з бурячанкою.

Правило№2

Остерігайтесь жінок бальзаківського віку, які мило посміхаються і починають розмову з слів: «А куди ти їдеш? А чому сама?». За час поїздки ви можете вислухати разів з п’ять історію її життя, а заразом сім’ї, подруг, знайомих. Також почути 100 порад як побудувати сімейне життя і нюні на тему: «Куди котиться цей світ?», чи «Коли я була в твоєму віці…». Краще скажіть що ви втомлені, ляжте і вдягніть навушники так, щоб вона бачила,. А ще, дуже важливо знати, що з такими людьми не треба сперечатись. Поважайте їх за вік, навіть якщо знаєте, що вони не праві. Просто збережете собі нервові клітини.

Правило №3

Якщо вам потрібно вийти в кімнату гігієни чи до провідника намагайтесь найцінніші речі тримати в одному місці, невеличка сумочка якраз підійде для цього. Беріть її з собою, або заховайте під подушку (злодію знадобиться час щоб дістати її звідти, і він може привернути увагу). Не виходьте перед зупинками, тому що тоді легко зійти на перон і вже не повернутись, разом з вашими документами та грошима. Прийшовши – перевірте все, якщо щось зникло – йдіть до провідника, він викличе міліцію на найближчій станції.

Правило №4

Запасіться серветками: як сухими, так і вологими. Туалетний папір у потязі існує, але зазвичай він таємничо зникає вже через три–чотири станції. До того ж, навіть якщо ви добре помили руки, прийшовши до свого місця виникає враження що ви на собі відчуваєте рекламу мила «Safeguard» з тисячами маленьких організмів.

Правило №5

Лягати спати краще в такому одязі, щоб тіло було закритим. Це робиться через ту ж саму рекламу «Safeguard», а також, задумайтесь як переться видана вам постіль.

Правило №6

Якщо ваша зупинка вночі, краще нагадайте провіднику про своє існування (особливо, якщо ви помінялись з кимось місцем). А щоб не образити, посміхаючись, запитайте: «А ви будите пасажирів? А то я так боюсь проспати».

Гарної подорожі і відпочинку!

Щопонеділка ми сповнені енергії і позитивних вражень від вихідних плануємо що ж робити на наступні. Якщо вам обридли усі стандартні види відпочинку в Луцьку то ви можете сміливо вирушати в дорогу

Про історію Львова написані цілі книги, це місто поетизується, і навколо нього ходять легенди. Обійти і побачити все за день дійсно неможливо, але насолодитись тією атмосферою часу вдосталь.

Вийшовши з приміщення вокзалу (до речі, побудований він як міні лабіринт, так що постарайтесь вийти з нього в правильному напрямку) ви проходите прямо, до ринку, а звідти можна доїхати до центра міста. Доречи, цікавий факт: в трамваях квиточок коштує 1 грн. і платити потрібно водію при вході, а потім обов’язково його прокомпостувати, інакше тітоньки-контролери можуть стягти з вас 20 грн.

Приїхавши в центральну частину міста вас в першу чергу привабить оперний театр, який є безцінним зразком архітектури. Поблукавши біля нього ви можете рушити далі і потрапити на площу Ринок, де кожен з будинків є архітектурною пам’яткою (варто зазначити що у Львові 55% пам’яток усієї України). Також там розміщено чотири фонтани у вигляді давніх богів, одягнутих щоправда, чомусь в вишиванки. Також, не погано б взяти з собою карту, чи придбати за 5 грн. там, по-перше, щоб не заблукати, а по-друге щоб краще орієнтуватись в тому, в який напрямок вам потрібно рухатись.

Ще одне місце, яке необхідно обов’язково відвідати –Високий Замок. Ви піднімаєтесь по крутих, часом обвалених сходах на оглядову площадку звідки все місто як на долоні. Причому, з однієї сторони старе, а з іншої нове. За 1 грн. ви можете подивитись в бінокль, щоб краще побачити те, що зацікавило.

На вулиці Клепаровського розміщений музей пива і сам пивзавод, поціновувачам цього напою буде корисно і пізнавально дізнатись про історію даного напою і технологію його виготовлення.

Звідти на трамваї чи маршрутці легко потрапити до Собору Святого Юрія, де просто надзвичайна атмосфера і зачаровуюча скульптура в архітектурному ансамблі.

Також  варто було піти на Личаківське кладовище. Є багато скептиків, які не розуміють що може бути цікавого в світі мертвих, але певне, вони просто не бували в таких місцях. Крім того, що там поховані такі видатні генії як Франко, Івасюк, Чубай, там годинами можна ходити і розглядати надгробні скульптури, склепи, фігури. Наскільки промовистими є пам’ятники, які ховають під собою рештки не лише митців, а й людей, які мали просте життя.

Далі ви можете повернутись в центральну частину міста і просто погуляти маленькими затишними вуличками на які багате це місто. Тут своя атмосфера, свій затишок. Якщо ви прогулюючись ввечері по площі ринок побачити людей, які грають в сокс, показують пантоміму, слухають джаз, танцюють сальсу чи танго прямо серед вулиці, або сидять на асфальті – не дивуйтесь. Це специфіка міста, його колорит, його душа.         Варто зауважити, що за день ви точно зголоднієте, а тому коротко про те де і що можна поїсти. Якщо ви прихильники фастфудів, до Львів – це майже рай в даному плані. Форнетті, Чудо-Піч, Макдональдс і просто хот-доги там ледь не кожних 15 метрів. Якщо ж хочете чогось кориснішого, то можете завітати в невеличкі кафе, яких теж вистачає в місті. Що ж до екстраординарних закладів, то вони є трохи дорожчими, але те, що ви там отримаєте того варте. Наприклад, «Мазох-Кафе» – це атракційна мазохістсько-літературна кнайпа, названа в честь письменника Леопольда фон Захер-Мазоха (вул..Сербська 7). Там ви можете ознайомитись з реманентом, скуштувати страви з екзотичними назвами і навіть придбати сувенір. Колоритним закладом, який просто не можна оминути, якщо вважаєш себе справжнім Українцем є «Криївка», щоправда ідучи туди треба знати пароль і секретні слова. Там також можна добре поїсти, посидіти в атмосфері, яка нагадує часи УПА, скуштувати справжньої медовухи та купити сувенір.

В Львів неможливо не закохатись, і якщо ви відвідаєте його хоч раз, то обов’язково туди повернетесь.

Чомусь, зазвичай, більшість міст, в які потрапляєш вперше зустрічають дощем, чи дуже хмарною погодою. Здається, що вони випробовують, показуються такими, якими є, без усіляких прикрас сонячного світла, чи відбивання променів від дахів церков та соборів. На перший погляд здається, що у цьому місті все маленьке. Вулиці набагато вужчі, ніж ті, до яких ми звикла, усі кафе і кнайпи розраховані приблизно на 20 людей, магазинчики мають лише один невеличний зал.

А ще, це місто мистецтва. Ні для кого не секрет, що в Івано-Франківську народились Юрій Андрухович, співачка Лама, Василь Вірастюк, гурт «Паркалаба». Крім того, в центрі міста на кожному кроці є мистецькі крамниці. Там можна знайти будь-який витвір на ваш смак: від маленьких подарункових сувенірів-магнітів до вишитої в місцевому стилі сорочки. Також, в деяких з них вас можуть навчити певному виду мистецтва, провівши майстер-клас. Щороку в місті відбувається міжнародний ковальський фестиваль «Свято ковалів», а одну фігуру, виготовлену спільними зусиллями, дарують місту. Тому, часом, гуляючи Івано–Франківськом, можна побачити химерну квітку чи фото рамку, або навіть дерево з гойдалкою з металу.

У місті багато відомих пам’яток архітектури, які гармонійно поєднуються з сучасними будівлями банків чи інших установ. Всі будинки в центрі міста кольорові. І звичайно ж, однією з найцікавіших прикрас міста є співаючий фонтан, який ще й світиться різними кольорами вночі.

В Івано-Франківську протікає річка Бистриця, тому у дуже спекотну пору можна гарно відпочити на її березі, милуючись яскраво-синьою  водою.

У місті працює два великих кінотеатри: «Люм’єр», та «Космос», в другому показують фільми з 3D ефектами. В обох діють гарні кафе. Також, якщо ви хочете посмакувати кавою, раджу завітати в кав’ярню «Відень», що знаходиться на Вічевому майдані. Гарна атмосфера, хороше обслуговування і чудова кава вас не розчарують.

Якщо ж ви любите мистецькі заходи, альтернативну музику, то раджу завітати у арт-кафе «Химера» (вулиця Чорновола,24). Меню на будь-який смак, гарний модерний дизайн, цікаві люди і дійства.

Також колоритним є бар «Бункер», зроблений у стилі схованки УПА. Карти на стінах, старі фото, атрибути упівців, зброя, а також українська повстанська музика залишать приємні спогади.

Щоразу повертаючись у це дивне, повне світла і щастя місто, відчуваюєш, що тут вже давно живе частинка тебе, щось рідне і до болю знайоме. Це одне з міст України, від якого завмирає дихання, і де ти відчуваєш себе щасливим. До того ж, за рейтингом найкращих міст воно посіло третє, поступившись Харкову та Києву.